Іменем України
14 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1637/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
15.08.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач № 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач № 2), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.07.2025 № 262140006894 щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1979 по 28.02.1987 відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 28.02.1987 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 16.11.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.197 по 28.02.1987, який зазначений в дипломі серії НОМЕР_1 від 28.02.1987, та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, починаючи з 16.11.2021.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернулась 26.01.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Рішенням ГУПФУ в Луганській області від 02.02.2022 відмовлено у призначенні пенсії.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивачка звернулась до суду з позовом про визнання такого рішення протиправним та зобов'язанням призначити пенсію.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 320/42304/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.05.1990 по 31.12.1997; період догляду за дитиною до 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 ; період навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 16.11.2021, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі № 320/42304/23 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Луганській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 320/42304/23 - без змін.
На виконання рішення суду Головним управлінням повторно розглянуто заяву та документи ОСОБА_1 , зараховано вищезазначені періоди та прийнято рішення від 01.07.2025 № 262140006894 про відмову в призначенні пенсії за віком на загальних умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років.
Поруч з цим, листом від 08.07.2025 №1200-0208-8/17228 повідомлено, що відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 28.02.1987, поданого заявницею при зверненні із заявою за призначенням пенсії від 26.01.2022, період навчання з 01.09.1979 по 05.02.1987 у Київському ордена Леніна політехнічному інституті складає більш ніж 7 років, що не відповідає загальноприйнятій тривалості та потребує уточнення підтверджуючою довідкою навчального закладу про періоди фактичного навчання за денною формою здобуття освіти.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 20.08.2025 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.
Ухвалою суду від 27.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.09.2025 від ГУПФУ в м. Києві на адресу суду надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого останній послався на те, що представник позивача Хомич І.О. звернувся в інтересах гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із адвокатським запитом від №0806-08/2025 від 06.08.2025, який зареєстрований 07.08.2025 за №45610/8 щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.197 по 28.02.1987, який зазначений в дипломі серії НОМЕР_1 від 28.02.1987, та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, починаючи з 16.11.2021.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 13.08.2024 № 2600-0202-8/145374 надано відповідь на адвокатський запит та зазначено наступне. На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 по справі № 320/42304/23 повторно розглянуто заяву від 26.01.2022 ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком за статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу зараховано періоди роботи з 15.05.1990 по 31.12.1997, навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987 та догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 . За повторним розглядом заяви прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 01.07.2025 № 262140006894. До страхового стажу не зараховано період навчання з 1979 року по 1982 рік згідно диплому № НОМЕР_2 , оскільки на дату первинного звернення до заяви від 26.01.2022 № 875 не була надана уточнююча довідка, так як період навчання 01.09.1979 по 05.02.1987 перебільшує нормативний термін навчання за денною формою. Згідно заяви від 11.07.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з урахуванням висновків суду щодо зарахування періодів стажу. Період навчання з 01.09.1979 по 26.11.1981, з 08.07.1982 по 29.07.1982, з 01.09.1982 по 28.02.1987 врахований відповідно до уточнюючої довідки, наданої до заяви від 11.07.2025. Оскільки уточнююча довідка надана після спливу трьох місяців з дня повідомлення про відмову в призначенні пенсії за заявою від 26.01.2022, то підстави для призначення пенсії згідно заяви від 26.01.2022 відсутні. Пенсію обчислено на підставі наданих документів та відповідно до норм чинного законодавства.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
04.09.2025 від ГУПФУ в м. Києві на адресу суду надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого останній послався на те, що ОСОБА_1 26.01.2022 звернулась до органів Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивача від 26.01.2022 відпрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, внаслідок чого, винесено рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за нормами статті 26 Закону №1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішення про відмову та розрахунок страхового стажу за результатом опрацювання заяви ОСОБА_1 від 26.01.2022 в електронній пенсійній справі відсутні.
Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №320/42304/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 - період роботи з 15.05.1990 по 31.12.1997; - період догляду за дитиною до 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - період навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 16.11.2021, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В трудовій книжці має місце запис про навчання ОСОБА_1 Київському ордену Леніна політехнічному інституті:
- з 01.09.1982 зарахована студенткою другого курсу хіміко-технологічного факультету денного навчання;
- з 28.02.1987 відрахована у зв'язку із закінченням навчання.
Згідно диплому, ОСОБА_1 навчалася з 01.09.1982 по 05.02.1987 у Київському ордена Леніна політехнічному інституті.
До документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 09.02.2024 додано довідку від 07.12.2023 №1248 про періоди навчання заявниці, видану «Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського».
На виконання рішення суду №320/42304/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.01.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058. До страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період:
- роботи з 15.05.1990 по 31.12.1997;
- навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987.
Період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку зараховано до страхового стажу позивачу як період роботи оскільки, з 15.05.1990 по 31.12.1997 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Науково - виробничим кооперативом «Універсал».
За результатом повторного розгляду заяви від 26.01.2022 та долучених до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення від 01.07.2025 №262140006894 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж ОСОБА_1 складає - 27 років 9 місяців 19 днів.
Оскільки у заяві позивача від 26.01.2022 відсутній запис про надання додаткових документів, довідка від 07.12.2023 №1248 про періоди навчання була долучена до електронної пенсійної справи 09.02.2024 (після спливу тримісячного строку після надання заяви про призначення пенсії).
Рішенням суду №320/42304/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987, для зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1979 по 28.02.1987 та призначення пенсії з 16.11.2021 немає підстав.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.
Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , 26.01.2022 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком.
Вищевказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 02.02.2022 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 по справі № 320/42304/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 02.02.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.05.1990 по 31.12.1997; період догляду за дитиною до 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 ; період навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 16.11.2021, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 по справі № 320/42304/23 ГУПФУ в Луганській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 26.01.2022, та рішенням від 01.07.2025 № 262140006894 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 28 років, який необхідний для призначення пенсії у віці 60 років. В обґрунтування оскарженого рішення ГУПФУ в Луганській області послалося на те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №320/42304/23 до страхового стажу зараховано періоди роботи з 15.05.1990 по 31.12.1997, навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987 та догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 . За наданими документами та з урахуванням рішення суду страховий стаж складає 27 років 9 місяців 19 днів, який з 12.11.2007 по 31.12.2021 обчислено з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків в Реєстрі.
Тобто, судом встановлено, що рішенням ГУПФУ в Луганській області від 01.07.2025 № 262140006894 зараховано до загального страхового стажу позивача періоди її навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987.
При цьому обґрунтування того, з яких саме підстав відповідачем не зараховано до загального страхового стажу позивача періоди її навчання з 01.09.1979 по 31.08.1982 та з 06.02.1987 по 28.02.1987 вказане рішення не містить. Також відповідачем в спірному рішенні взагалі не зазначено, які саме періоди навчання позивача не зараховано до загального страхового стажу.
Дипломом від 28.02.1987 № 884867 підтверджується, що ОСОБА_1 в 1979 році вступила до Київського ордена Леніна політехнічного інституту і в 1987 році закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю «хімічна технологія в'яжучих матеріалів» та присвоєно кваліфікацію «інженер - хімік - технолог».
Трудова книжка серії НОМЕР_4 від 21.07.1983 щодо спірних періодів навчання позивача містить такі записи:
- запис № 3, 4 - з 01.09.1982 по 28.02.1987 - навчання на денній формі у Київському ордені Леніна політехнічному інституті (наказ про прийняття №579с від 11.09.1982; наказ про звільнення №155/с від 28.02.1987).
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 23.07.1990 № 320875 після укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».
Довідкою Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського від 07.12.2023 № 1248, яка наявна в електронній пенсійній справі позивача, підтверджується, що ОСОБА_2 наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 129-ст від 20.08.1979 була зарахована з 01.09.1979 студенткою першого курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання. Наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 168-ст від 27.11.1981 студентці третього курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання ОСОБА_2 було надано з 27.11.1981 академічну відпустку за сімейними обставинами. Наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 113-ст від 08.07.1982 ОСОБА_2 , приступила до навчання з 08.07.1982 студенткою третього курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання після академічної відпустки за сімейними обставинами. Наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 138-ст від 29.07.1982 студентка третього курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання ОСОБА_2 була відрахована з інституту з 29.07.1982 у порядку переводу до Київського політехнічного інституту. Наказом по Київському політехнічному інституту № 579-с від 11.09.1982 ОСОБА_2 була зарахована з 01.09.1982 студенткою другого курсу хіміко-технологічного факультету денної форми навчання у порядку переводу з Комунарського гірничо-металургійного інституту. Наказом № 153-с від 28.02.1987 ОСОБА_2 була відрахована з інституту з 28.02.1987 в зв'язку із закінченням хіміко-технологічного факультету денної форми навчання.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 24 Закону № 1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктами 1, 2 зазначеного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Записи у трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Судом встановлено, що згідно з дипломом від 28.02.1987 № 884867 ОСОБА_1 в 1979 році вступила до Київського ордена Леніна політехнічного інституту і в 1987 році закінчила повний курс названого інституту за спеціальністю «хімічна технологія в'яжучих матеріалів» та присвоєно кваліфікацію «інженер - хімік - технолог».
Довідкою Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського від 07.12.2023 № 1248, яка наявна в електронній пенсійній справі позивача, підтверджується, що позивачка наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 129-ст від 20.08.1979 була зарахована з 01.09.1979 студенткою першого курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання. Наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 168-ст від 27.11.1981 студентці третього курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання ОСОБА_2 було надано з 27.11.1981 академічну відпустку за сімейними обставинами. Наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 113-ст від 08.07.1982 ОСОБА_2 , приступила до навчання з 08.07.1982 студенткою третього курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання після академічної відпустки за сімейними обставинами. Наказом по Комунарському гірничо-металургійному інституту № 138-ст від 29.07.1982 студентка третього курсу електромашинобудівного факультету денної форми навчання ОСОБА_2 була відрахована з інституту з 29.07.1982 у порядку переводу до Київського політехнічного інституту. Наказом по Київському політехнічному інституту № 579-с від 11.09.1982 ОСОБА_2 була зарахована з 01.09.1982 студенткою другого курсу хіміко-технологічного факультету денної форми навчання у порядку переводу з Комунарського гірничо-металургійного інституту. Наказом № 153-с від 28.02.1987 ОСОБА_2 була відрахована з інституту з 28.02.1987 в зв'язку із закінченням хіміко-технологічного факультету денної форми навчання.
Записами у трудовій книжці позивача також підтверджується факт проходження позивачем навчання у період з 01.09.1982 по 28.02.1987, та працевлаштування за набутою професією, що у відповідності до вимог частини першої статті 38 Закону України "Про професійну (професійно - технічну) освіту" є підставою для зарахування всього періоду навчання до загального страхового стажу.
При цьому суд зауважує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 по справі № 320/42304/23, яке набрало законної сили, вже зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987.
Більше того, судом встановлено, що спірним рішенням ГУПФУ в Луганській області від 01.07.2025 № 262140006894 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №320/42304/23 до загального страхового стажу ОСОБА_1 вже зараховано періоди навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987.
Таким чином, вимоги представника позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 05.02.1987 є безпідставними та необґрунтованими, тому суд відмовляє в задоволенні в цій частині позовних вимог.
Відтак, судом встановлено, що відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди її навчання з 01.09.1979 по 31.08.1982 та з 06.02.1987 по 28.02.1987.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у органу Пенсійного фонду були відсутні підстави для незарахування до загального страхового стажу позивача періоду її навчання з 01.09.1979 по 31.08.1982 та з 06.02.1987 по 28.02.1987, а тому вказані періоди навчання повинні бути враховані до загального страхового стажу позивача.
При цьому при вирішенні спору суд також враховує такі обставини.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Частиною другою статті 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до загального страхового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.07.2025 № 262140006894, суд дійшов висновку, що вказане рішення не відповідає критеріям обґрунтованості.
Так, відповідачем в зазначеному рішенні не зазначено періодів навчання позивача, які не включено до загального страхового стажу, конкретних підстав для невключення таких періодів, що свідчить про недотримання відповідачем принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачеві неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди навчання не включено до загального страхового стажу.
Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, та зважаючи, що відповідачем в рішенні від 01.07.2025 № 262140006894 не наведено мотиви незарахування періодів навчання з 01.09.1979 по 31.08.1982 та з 06.02.1987 по 28.02.1987, суд позбавлений можливості оцінити саме правомірність підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу. За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.07.2025 № 262140006894 підлягає скасуванню як протиправне.
Щодо вимоги представника позивача про зобов'язання ГУПФУ в м. Києві призначити позивачу пенсію та зарахувати до стажу спірні періоди роботи, суд зазначає таке.
Вищенаведені положення Порядку № 22-1 свідчать про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.
Суд зазначає, що в даному випадку ГУПФУ в м. Києві, як уповноважений орган, не перевіряв відомості щодо спірних періодів навчання ОСОБА_1 , що містяться в трудовій книжці позивача, дипломі та довідці Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, наданої позивачем, що є обов'язковою умовою відповідно до Закону № 1058, тому суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.07.2025 № 262140006894 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 26.01.2022 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного позов належить до часткового задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуються таким.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 1937,92 грн судового збору.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Луганській області пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме - в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код за ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код за ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.07.2025 № 262140006894 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 26.01.2022 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун