13 жовтня 2025 рокуСправа № 160/28275/25
Дніпропетровський окружний адміінстративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїт (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. у виконавчому провадження ВП № 79175694 від 25.09.2025р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги п.3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404), у відповідності до якого виконавчий збір не стягується: якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Виконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 79175694 здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Ухвалою суду від 02.10.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву; про місце розгляду справи повідомлений через систему Електронний суд.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.
На примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП № 79175694 з приводу примусового виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року № 160/10350/24, яким зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , яка складається з трьох місячних суддівських винагород, розрахованих з базового посадового окладу, регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі, 3028,00 грн, який встановлений станом на 01.01.2024 Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ.
У даному виконавчому провадженні винесено постанову ВП №79175694 від 25.09.2025р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн.
Постанова обгрунтована тим, що боржник не виконує виконавчий документ немайнового характеру; у постанові здійснено розрахунок виконавчого збору.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою ст. 18 Закону №1404 виконавець, ефективно, своєчасно і в повному обсязі повинен вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частинами п'ятою та шостою ст. 26 Закону №1404 визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Так, відповідно до статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Так, ч. 5 ст. 27 Закону №1404 встановлено, що виконавчий збір не стягується:
за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот);
у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
у разі виконання рішення приватним виконавцем;
за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами..
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Частиною першою статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, врегулювано постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. № 845.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням норм, закріплених у частині 5 статті 26 Закону №1404, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону №1404, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов'язком державного виконавця.
Суд зазначає, що частиною 5 ст. 27 Закону №1404 передбачені випадки, у яких виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Разом з тим, судом встановлено, що виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року № 160/10350/24 носить зобов'язальний характер (зобов'язати нарахувати і виплатити), а не передбачає стягнення грошових коштів і не передбачає зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, тому суд робить висновок, що виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону № 1404 не може бути застосований до спірних правовідносин.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №286/125/17, від 26 липня 2018 року у справі №286/382/17, від 31 січня 2019 року у справі №161/502/17, від 20 лютого 2019 року у справі №161/7037/17, від 25 червня 2020 року у справі № 286/84/17.
За вказаних обставин, позовні вимоги не є обгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 57, к. 301, код ЄДРПОУ 26239738) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.
Суддя С.В. Златін