Справа № 420/33590/25
14 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) заяву представника ОСОБА_1 (адвоката Сольського Володимира Степановича) про відвід судді Потоцької Н.В.,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправними та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.09.2025 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду ОСОБА_1 ;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 13.10.2025 року (час переведення в статус «Оригінал» та накладення ЕЦП - 16:44:33 година) відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
13.10.2025 року до суду за вхід. №ЕС/107587/25 (час реєстрації - 16:55:52 година) представником ОСОБА_1 (адвоката Сольського Володимира Степановича) надійшла заява про відвід судді Потоцької Н.В., яка обґрунтована тим, що головуюча по справі не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки станом на 13.10.2025 рішення щодо відкриття провадження відсутнє.
Розглядаючи заяву про відвід судді Потоцької Н.В, суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді визначені частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України,
відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як визначає стаття 2 КАС України, однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував на важливості вищезгаданого принципу і його роль для дотримання процесуальних прав та інтересів учасників справ. При цьому, у справі «Циммерман і Штайнер проти Швейцарії» (п. 29 рішення ЄСПЛ від 13 липня 1981 року) ЄСПЛ зазначив, що тимчасове нагромадження невирішених справ не призводить до відповідальності Договірної держави, якщо вона оперативно вживає заходів для подолання такої надзвичайної ситуації. До методів, які визнані як тимчасово доцільні, ЄСПЛ відніс встановлення певної черговості розгляду справ, яка залежить не тільки від дати порушення справи в суді, а й ступеня її терміновості, важливості та, зокрема, з'ясування, яке значення для даної особи (осіб) має вирішення справи.
Вирішуючи заяву про відвід суд виходить з такого.
Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено.
У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників цивільного процесу.
З вищезазначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.
У заяві про відвід судді Потоцької Н.В. відповідні вищезазначені суб'єктивні та об'єктивні критерії не доведено. Отже, її особиста безсторонність презюмується, а тому підстави для відводу відсутні.
В той же час, частиною 4 статті 36 КАС України відокремлено підстави, які не можуть бути підставами для відводу. Це:
незгода сторони з процесуальними рішеннями судді;
рішення або окрема думка судді в інших справах;
висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Вказана норма статті є імперативною.
Імперативні норми - це норми, які містять категоричні веління держави здійснювати чітко означені дії, не допускати ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів. Інакше кажучи, імперативні норми (зобов'язувальні і заборонні) прямо вказують правила поведінки, містять абсолютно визначене правило.
Надаючи оцінку обставинам, викладеним у заяві про відвід суд зазначає, що обставини, зазначені в заяві щодо того, що станом на 13.10.2025 рішення щодо відкриття провадження відсутнє є обставинами, які можуть бути сприйняті як такі, що порушують принципи рівності сторін судового процесу та можуть викликати недовіру та сумніви щодо неупередженості судді, по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.
В свою чергу заявником, в обґрунтування зазначених в заяві про відвід доводів, не надано доказів з яких можливо встановити наявність підстав для відводу.
Таким чином, суд не вбачає викладені представником позивача у заяві про відвід судді Потоцької Н.В. аргументи достатніми та обґрунтованими.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про відвід судді Потоцької Н.В. та відмову у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 2-9, 34, 36, 39-40, 248, 256, 294 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (адвоката Сольського Володимира Степановича) про відвід судді Потоцької Н.В. - відмовити.
Адміністративну справу №420/33590/25 передати до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для виконання вимог ч.4 ст.40 КАС України.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА