Справа № 420/34096/25
14 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить суд:
рішення НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 24.08.2022 про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 скасувати;
зобов'язати НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) вчинити дії щодо скасування в паспортному документі громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 відмітки «Заборонено в'їзд в Україну терміном на 5 років» шляхом проставлення на ньому штемпеля «Анульовано».
Згідно ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви зазначено адресу позивача: « АДРЕСА_1 ». Отже, вбачається, що поштова адреса зазначена не повністю, зокрема, не вказано назву вулиці та номер будинку. Також позивачем не зазначено поштовий індекс.
Позивачем визначено відповідача - НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Між тим, за вказаним кодом юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильним найменуванням відповідача є «Військова частина НОМЕР_2 ».
Наведене свідчить, що позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 160 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що позовні вимоги стосуються, зокрема, скасування рішення НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 24.08.2022 про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 .
Між тим, в описовій частині позовної заяви позивачем вказано, що рішенням НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) від 24.08.2022 відмовлено ОСОБА_1 в перетинанні державного кордону України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
Отже, відомості зазначені в описовій та прохальній частини позовної заяви, не кореспондуються між собою, зокрема не зрозуміло чого саме стосується оскаржуване рішення - заборони в'їзду на Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 , або відмови ОСОБА_1 в перетинанні державного кордону України. Тому суд вважає, що зазначені в позові обставини не містять послідовності та логічної цілісності по відношенню одна до одної.
Вищенаведене свідчить про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно викласти позовну заяву в новій редакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказаний позов поданий представником позивача через підсистему «Електронний суд».
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3028,00 гривні.
Позовні вимоги стосуються скасування рішення НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 24.08.2022 про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 .
Отже, за подачу адміністративного позову з однією немайновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (3028,00 грн*0,4). Друга вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною тому судовий збір за неї не справляється.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Разом з цим, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Таким чином, якщо після виправлення недоліків позовної заяви не зміниться кількість та характер позовних вимог, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму у розмірі 1211,20 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 968,96 грн. = 1211,20*0.8).
Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До суду з даним позовом позивач звернувся 07.10.2025 року (дата формування позовної заяви в підсистемі «Електронний суд»).
Як вже було встановлено, Позивач оскаржує рішення НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 24.08.2022 про заборону в'їзду в Україну громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 .
Отже, оскільки з дати прийняття оскаржуваного рішення шестимісячний строк сплинув, позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Позивачем не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, однак в тексті позовної заяви позивачем зазначено, що оскільки належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення позивачем до цього часу не отримано, можливо поновити строк на зазначене оскарження.
Між тим, суд критично оцінює дане твердження позивача, оскільки з моменту прийняття оскаржуваного рішення минуло понад трьох років і як слідує з матеріалів справи, дії щодо отримання рішення почали вчинятися стороною позивача лише у вересні 2025 року, шляхом звернення представником позивача до відповідача з адвокатським запитом, який стосувався надання оскаржуваного рішення. При цьому, характер спірних правовідносин передбачає безпосередню присутність позивача при прийнятті спірного рішення/перетині кордону.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Зазначена позиція суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права та свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, у зв'язку з чим суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:
надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме зазначення у позові повної адреси місця проживання та поштового індексу позивача, визначення суб'єктного складу сторін, та уточнення позовної заяви з урахуванням викладеного в даній ухвалі;
надання документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 968,96 грн. = 1211,20*0,8), або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України «Про судовий збір» підстав, що підтверджується належними письмовими доказами;
надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: 22030101 Судовий збір (Одеський окружний адміністративний суд, 101); Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук