14 жовтня 2025 року Справа № 320/8354/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року, як інваліду війни II групи, у меншому розмірі ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 р. №367-XIV) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 р. №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18);
- зобов'язати відповідача щодо виплати позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як інваліду війни II групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 р. №367-XIV) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 р. №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18).
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 дану позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача усунути зазначені недоліки.
28.11.2022 до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків.
08.12.2022 ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання (суддя Журавель В.О.).
В справі зареєстровано 13.01.2023 відзив на позовну заяву від відповідача.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.11.2023 справу розподілено судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 прийнято справу до свого провадження; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 14.04.2021, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Позивачеві у 2022 році виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 3906,00 грн на підставі Постанови КМУ № 540 від 07.05.2022, що не заперечується сторонами.
Не погоджуючись з розміром отриманої грошової допомоги, у серпні 2022 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач своїм листом повідомив позивача, що щорічна разова грошова допомога нарахована та виплачена у червні 2022 року в розмірі 3906, 00 грн.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не здійснення виплат у належному розмірі протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким внесенні до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" такі зміни:
"1. Статтю 12 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
2. Статтю 13 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
3. Статтю 14 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
4. Статтю 15 доповнити частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
5. Пункт 1 статті 16 доповнити словами "разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка виплачується щорічно до 5 травня".
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) e Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":
1) у статті 12 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
2) у статті 13 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
3) у статті 14 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
4) у статті 15 частину п'яту викласти в такій редакції: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України";
5) у статті 16: у частині першій: пункт 1 доповнити словами "разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, яка виплачується щорічно до 5 травня";
Тобто, Кабінету Міністрів України делеговані повноваження встановлювати, зокрема, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми Кабінетом Міністрів України 07.05.2022 прийнято постанову №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №540), якою передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин - I групи - 4421 гривня; - II групи - 3906 гривень; - III групи - 3391 гривня, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, наведені вище положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком; учасникам бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком; дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни - п'ять мінімальних пенсій за віком; дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни - три мінімальних пенсій за віком.
При цьому, суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону №3551-XII у 2022 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
За наведених обставин, виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, оскільки позивач є інвалідом війни ІІ групи, суд зазначає, що він має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-ХІV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Вказана позиція узгоджується із висновками щодо застосування норм права, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20.
Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році в Постанові №540 всупереч правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання компетентним органом, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №540, не звільняє його від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Визначаючи належного відповідача у справі суд враховує, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 Постанови №540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Тобто, Постановою №540 обов'язок безпосередньої виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік позивачу, як одержувачу пенсії, покладено на Головне управління Пенсійного фонду України.
Суд також враховує, що у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 необхідно застосовувати не Порядок №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
У цій постанові, суд дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому статтею 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку cуду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року, як інваліду війни II групи, у меншому розмірі ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 р. №367-XIV) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 р. №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ: 22933548) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як інваліду війни II групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 р. №367-XIV) з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 р. №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.