14 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4098/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі- позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно у заниженому розмірі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 18 серпня 2021 року включно;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, у відповідності до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 18 серпня 2021 року включно з розрахунку 3 968,62 гривень на місяць в сумі 165 017,78 гривень (сто шістдесят п'ять тисяч сімнадцять гривень сімдесят вісім копійок);
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, розрахованої у відповідності до вимог пункту 1-1 та вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 18 серпня 2021 року за весь час затримки виплати, а саме за період з 01 січня 2016 року по дату фактичної виплати заборгованості з грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Вказує, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач не здійснював нараховування та виплату йому індексації грошового забезпечення. Водночас, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі № 340/598/22 було зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018.
За вказаний період нарахування і виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №1294). Разом з тим, відповідач на виконання вказаного рішення суду, здійснив нарахування та виплату поточної індексації у заниженому розмірі (у сумі 40538,27 грн) без врахування базового місяця січня 2008 року.
Крім того, у період з 01.03.2018 по 18.08.2021 відповідачем не була проведена виплата індексації грошового забезпечення, передбаченої абзацами 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). Вказане призвело до порушення його майнових прав та до зменшення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Вважає дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому у повному розмірі індексації грошового забезпечення у вказані періоди такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а отже є протиправними.
Зауважує, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення набув право на виплату компенсації втрати частини доходів.
З цих підстав просить позов задовольнити
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що позивач уже звертався до суду з аналогічними позовними вимогам про виплату індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 у справі №340/598/22 позовні вимоги були задоволені частково. На виконання вказаного рішення суду позивачу 07.09.2022 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 39930,20 грн. З цих підстав вказує на неможливість зобов'язання суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.
Звертає увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогами про нарахування та виплату індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Вказує, що у березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, тому березень 2018 року став базовим, а отже індексація могла нараховуватись лише з квітня 2018 року. При цьому, підстави для нарахування позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 18.08.2021 відсутні.
Враховуючи, що допомога при звільненні мала разовий характер, вважає, що підстав для проведення її перерахунку і виплати з включенням до розрахунку індексації грошового забезпечення немає.
Зауважує, що позовна вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є передчасною.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
14.07.2025 позивач надав суду письмові пояснення стосовно залишення судом позовної заяви без руху.
04.08.2025 до суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.
23.06.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
18.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано від відповідача докази по справі.
13.08.2025 ухвалою суду продовжено військовій частині НОМЕР_1 встановлений ухвалою суду від 18.07.2025 строк для подання відзиву на позовну заяву до 11.08.2025 включно.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірний період з 01.01.2016 по 18.08.2021 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Зокрема, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №150 від 23.07.2001 лейтенанта ОСОБА_1 , який прибув з Одеського інституту Сухопутних військ, з 23.07.2001 зараховано до списків особового складу частини (а.с. 63).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №173 від 18.08.2021 позивача, звільненого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.08.2021 №238 у запас за підпунктом «к» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 18.08.2021 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Наказано, серед іншого, виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 за 25 календарних років (а.с. 15).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №340/598/22 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а.с. 20-24).
Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_1 №222/ФЕС від 15.09.2022 ОСОБА_1 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №340/598/22 та розпорядження командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №737/4/611 від 12.08.2022 здійснено 07.09.2022 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у сумі 40538,27 грн (сума з урахуванням податків 39930,20 грн) (а.с. 25).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2025 №421/ФЕС нарахування та виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 18.08.2021 не здійснювались (а.с. 48).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 2-3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції у період спірних правовідносин) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (у редакції на дату спірних правовідносин, далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 6 Закону №1282-ХІІ, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).
Пунктом 1-1 Порядку №1078 зазначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року - 101 відсоток). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції від 01.12.2015 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення заробітної плати перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати.
Якщо розмір підвищення заробітної плати не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення заробітної плати, сума індексації у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення заробітної плати.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Тобто, з урахуванням наведених вище норм, вбачається, що фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання виключно тарифних окладів працівника.
Починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі системного аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивач у спірний період з 01.01.2016 по 18.08.2021 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримував грошове забезпечення. Дана обставина відповідачем не заперечується.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №340/598/22 встановлено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 30.11.2018 відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.
Вказаним рішенням суд зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Згідно матеріалів справи 07.09.2022 ОСОБА_1 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №340/598/22 здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у сумі 40538,27 грн (сума з урахуванням податків 39930,20 грн) із визначенням базового місяця січня 2014 року (а.с. 49).
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, яка була чинна до 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу
Після 01.12.2015 до Порядку №1078 внесені зміни та, зокрема, змінено редакцію пункту 10-2, згідно з яким змінилися правила індексації оплати праці (грошового забезпечення) для працівників.
За новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.
Суд акцентує увагу на тому, що визначення базового місяця починаючи з 01.12.2015 (з урахуванням змін до Порядку №1078, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 23.08.2022 у справі № 420/11641/21.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно у заниженому розмірі - із встановленням для обчислення індексації місяця січня 2014 року.
Позивач надав суду власний розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, згідно якого загальний розмір нарахованої індексації становить 83625,23 грн. З урахуванням виплаченої суми індексації на виконання рішення суду до виплати підлягає сума 43086,96 грн.
Зважаючи на наведений розрахунок та наявні у справі вихідні дані, суд зазначає, що розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 здійснюється наступним чином:
- січень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 101,61%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн;
- лютий 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,60%, індекс - 101,20%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн;
- березень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 102,21%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн;
- квітень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 103,50%, індекс - 105,79%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн;
- травень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,10%, індекс - 100,10%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту- 171,20%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2482,40 грн;
- червень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,80%, індекс - 99,90%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн;
- липень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90%, індекс - 99,80%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту- 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн;
- серпень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,70%, індекс - 99,50%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2 710,05 грн;
- вересень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,29%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн;
- жовтень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,80%, індекс - 104,13%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн;
- листопад 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,80%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн;
- грудень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 102,72%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн;
- січень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,10%, індекс - 103,85%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн;
- лютий 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 101,00%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн;
- березень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 102,82%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн;
- квітень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 103,74%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн;
- травень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,30%, індекс - 101,30%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3536,40 грн;
- червень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,60%, індекс - 102,92%, наростаючий індекс- 321,50%, величина приросту - 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн;
- липень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,20%, індекс - 103,13%, наростаючий індекс - 321,50%, величина приросту індексу споживчих цін - 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн;
- серпень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90%, індекс - 99,90%, наростаючий індекс - 321,50%, величина приросту- 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн;
- вересень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,00%, індекс - 101,90%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн;
- жовтень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,20%, індекс - 103,12%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн;
- листопад 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 100,90%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн;
- грудень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 101,91%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн, сума індексації - 4258,75 грн;
- січень 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,50%, індекс - 103,44%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн, сума індексації - 4 258,75 грн;
- лютий 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 100,90%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1762,00 грн, сума індексації - 4258,75 грн,;
Усього за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 сума індексації - 83625,23 грн, виплачено - 40538,27 грн. Сума невиплаченої індексації за вказаний період становить 43086,96 грн.
З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року, у загальній сумі 43086,96 грн.
Щодо виплати індексації-різниці (індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі), починаючи з місяця підвищення окладів, тобто з березня 2018 року, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова №704) було затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою №704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
03.11.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038, якою внесені зміни до постанови № 704. Згідно з вказаною постановою затверджено з 01.10.2020 нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів, тобто відбулось наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців, які діяли з березня 2018 року.
Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку №1078, березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.03.2018.
При цьому, аналіз пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.
Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з тим, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
Порядок №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141, яка набула чинності 15.03.2018), не пов'язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21.
При цьому, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №380/11404/21.
У даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Тобто, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Отже, для вирішення заявлених позовних вимог позивача має значення розмір індексації грошових доходів, який обчислюється з урахуванням базового місяця та міг би бути виплачений останньому у лютому та березні 2018 року.
Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно установити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 31.01.2024 у справі №320/12968/21 та від 05.02.2024 у справі №360/383/23.
Згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної станом на лютий березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
При визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, відповідно до якого щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, яке не має разового характеру, що відповідає правовій позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, постанові Верховного Суду в постанові по справі №520/8887/2020 від 26.01.2022.
Для встановлення обставин підвищення розміру грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру), судом досліджено картку особового рахунку військовослужбовця.
Так, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року складає 10028,40 грн, у тому числі, посадовий оклад - 870,00 грн; оклад за військовим званням - 120,00 грн; надбавка за вислугу років - 346,50 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 668,25 грн; премія - 4176,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами - 87,00 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 3760,65 грн.
Розмір грошового забезпечення позивача у березні 2018 року складає 10522,93 грн, у тому числі: посадовий оклад - 3520,00 грн; оклад за військовим званням - 1270,00 грн; надбавка за вислугу років - 2155,50 грн; надбавка за особливості проходження служби - 694,55 грн, надбавка за роботу з таємними документами - 352,00 грн, премія - 2530,88 грн.
Розмір збільшення грошового доходу позивача в березні 2018 року становить 494,53 грн (10522,93 грн - 10028,40 грн).
Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
Сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762 грн * 253,30% /100 = 4463,15 грн.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 494,53 грн = 3968,62 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3968,62 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини, у даному випадку по 18.08.2021.
Період 01.03.2018 по 18.08.2021охоплює 41 повних місяців та 18 календарних днів, тож до нарахування й виплати позивачу належала індексація-різниця у загальній сумі: 165017,78 грн (3968,62 грн х 41 місяців) + (3968,62 грн : 31 (кількість днів у серпні 2021) х 18).
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 18.08.2021 включно.
Щодо обраного позивачем способу відновлення порушення права, суд зазначає наступне.
Позивач просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 на свою користь індексацію грошового забезпечення 165017,78 грн, однак стягненню належать нараховані, проте, не виплачені суми.
У даному ж випадку відповідач не нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення у зв'язку із чим зазначена вимога позивача не належить до задоволення.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, у відповідності до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 18.08.2021 включно з розрахунку 3968,62 гривень на місяць в сумі 165017,78 грн.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №173 від 18.08.2021 позивачу вказано виплатити серед іншого, одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 за 25 календарних років
Розрахунком одноразової грошової допомоги при звільненні підтверджується здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 222578,13 грн (а.с. 18).
При цьому, обрахунок такої одноразової виплати здійснювався без урахування індексації грошового забезпечення позивача.
Дана обставина відповідачем не заперечується.
Враховуючи, що у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що свідчить про протиправність таких дій.
З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, розрахованої у відповідності до вимог пункту 1-1 та вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Що стосується позовних вимог щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до статей 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно із статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).
Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення);
сума індексації грошових доходів громадян;
суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-III дають підстави вважати, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до Закону №2050-III компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затриманні строки їх виплати.
Оскільки нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення не було, перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні не проведено, зазначене не свідчить про затримання строків виплати грошових доходів, тому суд дійшов висновку, що така позовна вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 20.10.2022 у справі № 140/862/19, від 28.11.2023 у справі № 420/18163/21 та від 11.01.2024 у справі № 200/7529/20-а , який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.
Стосовно доводів відповідача про тотожність позовних вимог про нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 предмету позову у справі №340/598/22, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просив зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 30.11.2018 включно.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №340/598/22 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на положення пункту 2 частини першої статті 170 та пункту 4 частини першої статті 238 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
У постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
У постановах від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16, від 31.03.2021 у справі №240/6357/20 та інших Верховний Суд послідовно повторював, що, визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.
Як слідує із змісту рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №340/598/22, у межах цієї справи було вирішено питання про право позивача на нарахування і виплату "поточної" індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018. При цьому, питання розрахунку розміру належної позивачу суми індексації за вказані періоди розміру, механізму розрахунку поточної індексації, зокрема застосування при проведенні нарахування такої індексації базового місяця, судом не досліджувалось, а позивачем така вимога не заявлялась.
Таким чином, у справі №340/598/22 судом було встановлено право позивача на отримання поточної індексації, натомість у межах даної справи підлягають оцінці підстави, які виникли після ухвалення судом вказаного рішення, а саме порядку проведення розрахунку відповідачем та виплати позивачу на виконання зобов'язальної частини рішення індексації грошового забезпечення.
Указане не було предметом правової оцінки судами у справі №340/598/22, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення не здійснювалася.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, отож питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.
Подібні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі №120/6960/23, від 20.03.2024 у справі № 380/14807/23 та від 02.09.2024 у справі № 280/4009/23.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що предмет та підстави позовів у цій справі та справі №340/598/22 не є тотожними.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на початок виникнення спірних відносин) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною 2 цієї статті в цій же редакції, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23, норми статті 233 КЗпП України є нормами матеріального права, які визначають строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказані норми поширюють свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Предметом судового розгляду є дії та бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 18.08.2021, а також перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні.
Отже, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені до моменту набрання чинності статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тому у такому випадку правове регулювання здійснюється згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції).
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Як встановлено судом, позивачу дійсно на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 у справі №340/598/22 було нараховано та виплачено 07.09.2022 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
Позивач зазначає, що у даному випадку підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, починаючи з 08.09.2022.
З даного приводу суд зазначає, що право на належне нарахування та виплату індексації грошового забезпечення виникло у позивача в період, коли діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (до 19.07.2022), тому дата часткової виплати індексації не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду із відповідними вимогами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду із цим позовом.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своєї бездіяльності та дій у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ “Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно у заниженому розмірі - із встановленням для обчислення індексації місяця січня 2014 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року, у загальній сумі 43086,96 грн.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 18.08.2021 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, у відповідності до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, за період з 01.03.2018 по 18.08.2021 включно з розрахунку 3968,62 грн на місяць в сумі 165017,78 грн.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування при її обчисленні індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Збройних сил України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, розрахованої у відповідності до вимог пункту 1-1 та вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК