про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8234/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 - збитки завдані державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 14568,87 грн.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховним Судом у постанові від 11.10.2023 року у справі №520/10899/22 висловлено правовий висновок, відповідно до якого питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина п'ята статті 122 КАС України), а отже до них мають застосовуватися приписи абзацу 2 частини другу статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Варто також врахувати правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.11.2024 року у справі №420/13987/23, де суд касаційної інстанції зокрема зазначив, що саме дата прийняття наказу "Про результати службового розслідування" є датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду у вказаних правовідносинах, який в цьому випадку має становити три місяці.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь військової частини вартість завданих збитків у розмірі 14568,87 грн.
Зі змісту позовної заяви, відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.12.2023 року № 3048-АГ «Про призначення службового розслідування» було проведено службове розслідування щодо факту неприбуття з відпустки за сімейними обставинами 10.12.2023 року сержанта ОСОБА_1 .
При цьому до суду позивач звернувся лише 07.10.2025 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд констатує що в позовній заяві міститься клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що безпосереднє залучення особового складу військової частини до виконання бойових завдань в умовах воєнного стану, певні труднощі документообігу, що ускладнює процес здійснення претензійно-позовної роботи, на думку позивача є об'єктивними обставинами, які на період військового стану унеможливлюють дотримання процесуальних строків на подачу позовної заяви.
Також, позивач вказує на частоту повітряних тривог на території Чернігівської області з початку 2025 року, відключення електропостачання та інтернету та участь стороною у більш ніж 600 справ у судах різних інстанцій.
Суд зауважує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у постановах від 26.09.2022 року по справі №560/403/22, від 16.02.2023 року по справі №640/7964/21, від 28.02.2023 року по справа №400/6312/21 та від 20.04.2023 року по справі №560/12377/21 вказав, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов'язки позивача.
Так, посилання позивача на те, що позивач переведений на воєнний стан, не може визнаватися безумовними підставами для поновлення строків звернення до суду, оскільки позивачем значно пропущено строк звернення до суду та не надано жодного доказу на підтвердження неможливості вчасно звернутись до суду.
Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що пропуск строку звернення до суду з цим позовом пов'язаний зі значною кількістю повітряних тривог та відключеннями електроенергії.
Суд зазначає, що повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, не носять постійного та безперервного характеру. Чернігівська область не належить до території, що є тимчасово окупованою, території, що знаходиться в оточенні (блокуванні) та/або території, на якій ведуться активні бойові дії.
Зміст позову, обсяг долучених до нього доказів та спосіб його направлення до суду не свідчать про те, що підготовка позовної заяви потребувала тривалого часу, значних затрат електроенергії.
Також слід звернути увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками.
Отже вказані позивачем обставини не є непереборними, тобто не є такими що унеможливили своєчасне звернення до суду із позовними вимогами.
З огляду на вказане позивачу пропонується надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з зазначенням інших обставин, доказами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно до ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті