Справа №500/4792/25
13 жовтня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі - Підприємство, позивач) через представника - адвоката Маньківську Олену Василівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000019/1 від 11.02.2025.
Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції з заявленою митною вартістю згідно рахунку.
Проте митний орган прийняв спірне рішення №UA403020/2025/000019/1 від 11.02.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України), аргументуючи наступним:
- у документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару;
- за наявності інші платіжні документи, а також документи, що містять відомості про вартість товару, та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією.
Підприємство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 13.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
28.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію №25UA403020001620U7 від 11.02.2025. До митного оформлення подано ряд документів. Під час здійснення митного контролю за МД №№25UA403020001620U7 від 11.02.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
1. - у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 20.12.2024 №24UA403020016163U4 заявлено відомості щодо торговельної марки Morobell, проте дані відомості документально не підтверджені;
2. - відповідно до п. 1.2 Договору (узгодженого сторонами) серед документів, що повинні бути надані Продавцем Покупцю з кожної партією товару повинні бути страховий поліс, який до митного оформлення не поданий;
3. - відповідно до п. 3.2 договору підтвердженням якості з боку Продавця є сертифікат якості виробника, ветеринарний сертифікат. В міжнародній автомобільній накладній (CMR) зазначений ветеринарний сертифікат від 07.02.2025 №AA129718, який до митного оформлення не подано;
4. - прайс-лист від 07.02.2025 № б/н містить виключно інформацію щодо ціни оцінюваного товару на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує його конкурентність.
Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 29.08.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача від 28.08.2025 про розгляд справи №500/4792/25 за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000019/1 від 11.02.2025 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару №11062024 від 11.06.2024, укладеного між компанією "Morobell OU" (Естонія) та Приватним підприємством "Приватне мале підприємство "Лотос" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №30 від 07.02.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.
11 лютого 2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №25UA403020001620U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товар: "Риба морожена: кілька балтійська, ціла (Sprattus Sprattus Balticus). Вага нетто риби: 19800,00кг. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки,не консервована. Фасована 1800 брикетів в поліетиленовій упаковці по 11 кг. на 18 дерев'яних піддонах. Дата виготовлення: 19/12/2024. Термін зберігання:при темп. -18град.С, 12 місяців. Не містить ГМО. Торговельна марка: MOROBELL. Виробник: OUMOROBELL, Естонія.".
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- сертифікат якості №84 від 07.02.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) №30 від 07.02.2025;
- автотранспортна накладна №30 від 07.02.2025;
- сертифікат про походження товару №EE418020 від 07.02.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №11062024 від 11.06.2024;
- договір про надання послуг митного брокера №33 від 05.05.2015;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів - Заява б/н від 09.02.2025;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12473087 від 09.02.2025;
- декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №30 від 07.02.2025;
- копія митної декларації країни відправлення №25EE3300E0015347B9 від 07.02.2025.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:
"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";
"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";
Також АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
"Індикатор 3.3.4 "Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено".
В подальшому митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
"Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи (виписку з рахунку про розрахунок з постачальником та проплату за попередні партії товарів), що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
- транспортні (перевізні) документи;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару п. 6 ст. 53 МКУ".
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано:
- пакувальний лист (Packing list) №б/н від 07.02.2025;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 07.02.2025.
Листом від 11.02.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53, п. 2 Митного кодексу України. Інших додаткових документів не існує та не будуть подані.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000019/1 від 11.02.2025, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
СУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом надіслано Лист від 11.02.2025 № б/н та повідомлено митний орган про надані документи та відсутність можливості надати додаткові документи.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору поставки і продажу від 11.06.2024 №11062024 (далі -Договір), укладеного між Morobell OU (Продавець) та Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "ЛОТОС" (Покупець).
У поданих до митного оформлення документах встановлено наступні розбіжності:
- у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 20.12.2024 №24UA403020016163U4 заявлено відомості щодо торговельної марки Morobell, проте дані відомості документально не підтверджені;
- відповідно до п. 1.2 Договору (узгодженого сторонами) серед документів, що повинні бути надані Продавцем Покупцю з кожної партією товару повинні бути страховий поліс, який до митного оформлення не поданий;
- відповідно до п. 3.2 договору підтвердженням якості з боку Продавця є сертифікат якості виробника, ветеринарний сертифікат. В міжнародній автомобільній накладній (CMR) зазначений ветеринарний сертифікат від 07.02.2025 №AA129718, який до митного оформлення не подано.
- прайс-лист від 07.02.2025 №б/н містить виключно інформацію щодо ціни оцінюваного товару на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує його конкурентність.
Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар №1 згідно з ЕМД від 01.11.2024 № 24UA100190068604U6 (товар - Кілька морожена (лат. sprattus sprattus balticus), в блоках, ціла, з головами, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгридієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, без консервантів. Розмірний ряд відсутній. Вага нетто: 20004кг. Виробник: EE472EU. Країна виробництва: EE. Торговельна марка: немає даних; умови поставки CPT) на рівні 1,0336 дол. США/кг. (1,0022 євро/кг).
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Також відсутність інших бухгалтерських документів ніяким чином не впливає на заявлену вартість товару. Пункт 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України чітко зазначає, що інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надаються за наявності, тобто їх відсутність жодним чином не впливає на визначення та підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так як, предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, то основними документами, в яких зазначається вартість товару є: рахунок №30 від 07.02.2025 року, прайс-лист б/н від 07.02.2025, пакувальний лист від 07.02.2025.
Митний орган у спірному рішенні, зазначає, що відповідно до п.1.2 Договору купівлі продажу товарів вказано, що обов'язково мають бути страхові документи на кожну партію товару. Умови поставки CPT (Carriage Paid To - Перевезення оплачено до) не передбачають обов'язкового страхування вантажу. Продавець зобов'язаний оплатити перевезення до узгодженого пункту призначення, але ризики, пов'язані з втратою або пошкодженням товару, переходять до покупця в момент передачі вантажу першому перевізнику. Страхування у випадку CPT здійснюється за бажанням покупця і не є обов'язковою умовою.
За умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати зазначено: "Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування".
В постановах від 26.03.2019 у справі №814/921/17, від 24.12.2020 у справі №814/1046/16 Верховний Суд щодо подібних спірних правовідносин дійшов висновку, що відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару. Якщо товар фактично не страхувався, про що декларантом були надані письмові обґрунтовані пояснення, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Крім, того в Договорі купівлі продажу №11062024 від 11 червня 2024 року, вказано в пункті 1.2 , що має бути страховий документ та/або митна декларація країни відправлення. Митну декларацію країни відправлення було подано із пакетом документів при митному оформленні товару, про що є зазначено в картці відмови №403020/2025/000052 від 11.02.2025.
Щодо висновків митниці стосовно не підтвердження позивачем торгової марки товару, суд зазначає, що ПМП "Лотос" до митного контролю та оформлення на підставі електронної митної декларації №25UA403020001620U7 від 11.02.2025 заявлено партію товару на умовах поставки СРТ Тернопіль, імпортовану за угодою з виробником Morobell, за рахунком фактурою №30 від 07.02.2025 р., торговельної марки Morobell.
Декларантом до розмитнення за відмовленою митною декларацією був заявлений товар торгової марки Morobell, так само, як за оформленими на підставі оскаржуваних рішень митною декларацією, у вільний обіг випущений товар торгової марки Morobell.
Також слід звернути увагу суду на те, що митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості №UA403020/2025/000019/1 вказує, що декларантом надано до митного оформлення прайс - лист, який містить інформацію, щодо цін враховуючи виключно умови поставки CРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність .
Згідно загальносвітової практики, прайс - лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що, "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості".
Крім того, варто зазначити, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації. При цьому, вимоги до змісту прайс-листів не встановлені жодним положенням чинного законодавства України, та в розумінні ч. 3 ст. 53 МКУ, є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах зазначених в ч. 1 ст. 53 МКУ.
Ще одним аргументом відповідача щодо коригування митної вартості ввезеного товару це відсутність таких документів, як ветеринарний сертифікат, сертифікат якості виробника, що суперечить пункту 3.2. розділу 3 контракту №11062024 від 11.06.2024.
Суд зазначає, що частиною другою статті 53 МК України не передбачено, що ветеринарний сертифікат, якісний сертифікат виробника не є документами, що підтверджують митну вартість товарів та можуть бути прийнятими до уваги виключно як додаткова інформація.
Сертифікат якості виробника було подано із пакетом документів до електронної митної декларації при митному оформленні товару, що є зазначеним в картці відмови UA403020/2025/000052 від 11.02.2025.
Таким чином, не подання позивачем до митного оформлення товару ветеринарного сертифікату жодним чином не впливає на вартість товару, адже не містить вартісних показників.
На думку суду, також додаткові документи дали можливість відповідачу пересвідчитись у правильності заявленої декларантом ціни товару.
Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо того, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Натомість у спірному рішенні митний орган вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, та окремі характеристики товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння повних характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000019/1 від 11.02.2025 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №1456 від 11.07.2025.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000019/1 від 11.02.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 21153067);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).
Головуючий суддя Мартиць О.І.