13 жовтня 2025 року Справа № 160/20116/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
10.07.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.02.2025 року № 046350018562 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 01.12.2024 по 28.01.2025 року гірником на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за професією гірника на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 28.01.2025 р., протягом якого як військовослужбовець брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 05.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 27.07.2023, з 07.08.2023 по 31.07.2024, з 13.08.2024 по 25.11.2024, з 28.11.2024 по 31.12.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 28.01.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача було відмовлено у такому призначенні, у зв'язку з відсутністю необхідного підземного стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем протиправно не зараховано позивачу період роботи з 01.12.2024 по 28.01.2025 року гірником на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею та за професією гірника на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 28.01.2025 р., протягом якого позивач як військовослужбовець брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 05.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 27.07.2023, з 07.08.2023 по 31.07.2024, з 13.08.2024 по 25.11.2024, з 28.11.2024 по 31.12.2024. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
18.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
08.08.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що пільговий стаж позивача становить - 20 років 9 місяців 1 день (роботи підземні, професії за постановою №202 - 17 років 9 місяців 3 дні, навчання за фахом - 0 років 2 місяці 25 днів, військова служба в особливий період - 2 роки 9 місяців 3 дні). Страховий стаж позивача становить - 37 років 8місяців 16 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: - за наданими документами та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди. З огляду на вищевикладене Головним управлінням прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону 1058, в зв'язку з відсутністю необхідного підземного стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.02.2025 року № 046350018562 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного підземного стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пільговий стаж позивача становить - 20 років 9 місяців 1 день (роботи підземні, професії за постановою №202 - 17 років 9 місяців 3 дні, навчання за фахом - 0 років 2 місяці 25 днів, військова служба в особливий період - 2 роки 9 місяців 3 дні). Страховий стаж позивача становить - 37 років 8місяців 16 днів. Також, у вказаному рішенні зазначено, що за наданими документами та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.12.2022 року з 25.02.2022 року по 28.01.2025 (по теперішній час) позивач проходить військову службу під час мобілізації в особливий період.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2025 року № 231 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 05.06.2022 року по 04.11.2022 року, з 21.12.2022 року по 27.07.2023 року, з 07.08.2023 року по 31.07.2024 року, з 13.08.2024 року по 25.11.2024 року, з 28.11.2024 року по 31.12.2024 року.
Відповідно до витягу з пенсійної справи позивача форми РС-право стаж для розрахунку права позивачу зараховано періоди роботи по 30.11.2024 року.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідачем протиправно не зараховано позивачу період роботи з 01.12.2024 по 28.01.2025 року гірником на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею та за професією гірника на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 28.01.2025 р., протягом якого позивач як військовослужбовець брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 05.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 27.07.2023, з 07.08.2023 по 31.07.2024, з 13.08.2024 по 25.11.2024, з 28.11.2024 по 31.12.2024, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі Закон 1058-ІV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
В розділі І Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 зазначено, що право на пенсію незалежно від віку мають підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці.
Таким чином, роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути застосовано при призначенні пенсії позивачу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. (далі Порядок № 383)
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 01.12.2024 по 28.01.2025 року гірником на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено строкову військову службу.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З вищенаведених законодавчих норм вбачається, що час проходження військової служби зараховується до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тому суд вважає за необхідне звернути увагу, що при зарахуванні періоду військової служби до пільгового стажу враховується саме попередня посада, з якої особу було призвано до військової служби. Тобто, на момент призову на військову службу особа мала працювати за професією, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком.
З форми РС-право позивача вбачається, що військова служба у період з 01.12.2024 по 28.01.2025 року не зарахована до страхового та пільгового стажу роботи позивача.
З копії військового квитка серія НОМЕР_1 вбачається, що позивач з 25.02.2022 року був призваний на військову службу.
За інформацією, що вказана у військовому квитку позивача НОМЕР_1 , 25.02.2022 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» позивач призваний до Збройних Сил України.
У трудовій книжці позивача серія НОМЕР_3 міститься запис №10, що 28.01.2022 року позивача переведено гірником на допоміжних роботах в штатах по 3 розряду з повним робочим днем в шахті в Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК Павлоградвугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління імені героїв комсомолу» (наказ №17/8к від 27.01.2022 року).
Таким чином, з урахуванням відомостей у трудовій книжці, військовому квитку та приймаючи до уваги, що на момент призову на військову службу позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язковий державне пенсійне страхування», період проходження військової служби під час мобілізації з 01.12.2024 року по 28.01.2025 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У спірному рішення та у відзиві на позовну заяву відповідачем не вказано підстав незарахування вказаного періоду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, період військової служби з 01.12.2024 року по 28.01.2025 року повинен бути зарахованим до страхового та пільгового стажу позивача.
Щодо незарахування відповідачем за професією гірника на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 року по 28.01.2025 року, протягом якого позивач як військовослужбовець брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 05.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 27.07.2023, з 07.08.2023 по 31.07.2024, з 13.08.2024 по 25.11.2024, з 28.11.2024 по 31.12.2024, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до п. 2 Порядку № 413, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Перелік цих документів міститься також в пункті 4.
Згідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії у період бойових дій, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
При цьому, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а, від 02.04.2020р. № 185/4140/17.
Також, статтею 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Як вже зазначалось, 25.02.2022 року позивач на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року призваний до Збройних Сил України.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією наданого посвідчення серія НОМЕР_4 .
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_5 від 25.07.2023 № 4399, позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Білогорівка Лисичанської міської громади Сєвєродонецького району, Луганської області та н.п. Свято-Покровське Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області у періоди з 16.08.2022 по 14.11.2022, з 27.11.2022 по 09.01.2023.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 17.01.2025 року № 231 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Запорізькій області з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 05.06.2022 року по 04.11.2022 року, з 21.12.2022 року по 27.07.2023 року, з 07.08.2023 року по 31.07.2024 року, з 13.08.2024 року по 25.11.2024 року, з 28.11.2024 року по 31.12.2024 року.
Отже, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 05.06.2022 року по 04.11.2022 року, з 21.12.2022 року по 27.07.2023 року, з 07.08.2023 року по 31.07.2024 року, з 13.08.2024 року по 25.11.2024 року, з 28.11.2024 року по 31.12.2024 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії, оскільки рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та діючого законодавства України, а від так підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.02.2025 року № 046350018562 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає скасуванню, оскільки судом під час розгляду справи встановлена неповнота перевірки відповідачем наявності у позивача страхового стажу (в тому числі й пільгового).
Щодо вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 01.12.2024 по 28.01.2025 року гірником на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею та до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за професією гірника на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 28.01.2025 р., протягом якого позивач як військовослужбовець брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 05.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 27.07.2023, з 07.08.2023 по 31.07.2024, з 13.08.2024 по 25.11.2024, з 28.11.2024 по 31.12.2024, суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 01.12.2024 по 28.01.2025 року гірником на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею та до пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за професією гірника на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період проходження військової служби, протягом якого позивач як військовослужбовець брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 05.06.2022 по 04.11.2022, з 21.12.2022 по 27.07.2023, з 07.08.2023 по 31.07.2024, з 13.08.2024 по 25.11.2024, з 28.11.2024 по 31.12.2024.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 28.01.2025 року, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м.Вінниця, вул.Зодчих, буд.22, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.02.2025 року № 046350018562 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період проходження військової служби з 01.12.2024 року по 28.01.2025 року гірником на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за професією гірника на допоміжних роботах в шахтах підземний з повним робочим днем під землею, один місяць служби за три період проходження військової служби, протягом якого ОСОБА_1 як військовослужбовець брав участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Запорізькій областях з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 05.06.2022 року по 04.11.2022 року, з 21.12.2022 року по 27.07.2023 року, з 07.08.2023 року по 31.07.2024 року, з 13.08.2024 року по 25.11.2024 року, з 28.11.2024 року по 31.12.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв