про відмову у роз'ясненні судового рішення
13 жовтня 2025 року справа № 320/31200/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 від 12.02.2025 вх. № ЗПІ-М-282/0-25. Зобов'язано Міністерство освіти і науки України повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 12.02.2025 вх. № ЗПІ-М-282/0-25 та надати відповідь в порядку та у строки, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації».
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Також ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Ухвалою суду від 13.10.2025 було виправлено описку в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2025, а саме: в другому абзаці резолютивної частини рішення слово "неналежного" замінено на вірне "належного".
02.10.2025 судом було зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 26.09.2025 про роз'яснення абзацу 3 резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2025. Позивач свою заяву мотивує тим, що Законом України "Про доступ до публічної інформації" такої норми як "повторний розгляд запиту" із зазначенням порядку та строків повторного розгляду не існує, тому просить роз'яснити як саме повинно бути здійснено відповідачем повторний розгляд запиту.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про роз'яснення судового рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про роз'яснення судового рішення та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість та невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18 (адміністративне провадження № К/9901/35602/19).
Зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів убачається, що позивач звернувся до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення для нього, а вказує на те, що йому не зрозуміло яким чином відповідач буде виконувати рішення суду.
Проте, суд звертає увагу позивача, що в заявах про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Натомість, не зважаючи на чітко викладену резолютивну частину рішення суду від 18.09.2025, якою зобов'язано Міністерство освіти і науки України повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 12.02.2025 вх. № ЗПІ-М-282/0-25 та надати відповідь в порядку та у строки, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», позивач звертається до суду фактично із заявою щодо роз'яснення як саме повинно бути здійснено відповідачем повторний розгляд запиту, якщо норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо повторного розгляду запитів не існує, а судом не вказано порядку та строків повторного розгляду запиту. Таким чином, з підстав зазначених заявником, не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
Суд зазначає, що рішення суду від 18.09.2025 є зрозумілим, труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення не потребує.
За таких обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення від 18.09.2025 по справі № 320/31200/25 відсутні.
Керуючись статтями 2, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у справі № 320/31200/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Діска А.Б.