13 жовтня 2025 року № 320/45313/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі по тексту також заявник, ГУ ДПС у Вінницькій області) із заявою, поданою у порядку статті 283 КАС України, до ОСОБА_1 (далі по тексту також відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить суд ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 1 233 682,44 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник повідомив, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1 233 682,44 грн, який складається з орендної плати з фізичних осіб, нарахованої контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень від 14.05.2025 №№375545-2407-0228, 374527-2407-0228, 374510-2407-0228, 374501-2407-0228.
Заявник зазначив, що податковий борг відповідачем добровільно не було сплачено, у зв'язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 283 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Згідно з частиною сьомою статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 13.10.2025 о 16 год. 00 хв.
Заявник у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про відкриття провадження у справі та проведення судового засідання був проінформований шляхом розміщення повідомлення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України у порядку, визначеному статтею 130 КАС України, враховуючи, що відомості щодо місця проживання/перебування відповідача станом на дату розгляду справи невідомі.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі викладеного судом було постановлено усну ухвалу про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до інформації, відображеної в картці особового рахунку за ОСОБА_1 рахується податковий борг із орендної плати з фізичних осіб у сумі 1 233 682,44 грн, який виник внаслідок нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання податковими повідомленнями-рішеннями від 14.05.2025 №№375545-2407-0228, 374527-2407-0228, 374510-2407-0228, 374501-2407-0228, які були направлені на адресу відповідача та отримані ним 21.05.2025.
На підтвердження наявності податкового боргу відповідача у розмірі 1 233 682,44 грн станом на 03.09.2025, заявником також надано суду довідку про суми податкового боргу, копії податкових повідомлень-рішень, інтегровану картку платника податків.
Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у м. Києві з метою погашення податкового боргу винесено податкову вимогу №0009566-1303-0232 від 05.08.2025 на загальну суму 1 233 682,44 грн.
З інтегрованої картки платника податків вбачається, що вказана сума боргу відповідачем не сплачена.
Несплата відповідачем вищевказаної суми стала підставою для звернення контролюючого органу до суду із заявою у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту також - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Пунктом 54.4 статті 54 ПК України визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами статті 42 ПК України закріплено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»".
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було складено податкову вимогу №0009566-1303-0232 від 05.08.2025 на суму 1 233 682,44 грн, направлену на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та повернуту без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно положень статті 283 КАС України:
- провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом (пункт 5 частини першої);
- заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга).
Відповідно до пункту 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податковий кодекс України, так само як і інші нормативні акти податкового законодавства, не врегульовує порядок обчислення строків, визначених у цьому кодексі.
Відповідно частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283, 283-2 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов'язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги.
Тобто, в межах означеної адміністративної справи обставиною, що зумовлює звернення до суду є направлення відповідачу податкової вимоги 05.08.2025, на підтвердження чого контролюючий орган надав копії повернутого без вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0601177859668.
Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0601177859668 направлене адресату 05.08.2025, з чого слідує про своєчасність звернення заявника із заявою до суду в порядку статті 283 КАС України.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відомості щодо оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 14.05.2025 №№375545-2407-0228, 374527-2407-0228, 374510-2407-0228, 374501-2407-0228, які слугували підставою виникнення податкового боргу відсутні як в матеріалах означеної адміністративної справи, так і в Єдиному реєстрі судових рішень, а також на веб-порталі «Судова влада», що свідчить про узгодженість такого податкового зобов'язання та набуття ним статусу податкового боргу у зв'язку з несплатою відповідачем у законодавчо визначений строк.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у сумі 1 233 682,44 грн.
Суд акцентує увагу, особливий порядок судового провадження за статтею 283 КАС України не призначений для розгляду спорів, а передбачений виключно для вирішення беззаперечних (безспірних) вимог податкового органу та враховує, що податковий орган має право звернутися до суду в загальному порядку (частина п'ята статті 283 КАС України), який дозволяє вирішити спір між сторонами з дотриманням визначених процедурних гарантій реалізації права особи на судовий захист.
При цьому, суд зауважує, що нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
У межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20 та інших.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає 1 233 682,44 грн, доказів сплати податкового боргу чи оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник такий податковий борг, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої ГУ ДПС у Вінницькій області заяви про стягнення з відповідача коштів за податковим боргом, що має наслідком наявність підстав для її задоволення.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, заяву слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241, 242, 245, 246, 250, 255, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 1 233 682,44 грн (один мільйон двісті тридцять три тисячі шістсот вісімдесят дві шість грн 44 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення .
Суддя Дудін С.О.