Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про встановлення судового контролю
14 жовтня 2025 року Справа №200/7411/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.09.2025 року, позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року по справі №200/7411/24.
Заяву обґрунтував тим, що на теперішній час рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, суб'єктом владних повноважень, не на користь якого воно ухвалено, не виконано. Повідомив суд, що станом на 15.09.2025 року відповідач не повідомив позивача про прийняте рішення, за результатом розгляду заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також, не видав довідку із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6 Порядку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Станом на момент прийняття рішення по справі воєнний стан продовжується, на підставі чого суд вважає за належне продовжити строки розгляду даної заяви.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року, яке набуло законної сили 27 травня 2025 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення, ухвалене протоколом Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №13 від 04.10.2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Розглянувши заяву суд виходить з наступного.
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 цього Кодексу, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, які врегульовані розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 370 383).
Відповідно до ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 зазначеного Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі та набрало законної сили, відповідачем протягом тривалого часу не виконувалося.
На час вирішення судом поданої заяви доказів виконання судового рішення матеріали справи не містять.
Враховуючи категорію даної справи, встановлені обставини та положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 382, 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що ухвалено в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року в справі №200/7411/24 протягом одного місяця з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Стойка