13 жовтня 2025 року № 320/17384/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яке полягає у нездійсненні перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %; керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Першочергово озмір пенсії позивача було обчислено із застосуванням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 1,35.
З 01.10.2017 року позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 року з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу - 1%, в результаті чого розмір пенсії позивачки був зменшений. Обмеження мали діяти до 31.12.2017, однак пенсійний орган не зняв обмеження. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1,35%, який був застосований при призначенні пенсії.
Листом пенсійного органу було надано відповідь на звернення та повідомлено, що позивач взагалі не перебуває на обліку в пенсійного органу та пенсію не отримує.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом установлено таке.
ОСОБА_1 з 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача серії НОМЕР_1 .
У вересні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив здійснити перерахунок своєї пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, керуючись пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з бездіяльністю Відповідача, що полягає у не здійсненні належного перерахунку ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2018 р., що призвело до щомісячного недоотримання Позивачем коштів пенсійного забезпечення, остання звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом.
Листом №9105-5314/П-02/8-2600/25 від 26.02.2025 ГУ ПФУ у м. Києві було повідомлено, що згідно електронної бази отримувачів пенсій позивач, на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві не перебуває та пенсію не отримує.
Також Відповідач зазначив, що відповідно 03.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII, яким до ч. 1 ст. 25 Закону України №1058-IV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Не погоджуючись з діями відповідача стосовно застосування 1% як величини оцінки одного року його страхового стажу та вважаючи, що відповідь містить інформацію, що не відповідає дійсності, зокрема стосовно факту перебування позивача на обліку та отримання ним пенсії, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 27 Закону №1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс,
де: П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
На момент призначення пенсії позивачу частина 1 статті 25 Закону №1058-IV передбачала, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) / (100% х 12), де Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), яким внесено зміни, зокрема до Закону №1058-IV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.
Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі Закон №2148-VIII), з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Судом встановлено, що з 2010 року позивачу довічно призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування».
Таким чином позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, у зв'язку з чим вона підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням п.4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При цьому, нормами п.2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Таким чином, Законом №2148-VІІІ з 01.10.2017 визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 29.12.2021 у справі №620/1492/19, від 25.09.2023 у справі №200/10870/20-а, від 25.9.2023 у справі №200/10870/20-а, від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що станом на момент здійснення перерахунку пенсії положення ст.25 Закону №1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%
Крім того, суд зазначає, що положення пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, станом на момент здійснення перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% не було визнано неконституційними, а тому у відповідача були відсутні підстави не застосовувати вказані положення при здійсненні перерахунку пенсії.
Доказів того, що у зв'язку із проведенням осучаснення пенсії її розмір зменшився, позивачем надано не було, натомість позивач навів лише самостійно зроблені розрахунки, у зв'язку з чим, суд не вбачає протиправності в діях відповідача.
Водночас суд погоджується з тим, що лист-відповідь на звернення позивача містить недостовірні відомості, оскільки дійсно позивач перебуває на обліку та є пенсіонером, а в листі вказане зворотне, водночас даний момент не є предметом спору і не оскаржується позивачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.