13 жовтня 2025 р.Справа № 160/25647/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфанової О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Головного управління Держпродспоживслужби в м.Київській області про закриття провадження по справі №160/25647/25 за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" про стягнення коштів, -
До суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" про стягнення коштів в розмірі 5742,00 грн.
15.09.2025 року винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.
18.09.2025 року позивачем були усунені недоліки по справі, надано докази на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою від 22.09.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду 24.09.2025 року від Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшла заява про закриття провадження у справі. В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" суму коштів в розмірі 5742,00 грн, отже виникли підстави для відмови від позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст.9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до ч.1 ст.189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.2 ст.189 КАС України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог (ч.3 ст.189 КАС України).
Пунктом 2 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відповідно до частини першої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Суд, дослідивши матеріали справи зазначає, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «НУМІС» відповідну суму коштів в дохід державного буджету.
Суд зазначає, що дії позивача щодо відмови від адміністративного позову не суперечать нормам закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а заява позивача свідчить про факт добровільного задоволення відповідачем позовних вимог, тому суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.
Щодо клопотання позивача в частині повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
В свою чергу, суд також звертає увагу, що позивач є суб'єктом владних повноважень, а відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не понесено витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому в задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. т. ст. 238, 241, 248 КАС України,-
Заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про закриття провадження по справі №160/25647/25 за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “НУМІС» про стягнення коштів - задовольнити частково.
Провадження в адміністративній справі №160/25647/25 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “НУМІС» (ЄДРПОУ 44762781) про стягнення грошових коштів - закрити.
В іншій частині заяви, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя О.В. Єфанова