Справа №591/2933/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/225/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
Іменем України
25 вересня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/2933/25 за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.03.2025 про арешт майна,
установила:
В поданій апеляційній скарзі представник володільця майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в арешті майна, вилученого 27.03.2025 в ході обшуку на території АЗС за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Медична, буд. 2, оскільки ТОВ «Якименко О.» має право обігу (зберігання, реалізацію) пального, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць зберігання пального.
28.03.2025 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна погодженим із прокурором Охтирської окружної прокуратури Сумської області звернувся слідчий СУ ГУНП в Сумській області, яке обгрунтував тим, що він здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42024200000000236 від 18.12.2024 за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК за фактом того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 протягом 2025 року за адресою: Сумська область м. Буринь, вул. Медична, буд. 2 без відповідних дозвільних документів здійснюють незаконне придбання з метою збуту, транспортування з цією метою, зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а також за фактом легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, що отримуються ними від збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
27.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.03.2025 на території та приміщенні АЗС, яка розташована за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Медична, буд. 2, був проведений обшук, вході якого було вилучене майно згідно переліку зазначеному в клопотанні слідчого.
Зважаючи на те, що вказане вище майно може бути використане як доказ в даному провадженні, тому слідчий просив накласти на нього арешт.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.03.2025 клопотання слідчого задоволено частково і накладено арешт на майно, вилучене 27.03.2025 в ході обшуку, а саме: грошові кошти загальною сумою 84 950 грн; мобільний телефон марки Sigma Mоbile, чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з Sim-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 ; два журнали з чорновими записами щодо відпуску нафтопродуктів, зошит з інструкцією про злив пального, бланки рахунків на оплату з мокрою печаткою ТОВ «Якименко О», ТТН від 21.02.2025 серії 01 АААА № 487701, ТТН № 000026945 від 16.02.2025; мобільний телефон марки Redmi Note 13, модель 23124RA7EO, ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із Sim-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_9 ; ТТН № 80022652 від 27.03.2025 на газ нафтовий скраплений в двох примірниках; Акцизну накладну форми «П» № 16239 від 27.03.2025; паспорт якості № 42 від 27.03.2025 на автоцистерну з д. н. з. НОМЕР_7 (газ нафтовий скраплений); копії документів стосовно діяльності ТОВ «Якименко О», ЄДРПОУ 45775236 (установчі документи, на отримання ліцензії для зберігання ПММ) на 51 арк.; ємність для скрапленого газу № 1500 об'ємом 10 м3 із залишками рідини об'ємом 4,092 м3, разом із газорозподільним механізмом (колонкою) «Астра»; ємність без розпізнавальних знаків за зовнішніми параметрами, схожа на ємність РГС-10 загальним об'ємом 10 м3 із залишками рідини об'ємом 0,1 м3, разом із розподільним механізмом (колонкою); зразок № 1 газовий балон із вмістом скрапленого газу об'ємом 2 л; зразок № 2 газовий балон із вмістом скрапленого газу об'ємом 2 л; зразок № 3 газовий балон із вмістом скрапленого газу об'ємом 2 л.; зразок № 1 скляна ємність із рідиною нафтопродукту; зразок № 2 скляна ємність із рідиною нафтопродукту; зразок № 3 скляна ємність із рідиною нафтопродукту; транспортний засіб марки DAF, д. н. з. НОМЕР_8 , з причепом (автоцистерною) марки SCHWARZM UELLER, д. н. з. НОМЕР_9 , із вмістом рідини об'ємом 17 м3 шляхом заборони його відчуження та розпорядження.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, від прокурора ОСОБА_10 надійшла письмова заява про розгляд провадження у його відсутність, від володільця майна та його представника будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчої судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ч. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням, і для здійснення цього завдання КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (ст. 1 КК).
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК (ч. 1 ст. 24 КПК), а судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК).
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а згідно ч. 3-4 цієї статті у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу; у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК. При цьому заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 1-2, 4 ст. 173 КПК).
Здійснивши розгляд клопотання слідчого про арешт майна та задовольнивши його частково, слідча суддя суду першої інстанції дійшла цілком обґрунтованого висновку про необхідність арешту вилученого в ході обшуку території та приміщенні АЗС по вул. Медична, буд. 2 в м. Буринь Сумської області майна, оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, внаслідок чого існує необхідність його збереження як речового доказу, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином умотивовано та ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, при вирішенні зазначеного вище питання слідчою суддею суду першої інстанції були дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з'ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість накладення арешту на майно осіб (учасників кримінального провадження), а саме наявність правової підстави для арешту майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні.
Як убачається з матеріалів справи, слідчим СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024200000000236 від 18.12.2024 за ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК за фактом того, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 протягом 2025 року за адресою: Сумська область м. Буринь, вул. Медична, буд. 2 без відповідних дозвільних документів здійснюють незаконне придбання з метою збуту, транспортування з цією метою, зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а також за фактом легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, що отримуються ними від збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
27.03.2025 в ході санкціонованого обшуку території та приміщенні АЗС за адресою: Сумська область, м. Буринь, вул. Медична, буд. 2, було вилучено майно:
грошові кошти загальною сумою 84 950 грн; мобільний телефон марки Sigma Mоbile, чорного кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з Sim-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 ; два журнали з чорновими записами щодо відпуску нафтопродуктів, зошит з інструкцією про злив пального, бланки рахунків на оплату з мокрою печаткою ТОВ «Якименко О», ТТН від 21.02.2025 серії 01 АААА № 487701, ТТН № 000026945 від 16.02.2025; мобільний телефон марки Redmi Note 13, модель 23124RA7EO, ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із Sim-картою оператора мобільного зв'язку Vodafone НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_9 ; ТТН № 80022652 від 27.03.2025 на газ нафтовий скраплений в двох примірниках; Акцизну накладну форми «П» № 16239 від 27.03.2025; паспорт якості № 42 від 27.03.2025 на автоцистерну з д. н. з. НОМЕР_7 (газ нафтовий скраплений); копії документів стосовно діяльності ТОВ «Якименко О», ЄДРПОУ 45775236 (установчі документи, на отримання ліцензії для зберігання ПММ) на 51 арк.; ємність для скрапленого газу № 1500 об'ємом 10 м3 із залишками рідини об'ємом 4,092 м3, разом із газорозподільним механізмом (колонкою) «Астра»; ємність без розпізнавальних знаків за зовнішніми параметрами, схожа на ємність РГС-10 загальним об'ємом 10 м3 із залишками рідини об'ємом 0,1 м3, разом із розподільним механізмом (колонкою); зразок № 1 газовий балон із вмістом скрапленого газу об'ємом 2 л; зразок № 2 газовий балон із вмістом скрапленого газу об'ємом 2 л; зразок № 3 газовий балон із вмістом скрапленого газу об'ємом 2 л.; зразок № 1 скляна ємність із рідиною нафтопродукту; зразок № 2 скляна ємність із рідиною нафтопродукту; зразок № 3 скляна ємність із рідиною нафтопродукту; транспортний засіб марки DAF, д. н. з. НОМЕР_8 , з причепом (автоцистерною) марки SCHWARZM UELLER, д. н. з. НОМЕР_9 , із вмістом рідини об'ємом 17 м3
Згідно приписів ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення; документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Тобто, речові докази - це приєднані до кримінального провадження предмети, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, тобто всі предмети, які можуть бути засобами для розкриття кримінального правопорушення і виявлення винних або для спростування підозри (обвинувачення) чи пом'якшення відповідальності підозрюваного (обвинуваченого). Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Серед цих предметів можна виділити продукти злочинної діяльності (фальшиві гроші, продукти харчування тощо).
Предмети, що можуть бути речовими доказами, виявляються при огляді місця події, обшуку, виїмці та провадженні деяких інших слідчих дій. Їх можуть також принести до слідчих органів чи суду - підозрюваний, обвинувачений, потерпілий та інші учасники процесу, будь-які громадяни. Речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до кримінального провадження, зберігаються при кримінальному провадженні, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, слідства і суду або передаються для зберігання відповідному підприємству, організації чи установі.
Вирішуючи питання щодо об'єму (кількості), законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчою суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети, зокрема, накладений арешт на т/з з причепом із вмістом рідини об'ємом 17 м3 забороняє тільки його відчуження та розпорядження, внаслідок чого власники цього майна та інші заінтересовані особи можуть вільно користуватися вказаним вище т/з.
Що стосується доводів апеляційної скарги представника володільця майна ОСОБА_11 про те, що ТОВ «Якименко О», який здійснює свою господарську діяльність за адресою, де проводився обшук, має право обігу (зберігання, реалізацію) пального, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки матеріали кримінальної справи свідчать, що на цьому етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси як володільця майна, так й іншої заінтересованої особи з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК за фактом незаконного придбання, транспортування, зберігання з метою збуту та збуту протягом 2025 року незаконно виготовлених підакцизних товарів, а також легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, що отримуються від збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів в межах якого був проведений обшук закінчено, обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості направлено до Буринського районного суду Сумської області.
Враховуючи наведене, слідча суддя обґрунтовано наклала арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності і користування майном завданням кримінального провадження.
На час постановлення оскарженої ухвали слідчої судді втручання держави в право володіння майном є цілком виправданим, законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного кримінального процесуального закону, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції, а також здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» і за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави та громади, втручання було здійснено з дотриманням принципу «пропорційності», тобто «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Оскаржувана ухвала слідчої судді є законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчої судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.03.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024200000000236 від 18.12.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4