13 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9604/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У рішенні суду від 11.09.2025 у цій справі наявні технічні описки здійснені судом під технічного виготвлення тексту рішення суду - щодо дати спірного періоду - судом у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду помилково зазначений рік ("2025" замість вірного "2023"), тобто вірною кінцевою датою спірного періоду є саме 01.03.2023 (2023 рік).
Технічні описки у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду підтверджуються вступною, описовою частинами цього рішення суду, а також позовною заявою, відзивом на позов та матеріалами справи, щодо зазначення помилкового року спірного періоду наступного змісту:
мотивувальна частина рішення суду:
"Разом із тим, відповідач не навів мотивів та правового обґрунтування своєї бездіяльності щодо незастосування при визначенні посадового окладу позивача прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня календарного року в період з 25.11.2022 по 01.03.2025 включно.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у справі обставини та норми, якими врегульовані спірні правовідносини, з урахуванням рішень Конституційного Суду України, з метою ефективного та своєчасного захисту прав позивача, суд вважає за можливе визнати протиправними дії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , щодо відмови позивачу у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 роки) за період з 25.11.2022 по 01.03.2025, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та зобов'язати військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 роки) за період з 25.11.2022 по 01.03.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум";
резолютивна частина рішення суду:
"Визнати протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 щодо відмови у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 рік) за період з 25.11.2022 по 01.03.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язати військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 рік) за період з 25.11.2022 по 01.03.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум."
Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно з частиною 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. Таким чином, допущені судом описки підлягають виправленню.
Керуючись статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Виправити описки допущені у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду у цій справі №440/9604/25 від 11.09.2025, а саме зазначити текст наступного змісту:
у мотивувальній частині рішення суду:
"Разом із тим, відповідач не навів мотивів та правового обґрунтування своєї бездіяльності щодо незастосування при визначенні посадового окладу позивача прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня календарного року в період з 25.11.2022 по 01.03.2023 включно.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у справі обставини та норми, якими врегульовані спірні правовідносини, з урахуванням рішень Конституційного Суду України, з метою ефективного та своєчасного захисту прав позивача, суд вважає за можливе визнати протиправними дії військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , щодо відмови позивачу у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 роки) за період з 25.11.2022 по 01.03.2023, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та зобов'язати військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 роки) за період з 25.11.2022 по 01.03.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум";
у резолютивній частині рішення суду:
"Визнати протиправною бездіяльність військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 щодо відмови у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 рік) за період з 25.11.2022 по 01.03.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язати військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022, 2023 рік) за період з 25.11.2022 по 01.03.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум."
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Бевза