10 жовтня 2025 рокуСправа № 160/27736/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення в повному обсязі з 01 березня 2021 року по 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та відмови у проведені перерахунку пенсії з урахування індексації в повному обсязі викладеній у листі № 38947-29289/Є-01/8-0400/25 від 27.08.2025 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в У країні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2025 року відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року, надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що спір зумовлений протиправними діями відповідача, які виразились у відмові здійснення перерахунку та виплати індексації пенсії в належному розмірі, що підтверджується листом від 27.08.2025 року, який позивач отримала 08.09.2025 року. Стверджує, що з моменту отримання листа у позивача виникли підстави для звернення до суду. Також просить врахувати період її лікування з 27.08.2025 року по 06.09.2025 року, після якої за захистом свого права вона звернулась до адвоката та 25.09.2025 року з позовом до суду.
Вирішуючи питання наявності підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку, суд враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Звернувшись до суду з цим позовом 25.09.2025 року, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду, позивач заявила вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 01 березня 2025 року індексацію її пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В даному випадку, позивач обґрунтовує причину пропуску строку звернення тим, що дізналась про неналежну індексацію своєї пенсії лише з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.08.2025 року, який у зв'язку з перебуванням на лікуванні, отримала тільки 08.09.2025 року.
З наданої позивачем на підтвердження пропуску строку звернення до суду виписки із медичної карти стаціонарного хворого №35384/2025 вбачається, що позивач в період з 27.08.2025 року по 06.09.2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради».
Водночас за змістом правових висновків, наявних у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24, у спорах про здійснення періодичних виплат захисту підлягають права, порушені в межах строку звернення до суду. В свою чергу в даному позові заявлено в т.ч. за період, який перебуває за межами шестимісячного строку, що передує дню зверненню до суду (25.09.2025 року). Строк не пропущено щодо позовних вимог за період з 25.03.2025 року, на відміну від періоду з 01.03.2025 року по 24.03.2025 року.
Проте, період перебування на лікуванні, на який посилається позивач в якості підстав для поновлення строку звернення до суду, не охоплюється періодом, який перебуває за межами шестимісячного строку, що передує дню зверненню до суду.
Крім того, позивач після отримання поштою листа 08.09.2025 року не вчинила активних дій спрямованих на реалізацію захисту свого права на належне пенсійне забезпечення та звернулась до суду з позовною заявою лише 25.09.2025 року.
За наведених обставин, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог з 01.03.2025 року по 24.03.2025 року.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимог з 01.03.2025 року по 24.03.2025 року належить повернути позивачу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог з 01.03.2025 року по 24.03.2025 року - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська