Номер провадження: 22-ц/813/5802/25
Справа № 504/1013/23
Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
18.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.03.2025 у складі судді Вінської Н.В.,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні житловим будинком.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.08.1990 по 07.09.2021. За час перебування у шлюбі ними набуто нерухоме майно, а саме:
- житловий будинок загальною площею 119.9 кв.м. розташований в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,081 га розташована за тією ж адресою;
- житловий будинок загальною площею 54,77 кв.м. розташований в АДРЕСА_2 ;
- земельна ділянка площею 0,00468 га розташована за адресою АДРЕСА_1 , садовий кооператив «Гвардійське».
Власником зазначених об'єктів нерухомого майна зазначений відповідач ОСОБА_2 , однак зазначені об'єкти нерухомого майна були придбані у шлюбі, а отже є спільною сумісною власністю подружжя. Наразі між сторонами існує спір, щодо того, що відповідач зазначені об'єкти не вважає спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, відповідач без попереднього погодження з позивачем збирається продати житловий будинок по АДРЕСА_1 . У зазначеному будинку до 08.03.2023 було зареєстровано місце проживання позивачки. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на суверенну територію України позивачка ОСОБА_1 постійно задіяна у волонтерській діяльності і інколи може виїжджати по роботі на декілька днів, проте стабільно та постійно проживала у зазначеному будинку, сплачувала платежі за надані комунальні послуги, доглядала за прилеглою територією.
05.03.2023 відповідач за допомогою повідомлень у месенджері «VIBER» повідомив її про зміну усіх замків у будинку та планує його продаж. Зазначена обставина з нею погоджена не була, завчасно її про це ніхто не попереджав. Позивачка неодноразово намагалась поговорити з відповідачем з метою з'ясування підстав для таких дій, однак останній ігнорував дзвінки та будь-які намагання. Ключів від належного їй будинку вона не має, не може у ньому проживати та забрати власні речі.
14.03.2023 ОСОБА_1 отримала витяг з реєстру Фонтанської територіальної громади №2023/002197476 сформований 14.03.2023 о 10:56, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було знято з реєстрації з даного будинку ще 08.03.2023. Такі дії позивачка вважає, як чинення перешкод у користуванні житловим будинком, який їй належить на праві спільної сумісної власності. На думку позивачки належним способом захисту її права, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ даного майна, визнання за позивачкою частини зазначених об'єктів нерухомого майна, а також усунення їй перешкод у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано за ОСОБА_1 право власності на частку об'єкту нерухомого майна житловий будинок житловий будинок загальною площею 119.9 кв.м. розташований в АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на частку об'єкту нерухомого майна земельну ділянку площею 0,081 га кадастровий номер 5122786400:02:001:1909 розташовану в АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на частку об'єкту нерухомого майна земельну ділянку площею 0,00468 га кадастровий номер 5122755900:02:007:0240 розташована за адресою смт. Чорноморське Одеської області Одеського району садовий кооператив «Гвардійське»; усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_1 частиною житлового будинку загальною площею 119.9 кв.м. розташований в АДРЕСА_1 шляхом вселення; зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні частиною житлового будинку загальною площею 119.9 кв.м. розташований в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Короткий зміст додаткового судового рішення
Додатковим рішенням цього ж суду від 13 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені Позивачкою витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 27935,90 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 13716,81 грн.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати додаткове рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2025 року та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду від 13 березня 2025 року обґрунтована тим, що витрати на правничу допомогу необґрунтовано та явно завищені. Відсутнє підтвердження співмірності суми із складністю справи. Предмет позову частково втратив актуальність, оскільки частина майна була відчужена під час шлюбу, проте позивачкою було включено їх до позову та вартісної оцінки, чим завищено ціну позову та обсяг витрат. Позовні вимоги було задоволено частково, однак судом при вирішенні питання щодо стягнення витрат не було надано жодної деталізації або розрахунку фактичних дій адвоката. Судом було розглянуто справу за відсутності та сповіщення третьої особи ОСОБА_3 .
Позиція позивача в суді апеляційної інстанції
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 на додаткове рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2025 року - відмовити, оскільки зміст апеляційної скарги не містить жодних контраргументів, які б спростовували рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні адвокат Афанасьєв С.О., діючий від імені ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання, призначене на 18.09.2025 не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направили.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів частково погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 ..
Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 був повідомлений судом першої інстанції про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення шляхом оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неповідомлення про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, третьої особи ОСОБА_3 , спростовується вищевказаним.
Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У якості доказів у більшості випадків достатньо надати суду договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, платіжні доручення на оплату послуг адвоката та квитанції про оплату клієнтом цих доручень. Цю позицію підтримав у своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №19/64/2012/5003 від 31.01.2019 р., зазначивши, що «суд апеляційної інстанції, врахувавши те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, правомірно виніс додаткову постанову, якою задовольнив заяву про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката».
Відповідно до витягу з Договору про надання правової допомоги №б/н від 06.03.2023 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Афанасьєвим С.О., а саме п. 3 Договору, загальна вартість послуг (винагорода) за цим договором становить 40000 грн., з розрахунку вартості однієї години роботи Адвоката - 1000 грн..
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2025 за Договором про надання правової допомоги №б/н від 06.03.2023, адвокатом було надано наступні послуги:
1) підготовка позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні житловим будинком, підготовка позову до подання до Комінтернівського районного суду Одеської області (витрачено часу 8 год.) - вартість послуги - 8000 грн.;
2) підготовка та подання до Комінтернівського районного суду Одеської області заяви про забезпечення позову до його подання від 13.03.2023 (витрачено часу 1 год.) - вартість послуг - 1000 грн.;
3) підготовка та подання до Комінтернівського районного суду Одеської області заяви про долучення доказів від 14.03.2023 (витрачено часу 0,5 год.) - вартість послуг - 500 грн.;
4) підготовка та подання до Комінтернівського районного суду Одеської області відповіді на відзив відповідача від 02.05.2023 (витрачено часу 2 год.) - вартість послуг - 2000 грн.;
5) вивчення умов пропозиції відповідача про укладення мирової угоди, підготовка зустрічної письмової пропозиції щодо укладення мирової угоди та погодження умов з Клієнтом (витрачено часу 4 год.) - вартість послуг - 4000 грн.;
6) підготовка та подання до Комінтернівського районного суду Одеської області заперечення щодо задоволення клопотання сторони відповідача про призначення експертизи (витрачено часу 0,5 год.) - вартість послуг - 500 грн.;
7) підготовка та подання до Комінтернівського районного суду Одеської області заперечення щодо задоволення клопотання сторони відповідача про виклик свідків (витрачено часу 0,5 год.) - вартість послуг - 500 грн.;
8) підготовка та подання до Комінтернівського районного суду Одеської області заперечення щодо задоволення клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі (витрачено часу 1,5 год.) - вартість послуг - 1500 грн.;
9) ознайомлення із апеляційною скаргою сторони відповідача на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.03.2023 по справі №504/1013/23 про забезпечення позову до подання позовної заяви та підготовка відзиву на апеляційну скаргу (витрачено часу 4 год.) - вартість послуг - 4000 грн.;
10) участь у судовому засіданні в Одеському апеляційному суді при розгляді апеляційної скарги сторони відповідача (дата проведення 15.05.2023 о 16:50) (витрачено часу 2 год.) - вартість послуг - 2000 грн.;
11) участь у судових засіданнях в Комінтернівському районному суді в період з травня 2023 року по лютий 2025 року (витрачено часу понад 15 год.) - вартість послуг - 16000 грн.
Відповідно до квитанції на оплату послуг №28/02/25-1 від 28.02.2025 ОСОБА_1 сплатила адвокату Афанасьєву С.О. 40000 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.
Згідно процесуального законодавства, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:
1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо:
• заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо);
• суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо);
• заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).
Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги, розмір 1 год. роботи адвоката становить 1000 грн.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що витрати на правничу допомогу необґрунтовані та явно завищені, та вказує, що представник позивача не з'явився в жодне судове засідання, не заявляв клопотань, та не надавав пояснень.
Вказані доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, оскільки відповідно до акту прийому-передачу наданих послуг, адвокатом зазначено, що загальний обсяг часу ним витрачено на участь в судових засіданнях в суді першої інстанції - понад 15 год. та вартість вказаних послуг складає 16000грн.
Однак, відповідно до матеріалів справи та наявних в ній протоколів судових засідань, які було проведено в рамках розгляду вказаної цивільної справи №504/1013/23 в суді першої інстанції, в загальному обсязі було проведено 14 судових засідань. Серед яких адвокат Афанасьєв С.О. не з'явився в 4 судові засідання та надав клопотання про розгляд без нього.
Крім того, загальний час витрачений адвокатом у прийнятті участі в судових засіданнях в суді першої інстанції складає 4 години 33 хвилини, а не заявлений адвокатом час понад 15 годин.
З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що відшкодування наведених витрат на правничу допомогу, які не мають підтвердження про їх надання адвокатом не можуть бути пред'явленні до стягнення.
Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що витрати на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі та стягнутих судом першої інстанції є неспівмірними із складністю даної справи, наданими адвокатом послуг.
Крім того, визначений у акті прийому-передачі наданої правничої допомоги та вартість наданих послуг є значно завищеними, а тому, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 15 000,00 грн..
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, які підлягають стягненню, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає зміні за вищевказаного обґрунтування.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Додаткове рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.03.2025 змінити в частині витрат на професійну правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну допомогу в розмірі 15000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок),в решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 14.10.2025.
Головуючий
Судді: