13 жовтня 2025 року № 640/14208/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши письмову заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 26 травня 2006 року по 29 серпня 2019 року;
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 26 травня 2006 року по 29 серпня 2019 року в сумі 368 822, 11 грн.;
- зобов'язати Апарат Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з 16.07.2007 по день фактичного розрахунку, з 12.12.2012 по день фактичного розрахунку, з 27.11.2014 по день фактичного розрахунку, з 29.08.2019 по день фактичного розрахунку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 25.06.2006 по 29.08.2019.
Зобов'язано Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 417 календарних днів щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 25.06.2006 по 29.08.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
17.01.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд постановив апеляційні скарги ОСОБА_1 та Апарату Верховної Ради України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишено без задоволення.
04.08.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від представника Міністерства юстиції України надійшла письмова заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у якій просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2022 у справі № 640/14208/21, на підставі якого 28.02.2025 видано виконавчий лист № 640/14208/21, про зобов'язання Апарату Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 417 календарних днів щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи з 25.06.2006 по 29.08.2019, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів (163802,52 грн.) у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. В обґрунтуванні вказаної заяви зазначено, що Апарат Верховної Ради України листом від 24.04.2025 повідомив відділ про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 640/14208/21, виданого 28.02.2025 Київським окружним адміністративним судом, зазначаючи, що виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є. Згідно з інформацією, наданою Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, фінансування діяльності народних депутатів України, в тому числі на оплату праці їх помічників-консультантів за рахунок коштів Державного бюджету України в межах компетенції забезпечується Апаратом Верховної Ради України через головного розпорядника бюджетних коштів - Управління справами Апарату Верховної Ради України, на виконання Закону України «Про державний бюджет» на відповідний бюджетний рік, відповідно до видатків, передбачених кошторисом витрат на реалізацію повноважень Верховної Ради України за бюджетною програмою КПКВК 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України», якою не передбачено бюджетні призначення на виконання судових рішень у частині стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, а окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду в Управління справами Апарату Верховної Ради України як у розпорядника бюджетних коштів відсутні.
За результатами автоматизованого розподілу вказана заява була зареєстрована 08.10.2025 та того ж дня передана для розгляду судді Вісьтак М.Я.
15.08.2025 представник Державної казначейської служби України на адресу суду надіслав письмові пояснення на заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Із змісту вказаних пояснень вбачається, що обставини, якими Боржник обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не є підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Представник Державної казначейської служби України вказав, що Рішення від 22.09.2022 не стосується стягнення коштів, однак має зобов'язальний характер щодо нарахування та виплати коштів, тобто покладає певні обов'язки саме на Боржника та потребує вчинення ним відповідних дій. На думку Казначейства, посилання Боржника на приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 не підтверджує неможливість вчинення саме Боржником відповідних дій для виконання судового рішення у справі № 640/14208/21. У поясненнях також зазначено, що станом на 15.07.2025 на виконанні за КПКВК 3504040 перебувають понад 248 832 судових рішень на суму понад 7 002,44 млн грн. Отже, встановлений Верховною Радою України недостатній обсяг коштів не дозволить Казначейству здійснити погашення заборгованості за рахунок КПКВК 3504040 за всіма рішеннями судів, гарантованими державою, щонайменше протягом 2025 року (з незалежних від Казначейства причин/обставин). Таким чином, запропонований Заявником спосіб виконання Рішення від 22.09.2022, не лише суперечить вимогам законодавства (зокрема, процесуального), але також є помилковим та не призведе до перерахування коштів позивачеві протягом розумних строків у зв'язку із щорічним передбаченням Верховною Радою України критично недостатнього обсягу бюджетних асигнувань за КПКВК 3504040 та визначеною черговістю погашення заборгованості.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що у зв'язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи запровадження на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.
При цьому суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для надання пояснень щодо заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, оскільки вони мають значення для повного і всебічного з'ясування обставин справи.
Пояснення дають можливість суду оцінити позицію сторони, перевірити наявність чи відсутність перешкод для виконання судового рішення у первісно визначений спосіб, а також визначити, чи не порушуватиметься баланс прав і законних інтересів сторін у разі задоволення відповідної заяви. Надання пояснень сприятиме ухваленню обґрунтованого та справедливого судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Встановити відповідачу Апарату Верховної Ради України (адреса: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 5, ЄДРПОУ 20064120) п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду для надання пояснень щодо заяви про зміну способу і порядку виконання рішення.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Роз'яснити сторонам про можливість отримання інформації у справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Вісьтак М.Я.