Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 жовтня 2025 року № 520/25689/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С. розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.08.2023 № 643 в частині застосування дисциплінарного стягнення до начальника ВП №1 Чугуївського РУП полковника поліції ОСОБА_1 у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з висновком службового розслідування, на підставі якого до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оскільки комісією не в повному обсязі встановлено всі обставини справи, не з'ясовано та не надано доказів з чого саме вбачається вина позивача.
Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 03.07.2023 на підставі доповідної записки № 1324 проведено службове розслідування за фактом смерті помічника чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , який покінчив життя самогубством шляхом пострілу з табельної вогнепальної зброї ПМ у голову. В ході проведення службового розслідування допитані дружина померлого, колеги по роботі та начальник ВП № 1 Чугуївського РУП полковник поліції ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2 п. 1 розділу ІІ п. 1. розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту, до начальника ВП № 1 Чугуївського РУП полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Відповідач вважає, що під час винесення спірного наказу діяв у межах та у спосіб, визначений Законом, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
03.07.2023 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 03.07.2023 № 1091/119-15/01-2023 про те, що 03.07.2023 о 06:39 по вул. Салтівське шосе, буд. 262- А, м. Харків, на стежці поблизу вказаного будинку був виявлений труп помічника чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , який покінчив життя самогубством шляхом пострілу з табельної вогнепальної зброї ПМ у голову в область за правим вухом.
Згідно наказу ГУНП в Харківській області від 03.07.2023 № 1324 призначено та проведено у формі письмового провадження службове розслідування за обставинами, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника ОСОБА_3 від 03.07.2023 № 1091/119-15/01-2023.
На підставі листа Харківського управління ДВБ НП України від 06.07.2023 №2326/42-20/01-2023 наказом ГУНП в Харківській області від 17.07.2023 № 1403 продовжено строк проведення службового розслідування до 31.07.2023 та викладено пункту 2 в наступній редакції: "Для проведення службового розслідування створити дисциплінарну комісію у складі: голови комісії - інспектора ВП УГІ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дарвіна І.В.; членів комісії: старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції Вдовенка А.С., старшого інспектора ВП УГІ ГУНП в Харківській області капітана поліції Смирнова Р.А., начальника ВПЗ УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Головчанського О.В. та оперуповноваженого Харківського управління ДВБ НП України старшого лейтенанта поліції Палагіна А.С.".
В ході проведення службового розслідування була опитана дружина померлого - ОСОБА_4 , яка вказала, зокрема, що її чоловік повинен був заступати на добове чергування 03.07.2023. Так, з 24.02.2022 по 15.04.2022 ОСОБА_2 перебував в окупації в с. Лиман, Чугуївського району, Харківської області. За час перебування в окупації ОСОБА_2 майже весь час перебував вдома, з представниками країни агресора, збройними формуваннями рф він не спілкувався, з ними не співпрацював. Так, в квітні місяці представники країни агресора почали об'їжджати співробітників поліції, які перебували в окупації, агітували до вступу в ряди окупаційної міліції. 15.04.2022 ОСОБА_2 вирішив виїхати з окупації, доки до нього не прийшли представники окупаційної влади. 16.04.2022 ОСОБА_2 виїхав на автомобілі до с. Молодова Чугуївського району Харківської області. В подальшому він пішки направився в бік с. Велика Бабка Чугуївського району Харківської області, де по дорозі його підібрали його колеги, з якими доїхав до м. Харкова.
Після того, як ОСОБА_2 виїхав до м. Харкова, він пройшов перевірку, в тому числі із використанням поліграфу, після чого приступив до несення служби. ОСОБА_2 розповідав дружині про те, що його почали ображати під час несення служби в с. Зарожному Чугуївського району Харківської області. Ганебні висловлювання розпочалися спочатку із-за його брата ОСОБА_5 , який під час окупації почав співпрацювати з представниками окупаційної влади. Йому хтось говорив про те, що він підтримує зв'язки з братом, доповідає йому про все що коїться.
