Справа №500/5495/25
13 жовтня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САМОЛУСКІВЕЦЬКЕ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САМОЛУСКІВЕЦЬКЕ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2025 №00067050701 та зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
07.10.2025 представником відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області подано до суду заяву про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "САМОЛУСКІВЕЦЬКЕ" без розгляду як такої, що подана з пропуском процесуального строку на звернення до суду.
Так відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Податкове повідомлення рішення від 19.05.2025 №00067050701 оскаржувалось суб'єктом господарювання в адміністративному порядку - рішення про результати розгляду скарги №23086/6/99-00-06-03-01-06 від 08.08.2025 долучено позивачем до позовної заяви та отримано платником 12.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.08.2025.
В той же час платник звернувся із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2025 №00067050701 - 22.09.2025 (вказане підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі №500/5495/25 та відміткою вхідної кореспонденції про одержання Тернопільським окружним адміністративним судом позовної заяви), тобто з пропущення строку оскарження, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
10.10.2025 від відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "САМОЛУСКІВЕЦЬКЕ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області відмовити в повному обсязі.
13.10.2025 представником позивача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку на оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.05.2025 №00067050701 та зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, як строк, який пропущений з поважних причин, у зв'язку з перебуванням директора ТОВ "САМОЛУСКІВЕЦЬКЕ" Купніцького Павла Йосиповича у період з 11 серпня 2025р. по 13.09.2025р. у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами.
Ознайомившись із заявами по суті справи та матеріалами адміністративної справи, суд при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду, враховує наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (абзац перший частини четвертої статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Державної податкової служби України №23086/6/99-00-06-03-01-06 від 08.08.2025 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області від 19.05.2025 №00067050701, а скаргу позивача - без задоволення. Вказане рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 12.06.2025 позивач отримав 12.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте позивач звернувся до суду з цим позовом лише 22.09.2024, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду.
У даних правовідносинах момент виникнення права на оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення виникає з наступного дня після отримання рішення за результатами процедури адміністративного оскарження.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У заяві про поновлення вказаного строку позивач вказує перебування у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами у період з 11.08.2025 по 13.09.2025.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частина друга статті 44 КАС України, частина перша статті 45 цього ж Кодексу вказують на те, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Ці норми конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи та їх представників діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Отже, учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України. Недоліки позову повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші причини поважності пропуску цього строку, ніж зазначені у заяві про поновлення строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САМОЛУСКІВЕЦЬКЕ", до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 13 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.