про залишення позову без розгляду
13 жовтня 2025 року Справа № 640/1583/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «АВ-Фарма» до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, третя особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія «Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Приватне акціонерне товариство «АВ-Фарма» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, третя особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія «Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», про визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.12.2018 № 13217-р/пк-пз.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 (суддя Добрівська Н.А.) відкрито провадження в адміністративній справі № 640/12106/20 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 (суддя Добрівська Н.А.) відмовлено у задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд даної справи в порядку загального провадження.
У подальшому адміністративну справу № 640/1583/19 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
21.01.2025 адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року ухвалено прийняти адміністративну справу № 640/1583/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. Позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Згідно з довідкою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 документ в електронному вигляді "Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження" від 03.02.25 по справі №640/1583/19 (суддя Вісьтак М.Я.) було надіслано ОСОБА_1 в його електронний кабінет.
Суд зазначає, що в силу приписів частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно, ухвала про залишення позовної заяви без руху станом на 13.10.2025 року не була виконана, що може свідчити про втрату правового інтересу до цієї справи.
Окрім цього, суд встановив, що 08.10.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшло письмове клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду на підставі ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи обставини, на яких ґрунтуються вимоги, з урахуванням відповідних норм права, що регулюють дані правовідносини, беручи до уваги клопотання сторони позивача, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини, роз'яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року).
Практика ЄСПЛ свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини, у справі «Мельник проти України» (рішення від 28.03.2006 року) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Підсумовуючи суд зазначає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 240 з урахуванням частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вказаного та враховуючи всі наведені обставини та у зв'язку з тим, що позивачем не усунуто вказані в ухвалі суду недоліки, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 240, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «АВ-Фарма» до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, третя особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія «Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду..
Копію ухвали направити учасникам справи - для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Вісьтак М.Я.