Справа №592/2603/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/192/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Іменем України
25 вересня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/2603/25 за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.02.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
учасників кримінального провадження:
заявника - ОСОБА_7 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі заявник ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки ухвала судді не відповідає вимогам КПК, висновки про непідсудність поданої ним скарги суду є помилковими, незважаючи на те, що із заявою про вчинення кримінальних правопорушень він звернувся безпосередньо до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. Зазначає, що прокурор Сумської спеціалізованої прокуратури був обізнаний про наявність його заяви про вчинення злочинів і згідно вимог ст. 214 КПК мав повноваження самостійно внести відомості до ЄРДР, чого зроблено не було, що свідчить про його бездіяльність. Наведені в заяві обставини вчинення кримінальних правопорушень є достатніми для внесення відомостей до ЄРДР, враховуючи імперативність положень ст. 214 КПК, а строк на оскарження пропустив з поважних причин через часті тривоги та перебої в постачанні електроенергії за місцем його мешкання.
19.02.2025 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла скарга ОСОБА_7 про зобов'язання уповноваженої особи Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону внести відомості до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК за його заявою від 29.01.2025 про вчинення службовими особами Сумського зонального відділу ВСП кримінальних правопорушень, передбачених ст. 367, 425 КК з обтяжуючими обставинами, передбаченими ст. 364, 366, 369-2, 396, 426 КК.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.02.2025 відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні його скарги. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що із заявою про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 звернувся безпосередньо до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, що свідчить про відсутність порушень вимог ст. 214 КПК з боку уповноваженої особи Сумської спеціалізованої прокуратури та недотримання правил підсудності при поданні скарги.
До початку апеляційного розгляду від прокурора ОСОБА_9 надійшла письмова заява про розгляд провадження у його відсутність, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі прокурора,
що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а згідно п. 3 ч. 2 цієї статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її проголошення, а пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (ч. 1 ст. 117 КПК).
Правило дотримання п'ятиденного строку на оскарження ухвал слідчого судді з дня їх проголошення, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, покликано надати потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Оскільки ОСОБА_7 не був присутній 28.02.2025 при розгляді скарги, копію ухвали отримав 03.03.2025, звернувшись з апеляційною скаргою 07.03.2025, тому строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи заявника ОСОБА_7 , який підтримав в повному обсязі свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, крім іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ч. 1 ст. 7 КПК).
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а безпосередній порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований главою 26 КПК.
Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК), а відповідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР; досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з МВС України, СБУ, НАБУ, ДБР, органом БЕБ України; слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 1, 4 ст. 214 КПК).
Разом з тим, якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК).
Приписи вказаної норми КПК дійсно носять імперативний характер, тобто не підлягають широкому тлумаченню та будь-які виключення з них не допускаються, тобто прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК); прокурор зобов'язаний прийняти та зареєструвати заяву чи повідомлення про кримінальні правопорушення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК); якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК).
У свою чергу, прокурор - це особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 ЗУ «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень (п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК), а згідно ч. 1 зазначеної норми Закону прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 8) керівник обласної прокуратури; 9) перший заступник керівника обласної прокуратури; 10) заступник керівника обласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури; 12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; 13) прокурор обласної прокуратури; 14) керівник окружної прокуратури; 15) перший заступник керівника окружної прокуратури; 16) заступник керівника окружної прокуратури; 17) керівник підрозділу окружної прокуратури; 18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; 19) прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури).
Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 «Про прокуратуру»), і зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (п. 18 ч. 1 ст. 7, ст. 9, ст. 25, п. 1 ч. 2 ст. 36 КПК). При цьому досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 звернувся із заявою від 29.01.2025 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону і просив внести відомості до ЄРДР про вчинення службовими особами Сумського зонального відділу ВСП кримінальних правопорушень, передбачених ст. 367, 425 КК з обтяжуючими обставинами передбаченими ст. 364, 366, 369-2, 396, 426 КК.
Вказана вище заява ОСОБА_7 від 29.01.2025 уповноваженою особою Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону до ЄРДР внесена не була і процесуальне рішення у ній прийнято не було.
Натомість вже заступником керівника Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 був направлений лист № 1148вих-25 від 17.02.2025 про відсутність правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР, так як у його заяві не наведено об'єктивних даних, що свідчили про навмисні протиправні дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після отримання відповіді ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою на бездіяльність саме прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за поданою ним заявою.
Здійснивши розгляд скарги і відмовивши у її задоволенні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень вимог ст. 214 КПК з боку уповноваженої особи Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, оскільки із заявою про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 звернувся безпосередньо до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, бездіяльність якої ним не оскаржується і яка не може бути предметом розгляду слідчими суддями цього суду.
Наведені вище висновки слідчого судді суду першої інстанції у повній мірі відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і грунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки в даному випадку має бути надана правова оцінка діям уповноваженої особи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, до якої безпосередньо і звернувся ОСОБА_7 із своєю заявою про вчинення кримінального правопорушення і яка з огляду на вимоги ст. 214 КПК повинна була розглянути питання щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а у разі відсутності підстав, відмовити ОСОБА_7 . При цьому необхідно зауважити, що переправивши заяву ОСОБА_7 у інший регіон, уповноваженою особою Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, фактично було відмовлено ОСОБА_7 у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, службові особи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання ОСОБА_7 заяви від 29.01.2025 про вчинені кримінальні правопорушення зобов'язані були внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК), після чого протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності (ст. 216 КПК) передати наявні у них матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК).
Не здійснивши вказаних вище дій, службові особи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону de facto відмовили ОСОБА_7 у внесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР після отримання його заяви від 29.01.2025, внаслідок чого скаргу на бездіяльність прокурора, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, необхідно подавати до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться цей орган прокуратури.
Необхідно зауважити, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає можливості передавати заяви про кримінальні правопорушення від одного органу прокуратури до іншого, оскільки прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від Офісу Генерального прокурора чи інших прокуратур або адміністративної посади, яку прокурор обіймає у цих прокуратурах, і зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.
Однак питання щодо заяви ОСОБА_7 вирішував заступник керівника Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, хоча він до цієї прокуратури із заявою про кримінальні правопорушення не звертався.
У межах процедури оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Крім вирішення вказаних вище питань, слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, повинен виконувати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції з урахуванням місця знаходження (державної реєстрації) прокуратури, до якої було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, оскільки відповідно ч. 1 ст. 60 КПК, заявником є фізична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим, а згідно ч. 2 вказаної статті заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з ЄРДР; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
За змістом скарги та доданих до неї матеріалів ОСОБА_7 адресував заяву про вчинення кримінального правопорушення від 29.01.2025 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, розташованої у м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, тобто орган, який повинен вирішувати питання про внесення відомостей до ЄРДР, знаходиться не в межах територіальної юрисдикції Ковпаківського районного суду м. Суми.
Враховуючи наведене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та належним чином умотивованим, внаслідок чого це судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
постановила:
Поновити заявнику ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.02.2025.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.02.2025 відносно ОСОБА_11 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4