13 жовтня 2025 року Справа № 160/24550/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 серпня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Мар'єнко Вікторії Юріївни, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року, починаючи з 30.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 13.10.2022 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У червні 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи в Колгоспі «Дружба». Проте, листом відповідач відмови в перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в Колгоспі з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року. Такі дії вважає протиправними та такими, що порушують його права на пенсійне забезпечення, оскільки відповідний стаж роботи позивача підтверджено даними трудової книжки. Також зазначає, що позивач не може відповідати правильність заповнення трудової книжки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 29.08.2025 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 29.08.2025; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.10.2022 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.02.2025 року Позивач через електронний кабінет на сайті Пенсійного фонду України (Портал електронних послуг) подав заяву про перерахунок пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами.
На підставі заяви Позивача від 25.02.2025 року Відповідач перерахував розмір пенсії Позивача починаючи з дати призначення, тобто з 13.10.2022 року, загальний стаж роботи склав 35 років 10 місяців 28 днів, розмір призначеної пенсії склав 3323,00 грн.
30 червня 2025 року Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Колгоспі «Дружба» з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року.
Листом від 06.08.2025 року №34921-25564/Р-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що - «…При призначенні пенсії до страхового стажу не враховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 02.02.1981 період роботи з 01.07.1980, 25.10.1983 по 31.08.1984, та з 28.06.1989 роки в колгоспі «Дружба», оскільки відсутня інформація про встановлену норму мінімуму трудової участі у сільському господарстві та фактична кількість нарахованих трудоднів за кожен рік. …За даними Централізованої підсистеми “Звернення» в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України Ви звертались 25.02,2025 за перерахунком пенсії. Головним управління пенсійного фонду України Чернівецької області було винесено рішення про зарахування страхового стажу за період роботи з 04,06.1994 по 31.12,1998 роки згідно наданої довідки від 01.08.2022 № 41 виданої ТОВ «Агрофірма Шевченко». Отже, зарахувати до страхового стажу період роботи буде можливо у разі надання довідок, які підтверджують період роботи відповідно до Порядку № 637.».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Частиною 2 статті 26 Закону № 1058-IV визначено що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Статтею 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 “Про трудові книжки колгоспників» (далі - постанова № 310).
В трудову книжка колгоспника, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі та його виконання.
Пункт 2 постанови № 310 регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печатки (пункт 6 постанови № 310).
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно даних трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 02.12.1981 року, визначено, що з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року працював в Колгоспі «Дружба».
Крім того, період роботи Позивача в Колгоспі «Дружба» підтверджується також Відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, який веде Пенсійний Фонд України і де наявна вся необхідна інформація щодо роботи Позивача (посилання на накази про прийняття та звільнення, а також дати та номера у цих наказів).
Також, Позивач звернувся до Державного архіву Запорізької області та отримав довідки, які підтверджують період роботи Позивача в Колгоспі «Дружба» та кількість нарахованих трудоднів за кожен рік № 05-07/9-917 від 15.04.2024 року
Стосовно не зарахування до страхового стажу період роботи позивача з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року працював в Колгоспі «Дружба» згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 02.12.1981 року, оскільки відсутня інформація про встановлену норму мінімуму трудової участі у сільському господарстві та фактична кількість нарахованих трудоднів за кожен рік - суд зазначає наступне.
Ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд вказує, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону № 1058-IV).
Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
На підставі викладеного суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі «Дружба» з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року, згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 02.12.1981 року, оскільки відсутня інформація про встановлену норму мінімуму трудової участі у сільському господарстві та фактична кількість нарахованих трудоднів за кожен рік зазначеному в листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.08.2025 року №34921-25564/Р-01/8-0400/25, а тому є підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі «Дружба» з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року, згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 02.12.1981 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 19.08.2025.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі «Дружба» з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року, згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 02.12.1981 року, оскільки відсутня інформація про встановлену норму мінімуму трудової участі у сільському господарстві та фактична кількість нарахованих трудоднів за кожен рік, зазначеному в листі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.08.2025 року №34921-25564/Р-01/8-0400/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі «Дружба» з 01.07.1980 року по 03.06.1994 року, зокрема, періоди з 25.10.1983 року по 31.08.1984 року та з 28.06.1989 року по 09.02.1998 року, згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 02.12.1981 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 13 жовтня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков