Справа № 420/29872/25
13 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про розгляд справи за участі представника відповідача,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому крім іншого, просить суд: призначити розгляд даної справи у судовому засіданні із викликом сторін з належним повідомленням та за участі уповноважених представників ТУ ДБР у м. Мелітополі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до положень п.20 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи.
Представником відповідача не зазначено жодних обставини які б свідчили про те, що розгляд справи потребує проведення судового засідання.
Разом з тим, учасники справи не позбавлені права надавати до суду письмові пояснення та додаткові докази при розгляді адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, визначеному ст. 262 КАС України.
Керуючись ст.ст. 12, 248, 257, 262 КАС України
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи у судовому засіданні із викликом сторін з належним повідомленням та за участі уповноважених представників ТУ ДБР у м. Мелітополі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка