Справа № 420/25978/25
14 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (вул.С.Караванського,14, м.Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області, за результатом якого позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене в протоколі №114 засідання Ради адвокатів Одеської області від 18 липня 2025 року.;
зобов'язати Раду адвокатів Одеської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка, маючи намір стати адвокатом, склала кваліфікаційний іспит та пройшла стажування. 18.06.2025 року на засіданні Ради адвокатів Одеської області поставлено питання щодо розгляду заяви позивача про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та за результатами розгляду відмовлено в її задоволені на підставі вимог щодо несумісності.
Позивач вважає рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови у задоволенні заяви про видачу їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене протоколом № 114 засідання Ради адвокатів Одеської області від 18.07.2025 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 склала кваліфікаційний іспит в Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Одеської області, про що отримала відповідне свідоцтво від 17 жовтня 2024 року, видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 257-03/24 від 17.10.2024 року.
04 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Ради адвокатів Одеської області із заявою про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
18 липня 2025 року Радою адвокатів Одеської області прийнято рішення № 114, яким відповідно до ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про вимоги несумісності, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльності.
На момент прийняття оскаржуваного рішення позивачкапрацювала на посаді заступника керівника апарату Роздільнянського районного суду Одеської області, що підтверджується довідкою голови Роздільнянського районного суду Одеської області Теренчук Ж.В. від 30.07.2025 року
Позивачка вважає, що вказане рішення прийнято безпідставно та всупереч нормам законодавства, зокрема Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VІ, а отже є таким, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ст.3 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно ч. 2 ст.6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не може бути адвокатом особа, яка: 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність. Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).
У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Згідно пп. “е» п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.
З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавство встановлює відповідні обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту. Однак, законодавством не обмежено, зокрема, державних службовців, у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Тобто, обставини несумісності можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статус адвоката, а саме склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Таким чином, складання особою присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не свідчить про безпосереднє здійснення особою адвокатської діяльності. Отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує саме факт набуття особою, у тому числі тією, трудова діяльність якої несумісна з адвокатською, права здійснювати таку діяльність. Законодавчі обмеження чи заборони отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю особами, на яких поширюється дія Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відсутні, оскільки таку діяльність можливо зупинити після отримання відповідного свідоцтва.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обов'язковими складовими набуття статусу адвоката є, зокрема, складення особою присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч.7 ст.10 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту. За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців. Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.
Згідно ч.1 ст.11 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Отже, чинне законодавство визначає процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, під час прийняття оскаржуваного рішення, Радою адвокатів Одеської області встановлено, що року ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит, отримав направлення для проходження стажування, закінчив стажування та при звіті проходження стажування отримав позитивний результат. В той же час, ОСОБА_1 займає посаду заступника керівника апарату Роздільнянського районного суду Одеської області, а тому Рада адвокатів Одеської області дійшла висновку, що Шкарапицькою В.К. порушено вимоги щодо несумісності (а.с.7).
При цьому, Рада адвокатів Одеської області допустила позивачку, ОСОБА_1 до складення кваліфікаційного іспиту та до проходження стажування. Шкарпицька Вікторія Кирилівни закінчила стажування та при звіті проходження стажування отримала позитивний результат.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що у Ради адвокатів Одеської області наявні зауваження щодо звіту стажиста та звіту керівника стажування, відповідачем, суб'єктом владних повноважень не надано.
В той же час, приписами ч. 7 ст. 10 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко визначено рішення, які приймаються радою адвокатів регіону за оцінкою результатів стажування, серед яких відсутня таке рішення, як відмова в задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Статтею 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У параграфах 34, 35 рішення Європейського суду з прав людини від 28 травня 2009 року у справі Bigaeva v. Greece, Суд, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката зазначив, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до стажування через недбалість. Так, Суд вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів і що, відповідно, не йшлося про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах всупереч її громадянству, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, організованих колегією адвокатів, а саме її громадянство, достатньо обґрунтованим, не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах до адвокатури.
З огляду на наведене Європейський суд з прав людини вважає, що в діях компетентних органів не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 14.10.2010 року у справі “Щокін проти України» зазначив, що у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
За таких підстав, доводи Ради адвокатів Одеської області викладені в оскаржуваному рішенні є необґрунтованими, а тому рішення Ради адвокатів Одеської області від 18 липня 2025 року № 114 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю підлягає скасуванню.
При цьому вирішуючи вимогу позивача про зобов'язання Ради адвокатів Одеської області видачу позивачу свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.7 ст.10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту. За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців. Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.
Згідно ч. 1 ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Отже, чинним законодавство України визначено процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Разом з тим, складенню присяги адвоката України та отриманню свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю передує прийняття радою адвокатів регіону рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Ради адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене в протоколі №114 засідання Ради адвокатів Одеської області від 18 липня 2025 року; зобов'язання Ради адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, з Ради адвокатів Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (код ЄДРПОУ 38478526, адреса місцезнаходження: вул.С.Караванського,14, м.Одеса, 65000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене в протоколі №114 засідання Ради адвокатів Одеської області від 18 липня 2025 року.
Зобов'язати Раду адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Ради адвокатів Одеської області (код ЄДРПОУ 38478526, адреса місцезнаходження: вул.С.Караванського,14, м.Одеса, 65000) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні48 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко