про продовження строку на усунення недоліків
13 жовтня 2025 року № 320/46455/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточнених позовних вимог),
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-3обов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , а саме з 11.07.2025 (з дати звернення із заявою до ПФ) виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 11 479,08 грн. в місяць, в тому числі Чорнобільську доплату 170,82 грн.;
-Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві виплатити компенсацію ненарахованих сум пенсійного забезпечення (індексації) ОСОБА_1 , в сумі 175 549,35 грн., в тому числі за 2020 рік-19 118,78 грн.; 2021 рік; 9 882,29грн.; 2022 рік-24 672,08 грн.; 2023 рік-41 954,08 грн.; 2024 рік 49 728,13 грн.; 2025 рік (6 місяців) 30 193,99 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву.
У подальшому, 26.09.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла письмова заява про усунення недоліків, до якої долучена уточнена позовна заява із оновленими позовними вимогами.
Разом з тим, проаналізувавши матеріали справи та заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивач не у повній мірі усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Уточнена позовна заява із оновленими позовними вимогами не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод чи інтересів позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто позовна заява повинна містити належне та конкретне обґрунтування заявлених вимог, яке дає змогу суду встановити предмет спору та оцінити правову позицію позивача.
Суд встановив, що у поданій уточненій позовній заяві позивач звертається до суду із вимогою зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 11.07.2025 ОСОБА_1 у розмірі 11 479,08 грн на місяць, включно з Чорнобильською доплатою 170,82 грн. та про зобов'язання виплатити ОСОБА_1 компенсацію невиплачених сум пенсійного забезпечення (індексації) у розмірі 175 549,35 грн, зокрема: за 2020 рік - 19 118,78 грн; 2021 рік - 9 882,29 грн; 2022 рік - 24 672,08 грн; 2023 рік - 41 954,08 грн; 2024 рік - 49 728,13 грн; 2025 рік (6 місяців) - 30 193,99 грн.
Однак, ОСОБА_1 не зазначає, яке саме право або законний інтерес вважає порушеним, не визначає, у чому полягає протиправність дій або бездіяльності відповідача, та не формулює чітке прохання до суду щодо визнання таких дій/бездіяльності протиправними, як це передбачено частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відкриття провадження в заявленій редакції, оскільки вона не містить ознак адміністративного способу захисту та не дає можливості суду надати їй належну юридичну оцінку.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У поданій уточненій позовній заяві відсутній чітко визначений спосіб судового захисту, зокрема немає вказівки на конкретне рішення, дію або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які оскаржуються, та не зазначено, який саме спосіб захисту (серед наведених у ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України) обирає позивач.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року.
У кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунуті в п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог (як це передбачено частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Підсумовуючи, суд враховує, що ухвала про залишення позовної заяви без руху, станом на 06.10.2025 року, не була виконана у повній мірі, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі.
Однак, беручи до уваги необхідність забезпечення права позивача на судовий захист, суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії (з урахуванням уточнених позовних вимог) - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.