Справа № 500/4170/24
13 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши заяву про встановлення судового контролю та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 29.08.2024 у справі № 500/4170/24 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, за періоди з 04.11.2023 по 13.12.2023 та з 25.12.2023 по 01.02.2024 у розмірі до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення у зв'язку із захистом Батьківщини в повному обсязі. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, за періоди з 04.11.2023 по 13.12.2023 та з 25.12.2023 по 01.02.2024 у розмірі до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після тяжкого поранення у зв'язку із захистом Батьківщини в повному обсязі з урахуванням виплачених сум.
20.11.2024 видано виконавчий лист. Постановою відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного МУ Міністерства юстиції від 05.09.2025 виконавче провадження №76658931 закінчено виконавче провадження.
Позивачем подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, мотивовану тим, що рішення суду відповідачем не виконане.
Вирішуючи питання щодо дотримання заявником вимог Кодексу адміністративного судочинства України під час подання заяви в порядку статті 382 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини п'ятої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд під час ухвалення рішення за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання (частина шоста статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зауважує, що розгляд адміністративної справи № 500/4170/24 завершено, рішення у справі набрало законної сили.
Крім того, суд зазначає, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Окрім іншого, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
У порушення вимог частини дев'ятої статті 44 та частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України заявником не надано доказів направлення на адресу учасників справи заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, або копії листа з описом вкладення, направленого на адресу відповідача.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що додана до заяви квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - військовій частині НОМЕР_2 від 04.10.2025, не може бути прийнята судом в якості належного доказу надіслання на адресу відповідача заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що військова частина НОМЕР_2 не є відповідачем по справі.
У заяві позивач зазначає, що військова частина НОМЕР_1 "переформована у мотопіхотний батальйон військової частини НОМЕР_2 ", однак будь-яких доказів на підтвердження цього не надає.
Разом з тим, Верховний Суд в своїх правових позиціях звертав увагу на той факт, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак, заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи.
Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/16/17.
У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що "на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи). У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України, (норми якої ідентичні нормам статті 52 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові 16.02.2021 (справа №911/3411/14) звернула увагу на обов'язку суду перевірити наявність та підстави правонаступництва у матеріальних правовідносинах (пункти 6.22. та 6.23 Постанови), а також наголосила, що якщо особа не була учасником судового процесу з відповідними правами, то вона не може стати учасником виконавчого провадження:
" 6.22. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.
6.23. Стаття 52 ГПК України визначає певний перелік підстав для здійснення процесуального правонаступництва, а саме: у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
6.25. Разом із тим, відповідно до змісту та наслідків процесуального правонаступництва, з моменту винесення судом ухвали за заявою про заміну позивача (стягувана) у справі на його процесуального правонаступника не є стороною у цій справі та не наділене процесуальними правами та обов'язками, за якими може бути здійснено правонаступництво.
6.27. Тому підстави для задоволення вимог про процесуальне правонаступництво, які ґрунтуються на приписах статей 52 та 334 ГПК України відсутні.
6.28. Неможливість здійснення заміни учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії судового процесу підтверджена Постановою Великої Палати від 16.02,2021 у справі № 911/3411/14".
Отже, лише після заміни сторони виконавчого провадження (боржника ) за поданням державного виконавця або заінтересованої сторони, можливо вирішити питання про встановлення судового контролю.
Відповідно до частини 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Суд зазначає, що подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не відповідає вимогам частини 1 статті 167 КАС України, оскільки питання щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником не вирішено, а відтак подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі не містить відомостей про її надіслання належній стороні цього провадження.
Частиною 2 статті 167 КАС України визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відтак подану заяву належить повернути позивачу без розгляду на підставі положень частини 2 статті 167 КАС України.
Разом з тим, повернення даної заяви без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з такою заявою у порядку, встановленому законом, зокрема, у разі підтвердження відомостей щодо належного учасника цього провадження та надіслання йому матеріалів заяви.
Враховуючи викладене, заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі № 500/4170/24, має бути повернуто заявнику без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статями 243, 248, 253, 256, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №500/4170/24 повернути заявнику без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 13 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Грицюк Р.П.