Справа № 420/33876/25
14 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо визначення причинного зв'язку захворювань військовослужбовця ОСОБА_1 у свідоцтві про хворобу №1 від 23.12.2024, в той час як з позовом звернувся 03.10.2025, тобто з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Початок перебігу строку звернення до суду позивач пов'язує з моментом, коли ознайомився із змістом листа відповідача від 11.09.2024.
Таким чином про порушення свої прав позивач мав дізнатися 23.12.2024, тобто з моменту оформлення свідоцтва про хворобу №1 від 23.12.2024.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що встановлений законом строк було пропущено з об'єктивних причин. Після отримання зазначеного документа позивач та його представник вживали заходів для досудового врегулювання спору, послідовно подаючи скарги до 18 регіональної військово-лікарської комісії, а згодом - до Центральної військово-лікарської комісії. Метою таких дій було вирішення спірного питання в адміністративному порядку без судового втручання. Однак, враховуючи надмірне навантаження зазначених органів та тривалі строки розгляду скарг, відповіді надходили із суттєвими затримками, що унеможливило своєчасне звернення до адміністративного суду. Це свідчить про те, що пропуск строку стався не з вини позивача, а через незалежні від нього обставини.
Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо звернення до суду за захистом своїх порушених прав у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
Разом з тим, суд враховує, що скарги, на які посилається представник позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду були подані 24.04.2025 та 07.07.2025, тобто через 5 та 8 місяців після оформлення свідоцтва про хворобу №1 від 23.12.2024, що свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Таким чином, обґрунтованих причин пропуску строку звернення до адміністративного суду заява не містить, тому заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із іншими обґрунтованими обставинами та доказами на підтвердження вказаних обставин.
Керуючись статтями 160,161, 169 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №11" Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Токмілова Л.М.