про продовження строку подання звіту про виконання рішення суду
14 жовтня 2025 року Справа № 480/6747/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні суду в м. Суми звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою суду від 04.07.2025 зобов'язано відповідача подати у 90-денний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 по справі №480/6747/22.
На виконання вимог ухвали суду від 04.07.2025 представник ГУ ПФУ в Сумській області подав звіт №1800-0802-7/38794 від 30.09.2025 про виконання судового рішення у справі №480/6747/22. Відповідачем надано суду докази направлення на адресу позивача звіту про виконання рішення суду, що підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта". Крім того, представник відповідача просить звільнити керівника ГУ ПФУ в Сумській області від сплати штрафу.
Ухвалою суду від 02.10.2025 призначено до розгляду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0802-7/38794 від 30.09.2025 про виконання судового рішення від 24.11.2022 по даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
Позивач повідомлявся про розгляд звіту №1800-0802-7/38794 від 30.09.2025 належним чином, будь-яких письмових пояснень суду не надано, матеріали справи не містять.
Розглянувши звіт щодо виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 1 статті 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі) було передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України (в редакції на момент встановлення судового контролю у даній справі), за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд також враховує, що 19.12.2024 набув чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Зокрема, КАС України доповнено ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 щодо судового контролю за виконанням судових рішень.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Статтею 382-2 КАС України передбачено, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-6 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.
Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Дослідивши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0802-7/38794 від 30.09.2025 про виконання рішення про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №480/6747/22, суд зазначає, що ГУ ПФУ в Сумській області, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 відповідачем здійснено нарахування разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року у розмірі 8179,00 грн. Дані обставини не є спірними, не заперечується учасниками справи.
Тобто, у звіті про виконання рішення суду відповідач зазначає, що сума перерахованої разової грошової допомоги обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, але на даний час не виплачена за відсутності бюджетних асигнувань.
З наведеного убачається, що станом на теперішній час відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення Сумського окружного адміністративного суду ввід 24.11.2022 у справі №480/6747/22 у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні приписи містить стаття 14 КАС України.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абз. 3 п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Також, у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту, а відтак, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок. Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судом встановлено, що ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем даного звіту про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано, адже позивачеві не виплачено перераховану суму разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року.
При цьому, відповідач вище зазначене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення у зазначеній частині, зважаючи на те, що суми виплат, нараховані на виконання рішення суду, можуть бути виплачені лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього бюджетні асигнування, відсутні.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому, визначальним фактором є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, у якій, з посиланням на постанову від 31.10.2018 у справі № 704/1547/17, ВС вказано про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
Крім того, як наголошено судом вище, 19.12.2024 набрав чинності Закон України № 4094-IX від 21.11.2024 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі, КАСУ, щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень.
Судовий контроль у даній справі встановлений до набрання чинності окреслених змін до КАСУ щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень, водночас, на час вирішення питання щодо прийняття цього звіту або накладення на суб'єкта владних повноважень штрафу, наведені зміни до КАС України набрали чинності.
При цьому, судом встановлено, що станом на теперішній час відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №480/6747/22 у повному обсязі не виконано та сума перерахованої разової грошової допомоги позивачеві не виплачена, посилаючись на відсутність наразі бюджетних асигнувань для здійснення таких виплат.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що дана справа стосується питання щодо виплати соціальних виплат, з огляду на наведені вимоги ст.ст. 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, в редакції Закону України № 4094-IX від 21.11.2024, які набули чинності 19.12.2024, суд вважає за необхідне визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області звіт №1800-0802-7/38794 від 30.09.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у частині виплати позивачу суми перерахованої разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року.
Щодо поданого представником відповідача клопотання про звільнення керівника головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно ч.5 ст.382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Так, представник відповідача у клопотанні про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу в порядку ст.382-3 КАС України вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області до Пенсійного фонду України направлено лист для виділення коштів нарахованих згідно з рішенням Сумського окружного адміністративного суду у даній справі. Листом відповідача повідомлено, що нарахування і виплати допомоги застрахованим особам та забезпечення сплати судових витрат, виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" в порядку черговості та в межах відповідних видатків та поточний рік.
У листі Пенсійного фонду України від 07.07.2025 №2800-030101-9/44890 зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 № 593 “Деякі питання щодо порядку призначення та виплати соціальної допомоги, виготовлення бланків посвідчень і забезпечення виконання рішень суду» внесені зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №90, якими передбачено, що на виконання рішень суду кошти спрямовуються Пенсійному фонду України та його територіальним відділенням, яких визнано боржниками, для виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня, забезпечення виконання грошових зобов'язань щодо нарахування і виплати допомоги застрахованим особам та забезпечення сплати судових витрат, виконавчого збору, витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження» в порядку черговості та в межах відповідних видатків на поточний рік.
Таким чином, відповідачем на цей час підтверджено відсутність бюджетних асигнувань для виконання рішення суду у цій справі.
З огляду на вищевикладене, суд на підставі ч.ч.3,5 ст.382-3 КАС України вбачає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити та звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу, встановивши відповідачеві новий строк для подання звіту про виконання рішення у цій справі - протягом 90 днів з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Водночас, як зазначалось судом вище, частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Під час розгляду поданого відповідачем звіту про виконання рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідно до частини 9 статті 382-3 КАС України, за власної ініціативи.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У даному випадку, рішення суду у даній справі виконано частково, а саме у частині нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, в частині виплати нарахованої позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у сумі 8179,00 грн, судове рішення залишається не виконаним.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у листі від 30.09.2025 зазначає про те, що на виконання рішення суду у даній справі проведено нарахування разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 року у сумі 8179,00 грн.
Зазначена сума коштів позивачем не оспорюється, на поданий ГУ ПФУ в Сумській області звіт про виконання рішення суду письмових пояснень чи заперечень щодо суми перерахованої грошової допомоги до 05 травня за 2022 рок позивач не надав.
Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у звіті про виконання рішення суду, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду у даній справі, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті таких сум заборгованості.
Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у цій справі, а встановлення нового строку для подання звіту не буде свідчити про виконання судового рішення та не вплине на черговість виплати заборгованості відповідача на виконання даного рішення суду.
Зважаючи на невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від від 24.11.2022 по справі №480/6747/22 у частині виплати заборгованості на загальну суму 8179,00 грн, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд зазначає про наявність підстав для зміни способу виконання рішення в частині зобов'язання відповідача виплатити заборгованість по перерахованій грошовій допомозі до 05 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн на стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по перерахованій сумі недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн.
Частиною 3 статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Водночас, частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за наслідками розгляду звіту ГУ ПФУ в Сумській області про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №480/6747/22, суд вважає за необхідне змінити спосіб і порядок виконання рішення суду в частині виплати заборгованості по перерахованій сумі недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Визнати поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області звіт №1800-0802-7/38794 від 30.09.2025 таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі.
2. Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу - задовольнити.
3. Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати штрафу за невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 по справі №480/6747/22.
4. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 по справі №480/6747/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 8179,00 грн.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.М. Гелета