Справа № 420/643/25
13 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
31.12.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, починаючи з дня, що передував шестимісячному строку з дня звернення до суду з цим позовом;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з дня, що передував шестимісячному строку з дня звернення до суду з цим позовом, до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин або втрати мною права на такі виплати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), інвалідом III групи. Перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, як одержувач пенсії по III групі інвалідності від захворювання, що пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо перерахунку основного розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до норм статті 54 Закону №796- XII повідомило про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсійної виплати у розмірі шести мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає відмову відповідача про здійснення перерахунку пенсії, як особі з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС незаконною та протиправною.
Ухвалою від 13.01.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії пенсійної справи (або паперові копії електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 для долучення до матеріалів справи.
23.01.2025 року від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що до Головного управління надійшла заява довільної форми від 07.11.2024 щодо наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії. Оскільки заяву подано без дотримання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, її розгляд здійснено відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та листом від 27.11.2024 №31678-30310/Є-02/8-1500/24 надано відповідь, яка мала інформаційно - роз'яснювальний характер. Рішення про відмову в перерахунку пенсії на підставі заяви не виносилось. Позивач не має статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а має статус потерпілої, то для розрахунку пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком підстав немає. Що стосується вимоги зобов'язання здійснити певні дії зобов'язуючого характеру, то відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та здійснює її виплату. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії. Оскільки повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача. Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
24.01.2025 року від відповідача ГУ ПФУ в Одеській області до суду надійшли копії документів з електронної пенсійної справи позивача.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, що пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо перерахунку основного розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За наслідками розгляду звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 27.11.2024 року за вих. № 31678-30310/С-02/8-1500/24 надано позивачу відповідь щодо перерахунку пенсії відповідно до норм статті 54 Закону №796- XII та повідомило про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсійної виплати у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, оскільки позивач не є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася за захистом своїх порушених прав і інтересів з відповідною позовною заявою до суду.
Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 49 Закону №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 54 Закону №796-ХІІ (у редакції до 01.01.2015), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, слід врахувати, що Верховною Радою України 28.12.2014 прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (далі - Закон України №76-VIII), яким текст статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань". Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.
Конституційний Суд України 07.07.2021 за результатами розгляду справи №3-333/2018(4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 наведена правова норма втрачає чинність через 3 місяці з дня його ухвалення, а Верховна Рада України протягом цього часу має привести нормативне регулювання відповідно до Конституції України та цього рішення.
Лише у разі неприведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня його ухвалення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
Тобто за результатами виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021.
На виконання рішення Конституційного Суду України 29.06.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-ІХ (далі - Закон №1584-ІХ).
Пунктом 2 розділу І цього Закону частину 3 статті 54 Закону №796-ХІІ викладено у новій редакції наступного змісту: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".
Також зазначену правову норму доповнено частинами 4 та 5, а саме: "Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Закону України №1584-ІХ цей Закон набирає чинності з 01.01.2022, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01.07.2021.
При цьому, Конституційний Суд України 13.09.2023 ухвалив рішення № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21), яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного Кодексу України згідно із Законом № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII передбачали, окрім іншого, що норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України утрачають чинність із дня ухвалення вказаного Рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21).
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суд в постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 констатував, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
Одночасно Верховний Суд в даній постанові зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону №796-XII у редакції, яка передбачає право позивача на отримання пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованими і такими, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
У силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України такі висновки Верховного Суду підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин по даній справі.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування норми ст. 54 Закону №796-XII у редакції, яка передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову в межах шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, про що позивач сама зазначає у позовній заяві. Даний позов подано 31.12.2024 року (направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Отже, захисту підлягають порушені права позивача, починаючи з 30.06.2024 року, і до зміни законодавчого регулювання відповідних відносин або втрати позивачем права на такі виплати.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат згідно ст.139 КАС України судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР, починаючи з 30.06.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 30.06.2024 року, до зміни законодавчого регулювання відповідних відносин або втрати ОСОБА_1 права на такі виплати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк тридцять днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів