13 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12164/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 індексації пенсії окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», викладеної у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №14054-13591/С-02/8-1600/25 від 25 серпня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обгрунтований тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні
Пенсійного Фонду України в Полтавській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), пенсію по інвалідності на підставі статті 21 Закону № 2262-XII. 10 серпня 2025подав заяву через ВЕБ портал ПФУ до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій прохав провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 14054-13591/С-02/8-1600/25 від 25 серпня 2025 повідомлено, що для проведення мені індексації пенсії в 2019, 2020 та 2021 згідно Постанови №124, Постанови №251 та Постанови №127 підстави відсутні.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стислий зміст заперечень відповідача.
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачем до суду була надана заява про усунення недоліків від 10.09.2025.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 позов залишено без руху.
11.09.2025 на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивачем надано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувані докази.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
10.08.2025 позивач звернувся із заявою до відповідача, у якій просив здійснити перерахунок пенсії, провівши індексацію пенсії за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Листом від 25.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивачу про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Позивач не погодився з діями відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії по інвалідності окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (в подальшому - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ст. 64 Закону № 2262-ХІІ (у редакції чинній на час спірних правовідносин, що діяла до 01.03.2022) встановлено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно із ст. 1 Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ч. ч. 2 - 5 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (в подальшому - Порядок).
Відповідно до п. 1-1 Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з п. 2 Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей.
Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із п. 3 Порядку, до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: доходи громадян від здачі в оренду майна, від акцій та інших цінних паперів, ведення селянського (фермерського) і особистого підсобного господарства, підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів від власності;виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати; одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога при народженні дитини, допомога на поховання; цільова разова матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію, суми соціальних пільг, компенсації (крім виплат, визначених пунктом 2 цього Порядку), винагорода за підсумками роботи за рік тощо; соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме; мінімальний розмір допомоги по безробіттю; державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд; тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату; щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею; компенсаційна виплата, що призначається непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами); державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомога на дітей одиноким матерям.
Відповідно до п. 4 Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Разом з тим, за інформацією про розмір індексу інфляції у 2019-2021 роках (офіційні дані Державної служби статистики, надруковані у газеті "Урядовий кур'єр") у цей спірний період щомісячний розмір індексу інфляції не перевищував 103%.
Згідно із п. 5 Порядку, проведення індексації грошових доходів населення у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських" відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (в подальшому - Закон № 580-VIII), постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який набрав чинності 27.05.2016.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 встановлено, перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені, згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним та скасовано рішенням суду у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, суд апеляційної інстанції зазначає, що з 01.12.2019 позивач набув право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами № 988, № 260, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порядок проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (в подальшому - Порядок № 124).
Відповідно до п. 1 Порядку № 124, цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно із п. п. 2, 3 Порядку № 124, перерахунку підлягають пенсії, обчислені: відповідно до Закону; відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:
по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);
в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, з 01.03.2019 перерахунок пенсій здійснюється за умов, визначених пунктами 2, 3 та 5 Порядку, а саме: перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, та для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 1 жовтня 2017 року.
Відповідно до ст. 21 Закону № 2262-ХІІ, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Суд зазначає, що у даній категорії справ із подібними предметами позовів відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо індексації пенсій осіб за 2019-2021 роки на підставі постанов Кабінету Міністрів України ід 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22 лютого 2021 року №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», яким призначена та виплачується пенсія на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У Єдиному державному реєстрі судових рішень не виявлені релевантні та подібні правові висновки Верховного Суду.
Позивач посилається на правовий висновок викладений у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі 140/4620/24, у якій позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII, якою позовні вимоги задоволені, а рішення Волинського окружного адміністративного суду залишене без змін.
У той же час судом виявлені протилежні правові висновки викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №440/8821/24, у якій позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію внаслідок інвалідності на підставі Закону №2262-XII, обставини якої є повністю подібними фактичним обставинами та предмету спору у цій справі за змістовним, суб'єктним та об'єктним критеріями, якою у позові відмовлено.
До аналогічних правових висновків також дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.11.2024 у справі №560/5779/24, якою також засилене рішення суду першої інстанції про відмову у подібних позовних вимогах.
Суд не вбачає процесуальних підстав для передання цієї справи на розгляд Верховного Суду як зразкової, оскільки масової кількості типових справ на розгляді адміністративних судів не існує, не дивлячись на те, що адміністративними судами ухвалюються протилежні судові рішення у подібних спірних правовідносинах.
У той же час, суд констатує про неоднозначність судової практики у подібних справах, а також зазначає, що у майбутньому може виникнути загроза неоднакового підходу у вирішенні подібних типоавих справах, оскільки фактично строк звернення до суду становить шість місяців, але позовні вимоги можуть бути заявлені щодо індексації пенсії за 2019-2021 до пенсій призначених до 2022 року.
Проте, на даний час така правова проблема відсутня.
Суд погоджується у цій категорії справ із правовими висновками викладеними у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №440/8821/24, Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №560/5779/24, а також у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №440/11752/24, з урахуванням наступних висновків.
При обчисленні розміру пенсії по інвалідності не враховується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тому Порядок № 124, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, у зв'язку з чим відсутні підстави для індексації пенсії позивача, відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, адже для обчислення пенсійної виплати позивача не застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а позивачу призначено пенсію по інвалідності, згідно з Законом № 2262-ХІ та основний розмір якої розраховано у відсотковому розмірі від грошового забезпечення.
При цьому підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, якою займав позивач, у 2019 році не відбулося.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що цим Порядком відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з положеннями пунктів 2 та 3 Порядку перерахунку підлягають пенсії, обчислені:
відповідно до Закону;
відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків;
з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:
по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);
в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, з 1 березня 2019 року перерахунок пенсій здійснюється за умов, визначених пунктами 2, 3 та 5 Порядку, а саме: перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, та для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 1 жовтня 2017 року.
Разом з тим, при обчисленні розміру пенсії за вислугу років відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ не враховується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тому Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року.
Згідно з абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Вказаними постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 №127 та від 01.04.2020 №251 не передбачено проведення індексації пенсій осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Оскільки у спірному періоді позивач отримував пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до спірних правовідносин не підлягають застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 р. № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" та постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році".
Підстави для індексації пенсії позивача відповідно до вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV відсутні, адже для обчислення пенсійної виплати позивача не застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Зазначені положення статті 42 Закону №1058-IV передбачають проведення перерахунку та індексацію пенсій, які призначено саме за цим Законом.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права за логічно-правовим зв'язком викладений у постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 569/19199/14-а:
"Так, статтею 42 Закону № 1058-IV передбачено індексацію та перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу.
Частиною першою зазначеної статті визначено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Частина друга зазначеної статті визначає умови та порядок щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії.
Тобто, зазначені положення статті 42 Закону № 1058-IV передбачають проведення перерахунку та індексацію пенсій, які призначено саме за цим Законом.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що позивач не звертався до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме за віком по Закону № 1058- IV. Позивачу на виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 09 липня 2013 року у справі № 569/7894/13-а відновлено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2263-XII), яку він отримував до виїзду за кордон на постійне місце проживання. У зв'язку із чим є безпідставними твердження позивача про те, що поновлення пенсії йому повинно бути здійснено відповідно до Закону № 1058-IV, оскільки зазначене питання не є предметом спору у цій справі, а вирішувалося в межах справи № 569/7894/13-а, судові рішення в якій набрали законної сили.
Крім того, статтею 63 Закону № 2262-XII передбачено перерахунок раніше призначених пенсій за цим Законом.
Відповідно до частини першої даної статті перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частинами другою-п'ятою вказаної вище статті визначено порядок та умови проведення перерахунку призначених пенсій.
Відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що норми Закону № 2262-XII містять положення як щодо перерахунку пенсій так і їх індексацію щодо пенсій, які призначено саме за цим Законом.
Як вже було зазначено вище, позивач наполягав на проведенні йому перерахунку пенсії та її індексації саме по Закону № 1058-1V, тоді як отримує пенсію по Закону № 2262-XII, тому безпідставними є доводи касаційної скарги про право позивача на перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону № 1058-ІV.
Враховуючи те, що позивачу поновлено виплату пенсії на умовах Закону № 2262-XII, колегія суддів Верховного Суду вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для проведення позивачу індексації та перерахунку пенсії згідно із Законом № 1058-ІV, а відповідно і підстав для задоволення позову."
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom, № 44277/98).
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic, № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Аналізуючи поняття «якість закону», Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» 9№ 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Згідно з уже сталою практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (рішення у справах «Сєрков проти України», заява № 39766/05, пункт 51; «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 51, 52; «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 115; «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), № 18139/91, пункт 37; «Санді Таймс» проти Об'єднаного Королівства» (№ 1) («SundayTimes v. The United Kingdom (№ 1) 6538/74 пункти 48-49); «Мелоун протии Об'єднаного Королівства» («Malone v. The United Kingdom»), № 8691/79, пункт 66); «Маргарета і Роджер Андерссон проти Швеції» («Margareta and Roger Andersson v. Sweden»), заява № 12963/87, п. 75; «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), № 11801/85, п. 27; «Ювіг проти Франції» (Huvig v. France), № 42921/09, пункт 26; «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95, пункт 56).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Інші доводи сторін не спростовуються висновків суду.
Позивачу призначена пенсію, відповідно за наявною інвалідністю, згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та основний розмір пенсії позивача розраховано у відсотковому розмірі від грошового забезпечення відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІ.
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору. Інші доводи позивача не впливають на висновки суду.
Відтак, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Ураховуючи, що у позові судом відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза