Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 жовтня 2025 року № 520/5425/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислове підприємство “Упакпром» (вул. Залютинська, буд.4,м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ40236696) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислове підприємство “Упакпром», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094940701 про збільшення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 226 805,96 грн. (основний платіж - 181 444,77 грн., штрафні санкції - 45 361,19 грн., від 03.03.2025 №00094970701 про застосування штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 360 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2 244 грн. з єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу від 16.01.2025 №202-п Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач) на ТОВ «Промислове підприємство «Упакпром» проведена документальна позапланова виїзна перевірка, результати якої оформлені актом від 31.01.2025 №4444/20-40-07-01-05/40236696. На піставі вказаного акту, ГУ ДПС у Харківській області прийняті наступні рішення за результатами перевірки: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2 244 грн. з єдиного внеску (отримана позивачем 25.02.2025, трекінг 0601115679671); податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094940701 про збільшення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 226 805,96 грн. (основний платіж - 181 444,77 грн., штрафні санкції 45 361,19 грн.); податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094970701 про застосування штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 360 грн. Зазначені повідомлення рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач, надав відзив в якому зазначив, що, в спірних відносинах діяв правомірно, просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав.
Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1, пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2, підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зі змінами, у зв'язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо виділу ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» (код ЄДРПОУ 40236696) та відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 16.01.2025 №202-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки «ПП «УПАКПРОМ» (код ЄДРПОУ 40236696)» проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 по 19.01.2025, валютного законодавства за період з 01.07.2018 по 19.01.2025, питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 19.01.2025, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною).
В ході наведеної перевірки встановлені, зокрема, наступні порушення:
- підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 357 163,04 грн., у тому числі: 2018 рік - 46 343,90 грн.; 2019 рік - 51 945,51 грн.; 2020 рік - 48 395,80 грн.; 2021 рік 60 208,20 грн.; 2022 рік - 65 225,55 грн.; 2023 рік - 67 232,49 грн.; 2024 рік - 17 811,59грн;
- підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, 2019 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік;
- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового Кодексу України за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів, інформації з питань обчислення податків та зборів;
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5, 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено заниження бази у 1 кварталі 2022 року (березень), що призвело до заниження суми нарахованого єдиного внеску на загальну суму 2 244,00 грн.
ТОВ «ПП «Упакпром» не погодившись з висновком, викладеним в акті перевірки, подано до ГУ ДПС у Харківській області заперечення до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 13.02.2025 №13/02 щодо порушення позивачем підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 357 163,04 грн.
ГУ ДПС в Харківській області листом від 27.02.2025 №834/ж12/20-40-07-01-10 надало відповідь, відповідно до якої зазначено, що зменшено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 175 719,27 грн., в тому числі за 2018 рік у сумі 46 343,90 грн., за 2019 рік у сумі 51 945,51 грн., за 2020 рік у сумі 23 074,24 грн., за 2022 рік у сумі 54 354,62 грн.
З урахуванням заперечення до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 13.02.2025 №13/02 висновок акту перевірки (порушення) викладено в наступній редакції:
- підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 181 444,77 грн., у тому числі: 2020 рік - 25 321,56 грн.; 2021 рік - 60 208,20 грн.; 2022 рік - 10 870,93 грн.; 2023 рік 67 232,49 грн.; 2024 рік - 17 811,59 грн.;
- підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік;
- пункт 3 Розділу « 4. Висновок» (пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового Кодексу України за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів, інформації, з питань обчислення і сплати податків та зборів) виключено з Розділу « 4. Висновок».
ГУ ДПС у Харківській області прийняті наступні рішення за результатами перевірки:
- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2 244 грн. з єдиного внеску (отримана позивачем 25.02.2025, трекінг 0601115679671);
- податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094940701 про збільшення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 226 805,96 грн. (основний платіж - 181 444,77 грн., штрафні санкції - 45 361,19 грн. (отримане позивачем 05.03.2025, трекінг 0601119099580);
- податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094970701 про застосування штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1 360 грн. (отримане позивачем 05.03.2025, трекінг 0601119099580).
Позивач вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
За правилом пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з пп. 14.1.129 та пп. 14.1.129-1. п. 14.1 ст. 14 ПК України об'єкти житлової та нежитлової нерухомості розмежовані законодавцем за категоріями і саме у залежності від конкретної категорії об'єкта згідно з рішенням органу місцевого самоврядування застосовується певна ставка податку.
Відповідно до положень п.п. 266.3.2 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
У відповідності до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Згідно з пп. 266.6.1 п. 266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Отже, для справляння податку у порядку ст. 266 Податкового кодексу України визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об'єкту нерухомого майна (будівлі чи приміщення) як об'єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: 1) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2) місце розташування об'єкта (тобто адреса будівлі), 3) технічні характеристики об'єкта (тобто тип будівлі чи категорія будівлі, площа об'єкту тощо).
Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у спірних правовідносинах деталізовані рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 р. №542/17, додатком 1 до якого станом на 01.01.2019 р. встановлено такі ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) виключений; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки ) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.
Перевірка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» проведена за період з 01.07.2018 по 31.12.2024 року.
У періоді з 01.07.2018 по 19.01.2025 згідно ст. 266 Податкового кодексу України ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» було платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» має об'єкти нежитлової нерухомості, які передані товариству його учасниками з метою формування статутного капіталу товариства відповідно до протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «УПАКПРОМ» № 2 від 28.01.2016 року, які належать засновникам на праві приватної власності.
Так, між ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» (орендодавець) та ТОВ «ПОЛІГРАФПАК ЛТД», код ЄДРПОУ 39133061 (орендар) укладено договір оренди № 1 від 01.03.2016.
Згідно вищевказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне використання нежитлові приміщення загальною площею 10 576,3 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4.
Приміщення передаються для ведення господарської діяльності.
Приміщення були передані в оренду згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2016.
Договір діє з урахуванням продовження до 31.12.2021.
Рішення про дострокове розірвання договору оренди прийнято згідно додаткової угоди №3 від 30.06.2020 року до договору оренди №1 від 01.03.2016.
Згідно акту прийому-передачі від 30.06.2020 нежитлові приміщення загальною площею 10576,3 кв.м були повернуті від орендаря орендодавцю.
Підприємством ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» 30.06.2020 року було розірвано договір оренди та 16.09.2020 року надано Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік (за період нарахування з 23.05.2020 року по 30.06.2020 року.
За перевірений період ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» нараховано податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 5 371,17 грн.
Вищевказані обставини позивач не заперечує.
З 1 березня 2017 року діють ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджені рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/14 «Про місцеві податки та збори в м. Харкові».
Відповідно пункту 5 Додатку 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/14 :
Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: будівлі готельні -1 відсоток; будівлі офісні - 1 відсоток; будівлі торговельні - 1 відсоток; гаражі - 0,1 відсотка; будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; інші будівлі - 0,1 відсотка.
Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 внесено зміни до пункту 5 Додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017№ 542/17:
Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: будівлі готельні -1 відсоток; будівлі офісні -1 відсоток; будівлі торговельні - 1 відсоток; гаражі - 0,1 відсотка; виключений; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; інші будівлі - 0,1 відсотка.
Згідно з Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2024 року №564/24 «Про пільги з місцевих податків»:
« 1. Внести до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» такі зміни:
Доповнити додаток 1 пунктами 7 та 8 такого змісту:
« 7. За період з 01 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності юридичних осіб, на рівні 0 відсотків.»
Згідно з Рішенням 29 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 19.08.2024 року №633/24 «Про продовження дії пільг з місцевих податків» :
« 1.Внести до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» такі зміни:
Викласти пункти 7, 8 додатка 1 у такій редакції:
« 7. За період з 01 квітня 2024 року по З1 грудня 2024 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шо перебуває у власності юридичних осіб, на рівні 0 відсотків.»
