14 жовтня 2025 року Справа 160/28482/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у письмову провадженні у місті Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/28482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/28482/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
13 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про витребування доказів, яке надійшло від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач просить витребувати у відповідача копії наступних документів: звернень до органів Національної поліції щодо порушення мною законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за період з 2024 р. по сьогодні; повістки про виклик мене до ТЦК та СП за період з 2024 р. по сьогодні; моєї справи як військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_2 ; моєї справи як військовозобов'язаного ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За правилами частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами першою та третьою статті 80 цього ж кодексу передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом; про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.6-8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору в даній справі є правомірність внесення до державного реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та, як наслідок, оголошення позивача у розшук. Такий предмет справи визначає і межі судового розгляду та предмет доказування у справі: належить встановити чи існували підстави для вчинення таких дій.
Під час відкриття провадження у справі судом витребувано у відповідача докази, дослідження яких забезпечить повноту та всебічність судового розгляду, їх обсяг є достатнім для вирішення даної справи.
На противагу цьому докази, про витребування яких просить позивач, фактично стосуються встановлення обставин дійсного вчинення або невчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Водночас, це питання перебуває за межами предмету доказування в даній справі, більш того - вирішення відповідного питання згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України перебуває в юрисдикції іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/28482/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Боженко