про повернення позовної заяви
10 жовтня 2025 року Київ № 320/25769/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Комунального некомерційного підприємства «Славутицька міська лікарня» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Славутицька міська лікарня» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 позовну заяву залишено без руху із встановленням п'ятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання до суду.
У встановлений термін позивач подав заяву про усунення недоліків на виконання ухвали від 30.07.2025. Проте, на противагу виконання вимог ухвали суду представником позивача наведено аргументи, які зводяться до не згоди з вимогами ухвали суду.
Так, представник позивача вказує, що суд не врахував положень ч. 9 ст. 79 КАС України, згідно якої копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі публічно доступними.
Представник позивача зазначає, що на підтвердження наявності у відповідача даних доказів позивачем надано опис вкладення у цінний лист поштових відправлень №0710102438245 та №0710102438261.
Окрім того, вказує, що зазначаючи про невідповідність позовної заяви вимогам КАС України суд виснував, що всупереч вимог вказаних норм КАС України, позивачем до примірників позовної заяви для суду, додано копії документів, частина з яких не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Вказує, що судом не зазначено конкретних недоліків позовної заяви, оскільки вказано, що лише деякі документи не засвідчено у порядку, передбаченому Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», однак не вказано які саме це документи та у чому полягає невідповідність.
Судом встановлено, позивач, на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2025, не долучив копії документів для суду та відповідача, які повинні бути засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До того ж, частина друга указаної статті визначає, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Також, статтею 161 КАС України визначено, які документи мають бути долучені до позовної заяви.
Так, частиною першої вказаної статті визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачці був наданий п'ятиденний з дня вручення ухвали строк для усунення її недоліків.
Перш за все варто зауважити, що КАС України саме на позивача покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме: статтями 160, 161 КАС України.
Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
Суд звертає увагу, що у своїй практиці Верховний Суд неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.
Між тим, у кожному випадку, суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
Стосовно неподання позивачем примірника позовної заяви з додатками для другого відповідача та незасвідчення копій документів, поданих до суду.
Так, до примірника позовної заяви поданої до суду, додано документи, частина з яких є не засвідченими або засвідчені представником позивача за допомогою факсиміле.
Тож, позивач не долучив примірник позовної заяви разом із додатками для відповідача, покликаючись на те, що такі документи і так наявні у відповідача, крім того долучив опис вкладення про направлення копій документів відповідачу.
З приводу наведеного суд зазначає наступне.
Так, за правилами частини 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У випадку, що розглядається, позивач виступає не як суб'єкт владних повноважень, а тому підпадає під визначення частини 1 статті 161 КАС України.
Позивачем в порушення частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви не надано копії позовної заяви з додатками для відповідача.
Стосовно ж не засвідчення позивачем доказів, наданих до суду разом із позовною заявою варто зауважити, що частина друга статті 94 КАС України визначає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частини четверта і п'ята вказаної норми передбачають, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З копій документів, які позивач долучив до позовної заяви у якості доказу, вбачається, що вони не засвідчені ані позивачем, ані його представником у встановленому КАС України порядку.
Так, з наведених норм висновується, що належним засвідченням копій документів Кодекс визначає проставлення на цих копіях власноручного підпису і дати засвідчення.
Такий правовий висновок викладено у п.20 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 81616942).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 826/15414/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 94840145) зазначив, що долучення до матеріалів справи світлокопій документів, як письмових доказів, які не є оригіналами та не є копіями, оскільки засвідченні з порушенням вимог КАС України, свідчить, що такі докази є неналежними та свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення.
У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Покликання представника позивача на зворотне, а також про незрозумілість які саме копії документів є не засвідченими суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб'єкт, так і процедура засвідчення копій документів в цілому.
Стосовно даної позиції суду неодноразово висловлювався Верховний Суд, де у своїй практиці неодноразово наголошував, що адміністративний процес, маючи свої особливості, передбачає активну роль суду в розгляді справи, зокрема, в аспекті збирання доказів з власної ініціативи. Зауважував, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд обмежений процесуальними можливостями з'ясувати, чи дійсно у позивача відсутні докази чи має місце зловживання процесуальними правами. В свою чергу, позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, які потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги. Не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті.
Крім того, представник позивача вказує, що судом не зазначено конкретних недоліків позовної заяви, оскільки вказано лише що деякі документи не засвідчено у порядку, передбаченому Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», однак не вказано які саме це документи та у чому полягає невідповідність.
Суд звертає увагу, що відповідно до переліку додатків до позовної заяви представником позивача вказано 93 (дев'яносто три) позиції, кожна з яких має відповідну кількість аркушів, з огляду на що опис кожного окремого документу із конкретним зазначенням невідповідності або не відповідності ст. 94 КАС України вимагає значного часу, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України зазначено, що у ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Вказані вимоги до ухвали суду були виконані.
При цьому, у разі необхідності встановлення конкретних документів, які не відповідають вимогам ст. 94 КАС України та їх засвідчення, представник позивача, відповідно до ч. 3 ст. 44 КАС України, як учасник справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у справі “UNION ALIMENTARIA SANDERSS.. проти Іспанії» №11681/87, рішення від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України» №3236/03, рішення від 03.04.2008 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що сукупність допущених позивачем недоліків у позовній заяві та додатках до неї, а також їхнє неусунення на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, слугують достатньою підставою для повернення позовної заяви.
Одночасно суд роз'яснює, що в силу вимог частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 246, 256 КАС України, суд
Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Славутицька міська лікарня» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова