Справа № 420/15015/24
13 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС" (вул. Київська, 1, оф. 12, с.Тарасівка, Боярська ТГ, Фастівський р-н, Київська область, 08161, код ЄДРПОУ 45341147) до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Гайдара, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС" до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України), у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024 року;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) № UA500500/2024/000450 від 11.04.2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що до Одеської митниці уповноваженою особою декларанта (ТОВ "ОПТИМУМ БРОКЕРЕДЖ", код за ЄДРПОУ 40219712, адреса 65026, Україна, Одеська обл., місто Одеса, Приморський бульвар, будинок, 10, квартира, 19) подано митну декларацію (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024, в графі 31 якої був наведений опис товарів. В митній декларації (МД) № 24UA50050001195405 від 05.04.2024 декларантом визначено та заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товарів, зазначеної в інвойсі (invoice) № UKR2024-11 від 15.02.2024: Разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 уповноваженою особою декларанта до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист № UKR2024-11-1 від 15.02.2024, інвойс (invoice) № UKR2024- 11 від 15.02.2024, коносамент № SZZY23120064 від 06.01.2024, міжнародна товарнотранспортна накладна №775575 від 03.04.2024, декларація про походження товару (declaration of origin) № UKR2024-11 від 15.02.2024, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 24UA50000091247309 від 04.04.2024, контракт купівлі-продажу № UKR2024-11 від 15.01.2024, договір доручення № 01/04-2024 від 01.04.2024 на надання брокерських послуг та декларування товарів, заява № 2/04 від 05.04.2024, звіт про зважування б/н від 05.04.2024. Факт подання вищезазначений документів та їх копій разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 підтверджується переліком документів, наведених у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000450 від 11.04.2024. За результатами проведеного часткового митного огляду товарів встановлено, що візуально у оглянутих місцях опис та маркування товару відповідає відомостям, вказаним у митній декларації (МД) №24UA50050001195405 від 05.04.2024 та товаросупровідних документах, порушень митних правил не виявлено та складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 24UA50000091247309 від 04.04.2024. Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про начебто існуючі на думку митного органу розбіжності, які містять в поданих документах, та 5 відсутність всіх необхідних даних щодо складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, а також зобов'язала протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також митниця повідомила, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Заявою від 11.04.2024 уповноважена особа декларанта (ТОВ "ОПТИМУМ БРОКЕРЕДЖ") повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI надані всі документи для підтвердження митної вартості товарів, протягом 10 днів надати інші додаткові документи немає можливості. Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024, в якому застосувала метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (третій метод) та визначила митну вартість товарів: товару № 1 у митній декларації (МД) № 24UA50050001195405 від 05.04.2024 - 22 012,80 доларів США (2201,28 доларів США за штуку); товару № 2 у митній декларації (МД) № 24UA50050001195405 від 05.04.2024 - 23 169,76 доларів США (1448,11 доларів США за штуку); товару № 9 у митній декларації (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 -147,20 доларів США (1,60 доларів США за кілограм ваги нетто). У зв'язку з вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000450 від 11.04.2024.
У зв'язку з незгодою декларанта з рішенням про коригування митної вартості № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією (МД) №24UA50050001274003 від 11.04.2024 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.
Позивач вважає, що рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000450 від 11.04.2024 порушують його інтереси та є протиправними, оскільки суперечать положенням законодавства України, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від відповідача надійшов відзив, в якому заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024, відповідно до якої за умовами поставки CFR на митну територію України надійшов товар ТОВ «ТЕХНОДРОМ ПЛЮС», а саме: - товар № 1 - ігри, які приводяться в дію за допомогою жетонів, - ігрові автоматиз екраном:- Jet ski -4шт.-Dirty Drivin -1шт.- 4 in 1 gun shooting -2 шт.- Super cars -1шт.- VR shark -1шт.- VR super time -1шт,розібрані для зручності транспортування.Торговельна марка : нема данихКраїна виробництва : CN. Виробник : нема данич; - товар № 2 - ігри, які приводяться в дію за допомогою жетонів, - ігрові автомати без екрану:- Storm shot 3 -2шт.- Space shuttle -2 шт. Торговельна марка : XiaojQ- Ninja cut -4шт.- Air hockey -3шт.- Air hockey (curved table) -4шт.- Air hockey (Multi pucks) -1шт,Торговельна марка : нема даних.Розібрані для зручності транспортування. Країна виробництва : CN. Виробник : нема даних; - товар № 3 - іграшки для розваг у вигляді тварин або інших істот, крім людей, м'яконабивні для ігрових автоматів: Іграшки м'яконабивні в асортименті -3048шт. Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва : CN. Виробник: нема даних; - товар № 4 - іграшки для дітей з пластмаси, які використовуються в ігрових автоматах: Іграшки з пластмаси в асортименті -5000 шт. Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва : CN. Виробник : нема даних; - товар № 5 - частини ігор, які приводяться в діюза допомогою жетонів, не містять у своєму складі передавачі та приймачі, частини ігрових автоматів:- частини клешні крана -15шт.- плата -1шт.- задній стоп -1шт.- ручка мотоцикла -5шт.- молоток -20шт.- плата -3шт.- скло екрану 32'' -1шт. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: нема даних; - товар № 6 - етикетки з паперу друковані самоклейні: Стікери самоклейні - 2000 шт -1шт. Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: нема даних; - товар № 7 - продукція поліграфічної промисловості інша: Квитки для атракціонів -150шт. Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: нема даних; - товар № 8 - вироби з комбінованих матеріалів для прикрашення-брелки в асортименті: Біжутерія - брелоки для ключів -3280шт. Біжутерія - кільце -1000шт. Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: нема даних; - товар № 9 - вироби з недорогоцінних металів: Жетони для атракціонів - 20000шт. Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник : нема даних; - товар № 10 - резистори електричні, змінні: Потенціометр -10шт.Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: нема даних; - товар № 11 - електрична апаратура для комутації електричних кіл на напругу 220В:Вимикач ігрових автоматів - 2шт.Торговельна марка : нема даних. Країна виробництва : CN. Виробник: нема даних - товар № 12 - годинники наручні, призначені для носіння на собі, лише з механічною індикацією: Годинники наручні 2 штуки у комплекті - 60 шт. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: CN. Виробник: нема даних; Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - пакувальний лист (Packing list) № UKR2024-11-1 від 15.02.2024; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № UKR2024-11 від 15.02.2024; - коносамент (Bill of lading) № SZZY23120064 від 06.01.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 775575 від 03.04.2024; - декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № UKR2024-11 від 15.02.2024; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 24UA500000912473U9 від 04.04.2024; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № UKR2024-11 від 15.01.2024; - договір про надання послуг митного брокера № 01/04-2024 від 01.04.2024; - інші некласифіковані документи (Заява) № 2/04 від 05.04.2024.
У зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024, а саме: 1) до митного оформлення подано коносамент № SZZY23120064 від 06.01.2024 року, згідно якого товари були завантажені у порту відправлення 06.01.2024 року та згідно якого отримувачем товарів являється ТОВ "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС". Разом з тим, договірні відносини між сторонами: продавцем та покупцем виникли пізніше, оскільки зовнішньоекономічний договір (контракт) датований 15.01.2024 року; 2) крім того, згідно зазначених у зовнішньоекономічному інвойсі умов поставки CFR RENI витрати на доставку товарів уже включені до ціни товарів. Однак, у поданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості вказаної складової митної вартості, що унеможливлює перевірити правильність визначення митної вартості декларантом.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 11.04.2024 року декларантом надіслано до митниці шляхом використання інформаційних технологій лист, у якому повідомлено, що інші документи надаватись не будуть. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.
Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У рішенні про коригування митної вартості № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне:
15.01.2024 між AURORA GROUP AG, Швейцарія (Продавець) та ТОВ "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС" (Покупець) укладений контракт купівлі-продажу № UKR2024-11, пунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує побутові товари, обладнання та побутову техніку, іменовані надалі "Товари", відповідно до інвойсів на кожну поставку окремо.
Пунктом 1.2 контракту купівлі-продажу № UKR2024-11 від 15.01.2024 передбачено, що найменування, асортимент, ціна, кількість товару, що поставляється, вказується в інвойсах по кожній партії товару окремо.
Відповідно до пункту 2.2 контракту купівлі-продажу № UKR2024-11 від 15.01.2024 ціна на товар встановлюється в доларах США і включає в себе вартість навантаження товару, вартість всіх митних формальностей в країні Постачальника. Зміна цін в ході виконання контракту узгоджується сторонами. У ціну включається вартість упаковки, маркування, перемаркування, транспортування.
Пунктом 2.3 контракту купівлі-продажу № UKR2024-11 від 15.01.2024 обумовлено, що вартість за даним Контрактом вказується в інвойсах по кожній партії товару окремо.
Згідно з пунктом 3.5 контракту купівлі-продажу № UKR2024-11 від 15.01.2024 Товар по даному Контракту поставляється на умовах Інкотермс 2010, згідно рахунку-фактури (інвойс) на кожну партію товарів.
Відповідно до пункту 4.1 контракту купівлі-продажу № UKR2024-11 від 15.01.2024 оплата за товар може бути як у вигляді передоплати, так і можлива відстрочка на 180 (сто вісімдесят) днів з моменту перетину митного кордону України. Оплата за Контрактом здійснюється Покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Продавця або в доларах США, або в Євро відповідно інвойсу на кожну партію товару згідно з Контрактом. Валюта платежу обирається Покупцем самостійно. Якщо валюта платежу буде відрізнятися від валюти Контракту, то для перерахунку використовується курс (крос-курс) Національного банку України на день подання заявки на купівлю валюти. Всі витрати, пов'язані з купівлею і перерахуванням грошових коштів несе Покупець.
До Одеської митниці уповноваженою особою декларанта подано митну декларацію (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024, в графі 31 якої був наведений опис товарів
В митній декларації (МД) № 24UA50050001195405 від 05.04.2024 декларантом визначено та заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складається з вартості товарів, зазначеної в інвойсі (invoice)
Разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 уповноваженою особою декларанта до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): пакувальний лист № UKR2024-11-1 від 15.02.2024, інвойс (invoice) № UKR2024- 11 від 15.02.2024, коносамент № SZZY23120064 від 06.01.2024, міжнародна товарнотранспортна накладна №775575 від 03.04.2024, декларація про походження товару (declaration of origin) № UKR2024-11 від 15.02.2024, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 24UA50000091247309 від 04.04.2024, контракт купівлі-продажу № UKR2024-11 від 15.01.2024, договір доручення № 01/04-2024 від 01.04.2024 на надання брокерських послуг та декларування товарів, заява № 2/04 від 05.04.2024, звіт про зважування б/н від 05.04.2024.
За результатами проведеного часткового митного огляду товарів встановлено, що візуально у оглянутих місцях опис та маркування товару відповідає відомостям, вказаним у митній декларації (МД) №24UA50050001195405 від 05.04.2024 та товаросупровідних документах, порушень митних правил не виявлено та складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 24UA50000091247309 від 04.04.2024. Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про начебто існуючі на думку митного органу розбіжності, які містять в поданих документах, та 5 відсутність всіх необхідних даних щодо складових митної вартості товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, а також зобов'язала протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Заявою від 11.04.2024 уповноважена особа декларанта (ТОВ "ОПТИМУМ БРОКЕРЕДЖ") повідомила митницю про те, що згідно статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI надані всі документи для підтвердження митної вартості товарів, протягом 10 днів надати інші додаткові документи немає можливості.
Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024, в якому застосувала метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (третій метод) та визначила митну вартість товарів: товару № 1 у митній декларації (МД) № 24UA50050001195405 від 05.04.2024 - 22 012,80 доларів США (2201,28 доларів США за штуку); товару № 2 у митній декларації (МД) № 24UA50050001195405 від 05.04.2024 - 23 169,76 доларів США (1448,11 доларів США за штуку); товару № 9 у митній декларації (МД) № 24UA500500011954U5 від 05.04.2024 -147,20 доларів США (1,60 доларів США за кілограм ваги нетто).
У зв'язку з вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000450 від 11.04.2024..
Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Щодо того, що до митного оформлення подано коносамент № SZZY23120064 від 06.01.2024 року, згідно якого товари були завантажені у порту відправлення 06.01.2024 року та згідно якого отримувачем товарів являється ТОВ "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС". Разом з тим, договірні відносини між сторонами: продавцем та покупцем виникли пізніше, оскільки зовнішньоекономічний договір (контракт) датований 15.01.2024 року, суд зазначає наступне: абз.13 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно з ст.382 ГК України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 ст.220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак закон не визначає вимогу нотаріально посвідчувати зовнішньоекономічний договір між двома юридичними особами.
У оскаржуваному рішенні посадова особа митниці не наводить обґрунтувань, визначених чинним законодавством, яке прямо визначає недійсність відповідного договору. У зв'язку з цим слід звернути увагу, що згідно з ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки посадові особи митниці не вказують положення закону, згідно якими укладений позивачем зовнішньоекономічний договір є недійсним та не подають рішення суду, відповідно до якого вказаний договір визнано судом недійсним, то цей договір є правомірним.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зазначення в коносаменті № SZZY23120064 від 06.01.2024 відомостей про дату навантаження товарів на судно 06.01.2024 не свідчить про наявність розбіжностей та про можливе заниження декларантом митної вартості товарів.
Щодо зауважень митниці стосовно того, що згідно зазначених у зовнішньоекономічному інвойсі умов поставки CFR RENI витрати на доставку товарів уже включені до ціни товарів. Однак, у поданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості вказаної складової митної вартості, що унеможливлює перевірити правильність визначення митної вартості декларантом, суд зауважує, що поставка товару на умовах СFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2020» включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв'язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.
Тобто, у разі міжнародних перевезень за умовами CFR саме на продавця покладається обов'язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.
З огляду на зазначене, в даному випадку у підприємства при поданні митної декларації була відсутня необхідність підтвердження витрат на транспортування, оскільки саме продавець зобов'язаний сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення.
У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС", за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024 року. А вказане рішення, у свою чергу, слугувало підставою видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000450 від 11.04.2024 року.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000450 від 11.04.2024 року та рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024 року, у зв'язку з чим вони належить до скасування.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС" (вул. Київська, 1, оф. 12, с.Тарасівка, Боярська ТГ, Фастівський р-н, Київська область, 08161, код ЄДРПОУ 45341147) до Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Гайдара, 21-А, м.Одеса, 65078 код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000245/1 від 11.04.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) № UA500500/2024/000450 від 11.04.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОДРОМ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Д.К.Василяка