23.09.2022 опитана, її батько ОСОБА_6 , матір ОСОБА_7 та син ОСОБА_8 переїхали до м. Харкова. 19.10.2022 у батька ОСОБА_2 - ОСОБА_9 стався інсульт, внаслідок чого його було доставлено до 7-ої лікарні м. Харків та в подальшому його перевели до госпісу 17 лікарні м. Харків. Також, опитана повідомила, що в жовтні 2022 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_10 переїхали в смт Старий Салтів, Чугуївського району, Харківської області, де вони несли службу 24/7, без вихідних, оскільки їм надали генератор та старлінк, і вони вдвох працювали, обслуговували всі виклики, які надходили до ВП № 1 Чугуївського РУП. Після того, як вони працювали в смт Старий Салтів Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_2 дуже рідко приїздив до м. Харків, так як постійно був зайнятий.
В січні-лютому 2023 року особовий склад ВП № 1 Чугуївського РУП переїхав до адміністративної будівлі відділу поліції в м. Вовчанськ, проте там вони пропрацювали недовго, оскільки будівлю почали обстрілювати. В подальшому вони знову переїхали та несли службу в с. Бугаївка Чугуївського району Харківської області. Коли ОСОБА_2 переїхав в с. Бугаївка Чугуївського району Харківської області, через деякий час він почав розповідати про те, що відносно нього продовжують ганебно висловлюватись. Він розповів про те, що взимку 2023 року він начебто здійснив крадіжку якогось майна (що саме він викрав та де не повідомив). З приводу цього йому почали погрожувати. Ніби то їм стало відомо про те, що ОСОБА_2 вчинив крадіжку, що є докази цього правопорушення, а саме начебто фотографія з квадрокоптера, яку надали військові. У його "травлі" зі слів ОСОБА_2 брали участь керівництво ВП № 1 Чугуївського РУП в особі Солохи Д.І., ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вони постійно насміхалися з нього, всіляко натякали на те, що його скоро буде ув'язнено, постійно на цьому робили акцент. Вони говорили "що там, сухарі насушив? Якщо ні, не хвилюйся, ми допоможемо та передамо. Будемо тебе відвідувати у в'язниці".
В ході з'ясування причин та обставин загибелі ОСОБА_2 опитаний старший інспектор-черговий сектору моніторингу ВП № 1 Чугуївського РУП майор поліції ОСОБА_13 , який безпосередньо ніс службу з ОСОБА_2 . Який окрім іншого повідомив, що 13.04.2023, перевіркою управління головної інспекції ГУНП в Харківській області був виявлений ряд недоліків у діяльності ВП № 1 Чугуївського РУП. За результатами службового розслідування по виявленим фактам майор поліції ОСОБА_13 був попереджений про неповну службову відповідність, ОСОБА_2 оголошено догану, а старшому оперуповноваженому СКП ВП № 1 Чугуївського РУП лейтенанту поліції ОСОБА_14 оголошене зауваження (наказ ГУНП в Харківській області від 07.06.2023 № 445).
Після цього, як вбачається з пояснень ОСОБА_13 , з боку заступника начальника ВП - начальника СКП ВП № 1 Чугуївського РУП капітана поліції ОСОБА_15 та окремих працівників відділу, почались жартівливі погрози, глузування та образи на адресу ОСОБА_2 , який сприймав їх серйозно у свій бік.
Опитана начальник сектору моніторингу ВП № 1 Чугуївського РУП майор поліції ОСОБА_16 пояснила, що після конфлікту з представником Рибоохоронного патруля та службової перевірки УГІ, декілька разів чула з боку заступника начальника ВП № 1 - начальника СКП Чугуївського РУП капітана поліції ОСОБА_15 та окремих працівників відділу, жартівливі погрози та глузування на адресу ОСОБА_2 ("Валєра, ти вже насушив сухарі?", "Не переживай, ми будемо передавати тобі в СІЗО цигарки", "Валєра, де риба?"). Також вона вказала, що під час останнього чергування 30.06.2023, ОСОБА_2 підходив до неї з питанням: "Ну що там, мене дійсно посадять? Моє питання не вирішене?", на що вона відповіла: "Валєра працюй спокійно, твоє питання закрите".
Опитаний інспектор СРПП ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_17 пояснив, що дорікання та ганебні висловлювання відносно ОСОБА_2 почались після того, як у нього в лютому стався конфлікт з працівником Рибоохоронного патруля. Зі слів ОСОБА_2 в цьому приймали участь поліцейські СКП ВП № 1 Чугуївського РУП, безпосередньо капітан поліції ОСОБА_15 та інші оперативні працівники. Під час надання пояснень ОСОБА_17 вказав, що особисто бачив, як капітан поліції ОСОБА_15 жестами та словами погрожував в'язницею ОСОБА_2 . По поведінці останнього було видно, що він всі ці погрози сприймав дуже серйозно.
Опитаний заступник начальника - начальник СВ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_11 , що його докоряють з приводу ловлі риби та що вказане питання стоїть на порядку денному, оскільки висловлювався начальник СКП ВП № 1 Чугуївського РУП капітан поліції ОСОБА_15 . Капітан поліції ОСОБА_11 заспокоїв ОСОБА_18 та сказав, щоб він не нервував та не накручував себе, адже вказане питання закрите та всі отримали свої стягнення, а з приводу висловлювань пообіцяв поговорити з керівництвом СКП та закрити вказане питання, щоб воно не повторювалось. У зв'язку з тим, що ОСОБА_15 на той момент не було на місці про вказану проблему повідомив його заступнику ОСОБА_12 , який сказав, що не знав, що ОСОБА_19 сприймає так близько до серця жарти та запевнив, що більше цього робити не будуть. 01.07.2023 вранці до капітана поліції ОСОБА_11 знов підійшов старший сержант поліції ОСОБА_2 з тією самою проблемою, опитаний пояснив йому, що його ніхто не хоче звільняти, а з приводу того, що ганебні висловлювання мали місце, вибачився перед ним та сказав, що більше такого не відбудеться. Через 10 хвилин після розмови капітан поліції ОСОБА_11 зустрів начальника ВП № 1 Чугуївського РУП полковника поліції Стецину М.Г. та начальника СКП ВП № 1 Чугуївського РУП капітана поліції Солоху Д.І. та наполягав про припинення будь-яких жартів відносно старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , на що отримав обіцяння від капітана поліції ОСОБА_15 в присутності керівника.
Опитаний заступник начальника СВ ВП № 1 Чугуївського РУП капітан поліції ОСОБА_20 пояснив, що приблизно у березні-квітні 2023 року, помічник чергового ЧЧ СМ ВП № 1 Чугуївського РУП старший сержант поліції ОСОБА_2 разом зі старшим інспектором-черговим СМ ВП № 1 Чугуївського РУП майором поліції ОСОБА_13 потрапили у якусь неприємну ситуацію за яку отримали дисциплінарні стягнення. Через деякий час з боку заступника начальника - начальника СКП ВП № 1 Чугуївського РУП капітана поліції ОСОБА_15 та його заступника майора поліції ОСОБА_12 в бік ОСОБА_2 та ОСОБА_13 опитаний неодноразово чув насмішки пов'язані з тим, що останніх посадять до в'язниці за їх дії. Зі сторони це виглядало, як гумор та легке насміхання. Крім того, опитаний дізнався на рівні чуток, що ОСОБА_2 попав у якусь ситуацію пов'язану з незаконним проникненням до чужого житла. Підтвердити чи справді це мало місце опитаний не може. Припускає, що насміхання з боку капітана поліції ОСОБА_15 та майора поліції ОСОБА_12 в бік ОСОБА_2 та ОСОБА_13 могли саме з приводу нібито проникнення до житла.
01.07.2023 приблизно о 15:00 капітан поліції ОСОБА_20 збирався виїжджати з місця несення служби у м. Харків, в цей час до нього підійшов старший сержант поліції ОСОБА_2 та спитав чи не знає опитаний чому ним так цікавиться керівництво ВП № 1 Чугуївського РУП, а особливо капітан поліції ОСОБА_15 та майор поліції ОСОБА_12 . Також повідомив, що як йому здається "під нього копають" та "хочуть підставити" та додав, що майор поліції ОСОБА_12 цікавився у ОСОБА_2 , де останній працював до служби в Національній поліції України. Під час розмови ОСОБА_2 був схвильований. Також ОСОБА_2 питав про адвоката, проте для чого йому потрібен адвокат не повідомляв.