Мінімальна заробітна плата, визначена на 1 січня звітного (податкового) року, складає : з 01.01.2020 - 4 723 грн.; з 01.01.2021 - 6 000 грн.; з 01.01.2022 - 6 500 грн.; з 01.01.2023 - 6 700 грн.; з 01.01.2024 - 7 100 грн.; з 01.01.2025 - 8 000 грн.
Отже, ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, яка знаходиться у власності ТОВ «ПП «УПАКПРОМ»: інші будівлі - 0,1 відсоток.
Позивач вважає, що він має право на пільгу за абз. «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. До 23.05.2020 редакція п.п. 266.2.2 п. 266.2. статті 266 ПК України в редакції від 01.02.2016:
«Не є об'єктом оподаткування: є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств».
Тобто до 23.05.2020 від оподаткування звільнялися всі будівлі промисловості незалежно від їх коду за класифікатором, виду діяльності власника та факту використання чи здачі в оренду.
У зв'язку зі вступом в дію з 23.05.2020 року змін до ПК України (Закон № 466-IX від 16 січня 2020 року) редакція п.п. 266.2.2 п. 266.2. статті 266 ПК України стала наступною:
«Не є об'єктом оподаткування: є) будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».
В той же час, ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» до перевірки не надані документи, які підтверджують, що приміщення площею 12 448,0 кв. м. (за період з 01.07.2020 по 22.07.2020) та площею 10 034,7 кв. м. (за період з 23.07.2020 по 31.12.2024) відносяться до будівель промисловості, що використовуються за призначенням у господарській діяльності.
Так, об'єкти нежитлової нерухомості ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» за адресою: м. Харків, вулиця Залютинська, будинок 4, не використовувались у господарській діяльності підприємства як будівлі промисловості, оскільки за перевіряємий період не було використання електроенергії, необхідної для ведення господарській діяльності на цих об'єктах, а саме: для роботи обладнання, ведення обліку, що було виявлено за результатами вивчення даних з реєстру податкових накладних.
За перевіряємий період не було використання інших комунальних послуг (опалення, водопостачання, водовідведення), що було виявлено за результатами вивчення даних з реєстру податкових накладних. Позивачем не надано пояснень до перевірки стосовно вищевказаних обставин щодо використання ним електроенергії та інших комунальних послуг в приміщеннях площею 12 448,0 кв. м. (за період з 01.07.2020 по 22.07.2020) та площею 10 034,7 кв. м. (за період з 23.07.2020 по 31.12.2024), документів (рахунків, квитанцій про оплату комунальних послуг тощо) не надано.
Також за перевіряємий період відсутні вантажно-розвантажувальні роботи, які необхідні для ведення діяльності, а саме: здійснення переміщення, навантаження і вивантаження готової продукції, матеріалів, сировини, що було виявлено за результатами вивчення даних з реєстру податкових накладних.
Крім того, на підприємстві ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» працює 4 особи, що унеможливлює використання такої значної площі приміщень у господарській діяльності як виробничих приміщень, тобто наявний трудовий ресурс не відповідає площі приміщень, які використовуються для виробництва, передбаченого ВЕД, а саме: 17.21 - Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.
ГУ ДПС було направлено лист від 04.02.2025 №4646/6/20-40-07-01-10 до АТ «ХАРКІВ-ОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131954) щодо взаємовідносин АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» за період липень 2018 - грудень 2024 року (чи є ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» користувачем електроенергії за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, а саме в нежитлових приміщеннях в літ. «М-2», в літ. «Л-2», в літ. «А-7», нежитлових будівлях літ. «З-1», літ. «Н-1» за період липень 2018 - грудень 2024 року).
АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» надано відповідь від 20.02.2025 № 06-56к/13-702 (вх. ГУ ДПС від 21.02.2025 № 17096/6) про те, що між ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» та АТ «ХАРКІВ-ОБЛЕНЕРГО» договірні відносини відсутні.
У зв'язку з вищенаведеним, до об'єктів нежитлової нерухомості ТОВ «ПП «УПАКПРОМ» за адресою: м. Харків, вулиця Залютинська, будинок 4, не можливо застосувати абз. є) пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
В додаткових поясненнях позивач зазначає, що відсутність прямого договору на поставку електроенергії не свідчить про неможливість використання будівлі в промисловості.
Використання електричної енергії у своїй господарській діяльності ТОВ «ПП «Упакпром» здійснювалось не на підставі договору із передачі, розподілу чи постачання електричної енергії, а на підставі договорів оренди від 01.03.2016 №А-25/1, від 20.08.2020 №20, укладених із ТОВ «Поліграфпак ЛТД».
В свою чергу, ТОВ «Поліграфпак ЛТД» укладено наступні договори:
- із ПАТ «Енергетична компанія «Барвінок» договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 10.12.2018 №0705147 відповідно до якого постачальник зобов'язується продати електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії;
- із ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»» додаткову угоду від 16.09.2019 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 31.01.2019 №0390-2032 відповідно до якої оператор системи передачі зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору;
- із ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»» договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 03.06.2019 №0390-03032 відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єктами користувача у складі об'єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки.
Су зауважує, що до позивачем не надано пояснень до перевірки стосовно вищевказаних обставин щодо використання ним електроенергії та інших комунальних послуг в приміщеннях площею 12 448,0 кв. м. (за період з 01.07.2020 по 22.07.2020) та площею 10 034,7 кв. м. (за період з 23.07.2020 по 31.12.2024), документів (рахунків, квитанцій про оплату комунальних послуг тощо), вищевказаних доказів не надано і до суду.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №820/3556/17 сформовано наступний правовий висновок: "З урахуванням наведеного судова палата в цій справі вирішила частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 справа № 806/2676/17, що застосування підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, та сформувати новий правовий висновок, відповідно до якого визначити, що застосування підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі, якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду )."
Суд зазначає, що у межах справи №820/3556/17 Верховний Суд виходив із того, що сама лише ознака належності об'єктів нерухомого майна до категорії виробничих будівель не звільняє приватну особу від виконання податкового обов'язку з оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У межах справи №280/5332/18 Верховним Судом був деталізований раніше сформульований правовий висновок в аспекті обов'язковості з'ясування обставин реального використання об'єкту нерухомого майна у власній господарській діяльності приватної особи - власника, однак протилежне тлумачення суперечить меті запровадження пільги - покращення умов провадження господарської діяльності.
Відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Додатковим підтвердженням правильності такого тлумачення є дії законодавця-Верховної Ради України, яким з 23.05.2020р. пп. є пп. 266.2.2 ст. 266 ПК України викладено у наступній редакції: Не є об'єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
З урахуванням позиції Верховного суду України, викладеною у постанові від 17.02.2020 (справа №820/3556/17), застосування підпункту «є» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливо у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Як свідчать обставини справи, ТОВ «ПП «Упакпром» зареєстровані наступні напрямки господарської діяльності:
17.21 Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари (основний)
17.29 Виробництво інших виробів з паперу та картону
18.12 Друкування іншої продукції
18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг
46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами
58.19 Інші види видавничої діяльності
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Однак, позивачем не надано документів, що свідчать про використання зазначеної будівлі за призначенням у господарській діяльності за основним видом діяльності (КВЕД 23.61) та інформації щодо здавання в оренду, лізинг, позичку.
Зважаючи на зазначене вище, відсутні підстави для застосування вимог підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України при нарахуванні податку на зазначену нежитлову будівлю позивача у 2021 році.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області стосовно позивача, є такими, що не підлягають скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення… Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У силу частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.