Справа № 420/29568/25
14 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамента з питань виконання кримінальних покарань, про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 29 серпня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивачка) до Департамента з питань виконання кримінальних покарань (далі-відповідач), в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 01.08.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 01.08.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24, за весь час затримки з 19.03.2020 (наступний місяць після недовиплати) по 31.07.2025.
Позиція позивачки обґрунтовується наступним
Позивачка зазначає, що після звільнення з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, 25 серпня 2024 року вона не отримала у встановлений законом строк остаточного грошового розрахунку, який мав бути здійснений у день звільнення.
Фактична виплата грошового забезпечення, передбаченого рішенням суду у справі № 420/33382/24, відбулася лише 1 серпня 2025 року, тобто із затримкою більш ніж на 11 місяців.
Позивачка зазначає, що вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили і не було оскаржене в апеляційному порядку, встановлено її право на отримання грошового забезпечення у повному обсязі, включаючи всі передбачені законом складові посадовий оклад, оклад за званням, премії, щомісячні доплати, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача, а саме не нарахування та невиплату позивачці індексацію, інфляційні втрати та інші відповідні нарахування, що, на думку позивачки, є порушенням її прав як особи, яка проходила державну службу особливого характеру. У зв'язку з цим вона змушена звернутися до суду із даним позовом з вимогою про стягнення відповідних сум компенсацій з відповідача.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що вони є передчасними та необґрунтованим, оскільки виплата грошового забезпечення здійснена в повному обсязі на виконання рішення суду, а компенсація втрати частини доходу можлива лише після попереднього звернення особи із заявою та отримання відмови.
Оскільки таке звернення або відмова відсутні, правових підстав для задоволення позову немає.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку ст.262 КАС України без повідомлення (виклику) сторін.
04 вересня 2025 року від представниці позивачки надійшло клопотання про долучення доказів (вхід. №ЕС/92176/25).
19 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід.№ЕС/29568/25).
Станом на 14 жовтня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачка та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 з 11.07.2014 року, проходила службу в органах ДКВС України та з 19.02.2020 в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань.
Наказом Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.08.2024 №724/ОС-24 майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора з особливих доручень відділу проходження служби та комплектування Служби персоналу (на правах управління) звільнено зі служби в ДКВС України відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням 25.08.2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року у справі №420/33382/24 визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 19.02.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, премії, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт та зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 по 19.05.2023 перерахунок грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, премії, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення від 16.12.2024 року по справі 420/33382/24 Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області 01.08.2025 року на картковий рахунок позивачки перераховано суму в розмірі 276 877 грн., 02 грн.
01.09.2025 року представниця позивачки звернулася до відповідача із заявою просила нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» на суму невиплаченого грошового забезпечення, нарахованого на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24, за весь час затримки виплати 29.02.2020 по 31.07.2025 включно, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України за період з 26.08.2024 (наступний день після звільнення) по 31.07.2025 (включно).
Однак, листом №3856/559-аз/5.3.1/13-25/9/1/23-25 від 02.09.2025 року відповідач зазначив, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань у повному обсязі виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24, проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.02.2020 по 19.05.2023 на суму 291?502,44 грн, з яких 276? 927,32 грн перераховано на особовий рахунок відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2025 №747, а 14?575,12 грн сплачено як військовий збір; компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати не нараховувалась; при цьому умови грошового забезпечення, зокрема посадові оклади та оклади за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, з 01.03.2018 не змінювались.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача, а саме щодо не нарахування та невиплати позивачці індексації, інфляційні втрати та інші відповідні нарахування, що, на думку позивачки, є порушенням її прав як особи, яка проходила державну службу особливого характеру вона звернулася до суду з вимогою про стягнення відповідних сум компенсації із даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно зі ст. 1, 2 Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:
пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
соціальні виплати;
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення)
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Отже, компенсація провадиться в разі затримки виплати пенсії , соціальних виплат, індексації, відшкодування шкоди, заробітної плати.
Так, на думку відповідача відсутні підстави для виплати компенсації, оскільки сума перерахованих та сплачених на виконання судового рішення одноразової грошової допомоги та інших виплат має разовий характер.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначено:
"1. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
2. До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
3. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону."
Відповідно до сталої судової практики, сформованої Верховним Судом, індексація грошового забезпечення є доходом та складовою грошового забезпечення.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статтей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців; виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення).
Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст. 6 Закону № 2050-ІІІ).
Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата, грошове забезпечення).
Згідно ст.ст. 3, 4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період не виплати доходу; виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічні приписи містяться і у 5 Порядку № 159, в якому зазначено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, розрахунок та виплата компенсації здійснюється одночасно при виплаті заборгованості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 березня 2020 року по справі № 140/1547/19, від 16 грудня 2020 року по справі № 521/21718/16-а, від 4 березня 2021 року по справі № 520/34/17, від 24 січня 2023 року по справі № 200/10176/19-а.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та вказані правові норми, бездіяльність відповідача, яка полягає в невиплаті позивачці компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення, є протиправною та з метою захисту прав і інтересів позивачки, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 01.08.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24, за весь час затримки з 19.03.2020 по 31.07.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій під час виплати грошового забезпечення із порушенням строків, тоді як позивачкою спростовано законність бездіяльності відповідача, у зв'язку з чим позов слід задовольнити в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамента з питань виконання кримінальних покарань, про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 01.08.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року у справі № 420/33382/24.
Зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого 01.08.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/33382/24, за весь час затримки з 19.03.2020 по 31.07.2025 року.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент з питань виконання кримінальних покарань (вул. Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43501242).
Суддя С.О. Cтефанов