До службового розслідування від члена дисциплінарної комісії полковника поліції ОСОБА_21 начальника ВПЗ УКЗ ГУНП в Харківській області надійшла довідка від 24.07.2023 № 3080вс/119-12/01-2023 про результати вивчення обставин самогубства сержанта поліції ОСОБА_2 .
З метою з'ясування причин та обставин загибелі ОСОБА_2 , перевірки інформації викладеної ОСОБА_4 , а також моніторингу внутрішньо колективної обстановки у ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, психологами ВПЗ УКЗ ГУНП в Харківській області були здійснені виїзди до місця розташування даного підрозділу та проведені індивідуальні співбесіди з особовим складом відділу. Загалом, у вивченні взяло участь 38 працівників, що становить 100% від їх наявної чисельності. За результатами проведеної роботи соціально-психологічний клімат у ВП № 1 Чугуївського РУП оцінюється як нестійкий. 61% опитаних вважають, що очільники відділу байдуже ставляться до особистих проблем підлеглих та жодним чином не допомагають їм у разі виникнення складних соціально-побутових проблем. 43% респондентів зазначили, що їм відомі факти морального тиску на підлеглих з боку керівництва ВП № 1 Чугуївського РУП. При цьому, на думку 8% співробітників це відбувається часто, а 11% - вважають що це має систематичний характер, 16% опитаних відмітили наявність поодиноких випадків тиску очільників ВП № 1 Чугуївського РУП на поліцейських з метою змушення їх до протиправних або корупційних дій. Так, 21% опитаних знають про випадки тиску поліцейських на представників комерційних структур району, 27% - про факти вчинення поліцейськими мародерства, 24% - браконьєрства. Однак, на їх думку, ця діяльність не носить системного характеру.
У вказаній довідці зроблений висновок про те, що на підставі вищевикладеного можна зробити припущення, що причиною самогубства старшого сержанта поліції ОСОБА_2 став вплив комбінації стрес-факторів, а саме погіршення взаємовідносин з керівництвом ВП, побоювання звинувачень у колабораціонізмі, цькування та злі жарти керівництва та окремих колег з приводу конфлікту з представником рибоохорони, зникнення речового доказу, наявності начебто компрометуючого відеоматеріалу, які на фоні особливостей його особистості: вразливості, надумливості, чутливості до зовнішнього тиску, створили у поліцейського уяву безвихідного становища та неминучості покарання за скоєні або приписані йому правопорушення. Пусковим механізмом для скоєння суїциду міг стати факт приїзду 03.07.2023 до ВП №1 групи УКП ГУ, який міг сприйматись ОСОБА_2 як неминуча перспектива його арешту. При цьому залишається не зрозумілою роль дружини ОСОБА_2 , яка добре знала страхи та проблеми чоловіка, бачила в нього прояви предсуїцидальної поведінки, але не запобігла самогубству.
Позивач був опитаний вході проведення службового розслідування та пояснив, що у підрозділі ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 проходив службу на посаді помічника чергового СМ ВП № 1 Чугуївського РУП. Останній був неконфліктною людиною, нейтральним до усього, спокійним. Більше всього ОСОБА_2 з колег спілкувався зі старшим інспектором-черговим СМ ВП № 1 Чугуївського РУП майором поліції ОСОБА_13 , з яким з травня 2022 року працював в одній зміні. Опитаному невідомо про конфліктні ситуації, в яких брав участь ОСОБА_2 . Під час перебування на чергуванні, ОСОБА_2 завжди був на виду. Крім того, опитаному ніхто ніколи не повідомляв про те, що у ОСОБА_2 були конфлікти з кимось з колег. Причини вчинення самогубства ОСОБА_2 , опитаному невідомі.
Відносно щодо заявника 28.07.2023 начальником Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_22 складена службова характеристика виключно позитивного змісту.
Згідно з функціональних обов'язків помічника чергового ЧЧ СМ ВП №1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області підпорядковується безпосередньо старшому інспектору-черговому, начальникові сектору моніторингу, його заступникові та начальникові підрозділу або особі, яка виконує його обов'язки.
У ході службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що основною причиною самогубства старшим сержантом поліції ОСОБА_2 став вплив комбінації стрес-факторів, а саме: погіршення взаємовідносин з керівництвом ВП № 1 Чугуївського РУП, побоювання звинувачень у колабораціонізмі, глузування та ганебні висловлення керівництва та окремих колег з приводу конфлікту з працівником Рибоохоронного патруля, наявності начебто компрометуючого відеоматеріалу, які на фоні особливостей його особистості: вразливості, надумливості, чутливості до зовнішнього тиску, створили у поліцейського уяву безвихідного становища та неминучості покарання за скоєні або приписані йому правопорушення.
Таким чином в ході службового розслідування виявлено з боку полковник поліції ОСОБА_1 , який перебуваючи на посаді начальника ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, не вжив необхідних заходів, які в подальшому призвели до небажаних наслідків та стали негативним прикладом для особового складу, а байдужість до виконання покладених на нього обов'язків негативно впливає на загальний стан службової дисципліни та її підтримання на належному рівні в умовах воєнного стану.
Полковник поліції ОСОБА_1 , будучи відповідальним за дотримання підлеглими службової дисципліни, порушив вимоги пп. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту, в частині незабезпечення сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, несвоєчасного вчинення дій із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними, неналежного контролю за дотриманням підлеглим службової дисципліни та не запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, невжиття заходів для припинення такого порушення та застосування дисциплінарного стягнення до порушника та вимоги п. 1. розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, будучи керівником підрозділу поліції не запобігав проявам неетичної поведінки своїх підлеглих поліцейських шляхом організації роботи з розвитку професійної етики, у тому числі через проведення навчань, інформаційно-роз'яснювальної роботи.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність полковника поліції ОСОБА_1 , службовим розслідуванням не встановлено.
Результати проведеного службового розслідування за фактом загибелі поліцейського ГУНП в Харківській області оформлені висновком Дисциплінарної комісії від 28.07.2023 (далі за текстом - Висновок). За результатами якого дисциплінарна комісія ухвалила, зокрема: факт загибелі помічника чергового чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 вважати таким, що знайшов своє підтвердження.
Наказом ГУНП в Харківській області від 03.08.2023 № 643 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1, 2 п. 1 розділу II п. 1. розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту, застосовано до начальника ВП № 1 Чугуївського РУП полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
З листа ознайомлення працівників відділу поліції 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області притягнутих до дисциплінарної відповідальності вбачається, що полковник ОСОБА_1 був ознайомлений з Наказом ГУНП в Харківській області від 03.08.2023 № 643 тільки 17.08.2023.
Стверджуючи про невідповідність закону накладеного дисциплінарного покарання, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України від 02.07.2015р. №508-VIII "Про Національну поліцію", а також Дисциплінарного статуту Національної поліції України (затверджений Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII; далі за текстом - Статут, Дисциплінарний статут).
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України від 02.07.2015р. №508-VIII "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1 ч.1 ст.18); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2 ч.1 ст.18); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п.3 ч.1 ст.18).
Як передбачено ч.1 ст.64 Закону України від 02.07.2015р. №508-VIII "Про Національну поліцію", особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Таким чином, суд доходить до переконання про те, що інститут Присяги працівника поліції вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.
При цьому, у кореспонденції з ч.2 ст.18 Закону України від 02.07.2015р. №508-VIII "Про Національну поліцію" інститут Присяги працівника поліції забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.
Відповідно до вимог абзаців 1, 2, 8 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Згідно вимог п. 7, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту, визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Натомість суд зважає, що за визначенням ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту визнається дисциплінарним проступком.
Отже, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги працівника поліції; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 16) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 17) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 18) невжиття заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч.1 ст.14 цього ж Дисциплінарного статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Згідно з ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно до ч.2 ст.16 Дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Процедури та механізми функціонування дисциплінарних комісій в органах та підрозділах Національної поліції України визначені приписами Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (затверджене наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.11.2018р. за №1356/32808; далі за текстом - Положення №893).
За правилом п.3 розділу І Положення №893 дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.
Згідно з п.10 розділу І Положення №893 забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.
