про повернення позовної заяви у частині позовних вимог
10 жовтня 2025 року № 320/46657/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески у розмірі 7763,17 грн та який ураховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , та збільшення його на коефіцієнти у розмірі 1,11;1,14; 1,197; 1,0796; 1,115.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення моєї пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11;1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату належної пенсії починаючи з 1 березня 2021 року;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві кожен наступний перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України № 1058-1V у подальшому проводити з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки 7763,17 грн , застосованого для призначення пенсії у 2020 році, збільшеного на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11;1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та з урахуванням нових коефіцієнтів збільшення відповідно до прийнятих постанов Кабінету Міністрів України;
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 року ухвалено позовну заяву залишити без руху.
У подальшому, 08.10.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява від позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що про своє порушене право позивач дізнався тільки після оголошення правової позиції, яка викладена в Постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року по справі № 200/5836/24. Вказано, що до того моменту ОСОБА_1 вважав, що Головне управління пенсійного фону орієнтується в нюансах індексації та перерахунку пенсій та без порушень норм чинного законодавства виконує, покладені на нього Державою функції.
Надаючи правову оцінку обґрунтуванням позивача, перевіривши матеріали позовної заяви, а також заяви про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.
Як вбачається з п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано її у строк, установлений законом. У разі пропущення такого строку - чи наявні підстави для визнання причин пропуску поважними.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Загальний строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, якщо інше не передбачено законом. Цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що представник ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом, у якому просив суд зобов'язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який ураховується для обчислення моєї пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11;1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату належної пенсії починаючи з 1 березня 2021 року.
Разом із тим, із заявленими вимогами до суду, зокрема щодо здійснення перерахунку та виплати належної пенсії, починаючи з 1 березня 2021 року, позивач звернувся лише 22 липня 2025 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Водночас, проаналізувавши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд установив таке.
Позивач зазначає, що причиною пропуску строку звернення до суду є те, що про порушення свого права він дізнався лише після оприлюднення правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24.
Водночас суд вважає за доцільне вказати, що поява чи оприлюднення нової правової позиції Верховного Суду не створює нових прав чи обов'язків для учасників правовідносин, а лише роз'яснює норми, які діяли раніше. Тобто, якщо пенсійний орган уже здійснив певне нарахування або відмовив у перерахунку, то саме з цього моменту особа повинна була дізнатися про можливе порушення свого права, незалежно від того, що пізніше з'явилася нова позиція Верховного Суду.
Зокрема, пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому її розмір є відомим особі, яка її отримує. Отримуючи пенсію, особа має реальну, об'єктивну можливість виявити зацікавленість та вчинити дії для з'ясування, з яких складових вона складається, як була обчислена та на підставі яких нормативно-правових актів.
Отже, з моменту отримання пенсійної виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про можливе порушення своїх прав. Винятком є лише ситуація, коли особа невідкладно після отримання пенсії звертається до пенсійного органу з відповідним запитом щодо складу чи розміру пенсії. У такому разі момент отримання відповіді вважається днем, коли особа дізналася про порушення її прав.
Заява представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду не містить посилань на обґрунтовані та поважні причини пропуску такого строку. Викладені у заяві доводи не спростовують позицію суду щодо наявності підстав для обмеження права на звернення до суду строком, установленим статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне підсумувати, що зміна або поява нової правової позиції не є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки судове тлумачення норм не створює нових прав.
Так, згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху, сторону позивача було попереджено, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику, а відтак суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви в частині вимог, що стосуються періоду, який виходить за межі шестимісячного строку, що передував зверненню до суду з цим адміністративним позовом.
Згідно з п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п. 9).
У зв'язку з тим, що сторона позивача не усунула повною мірою недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а з позовної заяви та заяви про поновлення цього строку не вбачається достатніх підстав для визнання причин його пропуску поважними, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню у відповідній частині, а саме - в частині позовних вимог, що стосуються спірного періоду по 11.03.2025.
На підставі викладеного та керуючись статтею 122-123, 169, 241, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у частині позовних вимог, які стосуються спірного періоду по 11.03.2025 - вважати неподаним та повернути позивачу.
Учасникам справи направити копію ухвали про повернення позовної заяви у частині позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Вісьтак М.Я.