У спірних правовідносинах під час створення Дисциплінарної комісії було дотримано критерій чисельності осіб та критерій неупередженості, службове розслідування було призначено та проведено.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Згідно з п.2 розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Ознак порушення прав та інтересів заявника у процедурі службового розслідування матеріали справи не містять, позивач був опитаний у ході службового розслідування.
Продовжуючи розгляд справи, суд відмічає, що за правилами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У силу ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Таким чином, усі юридичні фактори, котрі мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського повинні бути викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.
Окрім того, відповідно до ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Звідси слідує, що у процедурі дисциплінарного провадження відносно поліцейських законодавець наділив свободою адміністративного розсуду одразу двох учасників, а саме: Дисциплінарну комісію тероргану Національної поліції України та керівника тероргану Національної поліції України, дискреція кожного з яких є вільною, самостійною і незалежною один від одного.
При цьому, межі дискреції цих суб'єктів дисциплінарного провадження не перетинаються, а вчинені Дисциплінарною комісією тероргану Національної поліції України адміністративні волевиявлення не мають безумовно імперативного характеру для керівника тероргану Національної поліції України).
У ході службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що основною причиною самогубства старшого сержанта поліції ОСОБА_2 став вплив саме комбінації декількох стрес - факторів, які на фоні особливостей його особистості: вразливості, надумливості, чутливості до зовнішнього тиску, створили у поліцейського уяву безвихідного становища та неминучості покарання за скоєні або приписані йому правопорушення.
При цьому у спірних правовідносинах в ході службового розслідування встановлена поведінка позивача не може бути кваліфікована судом у якості зразкової та бездоганної, як того вимагає п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців 1,2,8 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 7, 11, ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту.
Як зазначив позивач він не чув щоб хтось з працівників відділу поліції допускав знущання та образливу поведінку, погрози до померлого ОСОБА_2 .
Проте як вбачається з висновку службового розслідування та як показали працівники відділу поліції № 1, такі знущання були.
Оскільки більше всього таких негативних висловлювань було з боку ОСОБА_15 , який є заступником начальника відділу № 1, тобто позивача, суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 щодо необізнаності ситуації, яка склалася між його підлеглими та вважає це бездіяльністю, яка призвела до негативних наслідків.
З огляду на зміст ст.2, ст.6, ст.8, ч.4 ст.11, ст.64 Закону України від 02.07.2015р. №508-VIII "Про Національну поліцію" кожен поліцейський не може не усвідомлювати, що повинен забезпечити дотримання ч.2 ст.19 Конституції України як під час виконання повноважень за посадою, так й у повсякденному житті.
Щодо не наведення доказів вини ОСОБА_1 комісією, яка здійснювала службове розслідування, суд зазначає наступне.
За результатом службового розслідування до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення саме у вигляді попередження про неповну службову відповідність, що не є найсуворішим видом дисциплінарної відповідальності.
Окрім того, право на застосування одного із перелічених у ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту видів дисциплінарних стягнень є виключною прерогативою компетентної посадової особи Національної поліції України (тобто дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень), котра підпадає під судову перевірку за ч.2 ст.2 КАС України виключно в межах відсутності або наявності ознак свавілля, ознак явної та очевидної дискримінації, ознак явної та очевидної упередженості, нерозсудливості, недобросовісності, непропорційності.
Як зазначає позивач ним вжито заходи для забезпечення сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, своєчасного вчинення дій із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та не виникненню конфліктів між ними, належного контролю за дотриманням підлеглим службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, проте дані доводи нічим не підтверджується, натомість з пояснень, які дала дружина померлого, останній відчував з боку керівництва погане ставлення, що виражалось на його думку в ігноруванні та небажанні вітатися за руку.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 14.07.2022р. у справі №520/1795/19: 1) Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.; 2) Відповідно ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки"; 3) Метою Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.; 4) Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.; 5) Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.; 6) Згідно з абз.5 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України.; 7) зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.; 8) поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.; 9) дисциплінарна відповідальність відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.; 10) Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (подібний за змістом висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16).
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що спірний наказ прийнятий з дотриманням критеріїв правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають..
У контексті оцінки доводів учасників справи, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд уважає, що ключові аргументи позовної заяви отримали достатню оцінку.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мороко А.С.