13.10.25
22-ц/812/1604/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 490/3544/24 Суддя першої інстанції Черенкова Н.П.
Провадження номер: 22-ц/812/1604/25
Провадження номер 22-ц/812/1605/25 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.
Ухвала
Іменем України
13 жовтня 2025 року м. Миколаїв справа № 490/3544/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання Чистою В.В.,
за участі: представника позивача Третьяк Г.О., представника відповідачів Скриля С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЮТАС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
У травні 2024 року ТОВ «НІКЮТАС» звернулося до суду з вказаним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.
Позивач зазначав, що 13 листопада 2019 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір поворотної (зворотної) фінансової допомоги, за умовами якого останній отримав 235 500, які зобов'язувався повернути у строк до 31 грудня 2022 року.
Обумовлені у договорі грошові кошти ТОВ «НІКЮТАС» сплатило ОСОБА_1 частинами перерахувавши на його банківський рахунок у АТ «ОТП БАНК» у сумі 225 000 грн та 10 500 грн, 13 та 19 листопада 2019 року відповідно.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором виконав частково, повернув 14 листопада 2019 року 22 379 грн 25 коп. Інші зобов'язання не виконав та позичені грошові кошти у повному обсязі у встановлений строк не повернув, у зв'язку з чим ТОВ «НІКЮТАС», посилаючись на солідарний обов'язок подружжя, просило солідарно стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики у сумі 1 377 307 грн 99 коп., яка складається з суми позики 213 120 грн 75 коп., штрафу у розмірі 50 % від суми простроченого зобов'язання - 106 560 грн 38 коп., пені за період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року у сумі 1 035 766 грн 85 коп., інфляційних втрат за період з 01 січня 2023 року до 30 квітня 2024 року у сумі 13 532 грн 65 коп., 3% річних за період з 01 січня 2023 року до 30 квітня 2024 року у сумі 8 507 грн 36 коп. Також позивач просив солідарно стягнути з відповідачів судовий збір у сумі 20 659 грн 62 коп.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2025 року позов ТОВ «НІКЮТАС» задоволений частково.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кошти за Договором поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13 листопада 2019 року в розмірі 213 120,75 грн, штрафу у сумі 106 560, 38 грн, пені у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення такого виконання - 1 035 766,85 грн, а всього 1 355 447,98 грн.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у сумі по 10 922,86 грн з кожного.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за договором позики наявні всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу у сумі 213 120,75 грн, штрафу та пені.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, скасувати заходи забезпечення позову.
Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідач зазначав, що до матеріалів справи долучено Витяг з ЄРДР щодо розслідування підробки його підпису у договорі. Документально ним підтверджено, що у день «підписання» договору він знаходився за межами держави. Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи, чим фактично позбавив відповідача права на справедливий суд в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Вважав, що повторна експертиза може бути призначена судом апеляційної інстанції. Неправильне застосування норм матеріального права, на думку відповідача, полягало у тому, що вільне волевиявлення апелянта на укладення договору не підтверджене, отже суд мав застосувати правові наслідки, передбачені статтю 215 ЦК України та відмовити у позові повністю.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, оскільки, на його думку, вищезазначений висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи, а саме встановленому судом факту його відсутності в Україні у день підписання договору, також є необґрунтованим та таким, що викликає сумніви в його правильності.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду в частині стягнення з відповідачів штрафу та пені скасувати та скасувати заходи забезпечення позову.
Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідачка зазначала, що стягуючи суму штрафу та пені, суд не встановив розміру збитку, завданого позивачу невиконанням зобов'язань за договором, про що також не зазначав позивач у позові. На думку відповідачки, при визначені розміру неустойки (штрафу, пені), суд мав дотримуватись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора. Суд мав встановити майнове становище відповідачів.
Крім того, ОСОБА_2 зазначала, що суд першої інстанції мав визнати її участь у справі обов'язковою, оскільки вона не мала представника, а адвокат, відповідно до ордеру, представляв виключно відповідача Коломійчука В.Р. Відповідачка вважала, що судом було порушено норму ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки вона була позбавлена можливості висловити свою думку щодо обґрунтованості нарахування та розміру неустойки (штрафу та пені), а також спливу позовної давності. Неправильне застосування норм матеріального права полягає в тому, що за наявності підстав для суттєвого зменшення розміру неустойки суд не застосував частину третю статті 551 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу, 01 вересня 2025 року представник ТОВ «НІКЮТАС» - адвокат Третьяк Г.О. просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін. Також заперечувала проти призначення апеляційним судом повторної судової почеркознавчої експертизи.
13 жовтня 2025 року у судовому засіданні апеляційного суду Коломійчук В.Р., його представник та відповідачка ОСОБА_2 підтримали заявлене клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, представник позивача заперечувала проти його задоволення.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 вересня 2014 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з метою з'ясування чи виконаний підпис у Договорі поворотної (зворотної) фінансової допомоги без номера від 13 листопада 2019 року ОСОБА_1
03 березня 2025 року на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта від 06 лютого 2025 року №24-5238.
Відповідно до частин 1,2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 1, 2 статті 102 ЦПК України).
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частини 1 статті 103 ЦПК України).
В силу частини 2 статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Таким чином, при зверненні із клопотанням про призначення у справі повторної експертизи сторона має довести, а суду слід встановити, що наявний у справі висновок експертизи є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26 грудня 2012 року № 1950/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Як роз'яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
У клопотанні про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, відповідач посилається на те, що всупереч встановленому Методиками порядку (процесу дослідження) експерт не проводив роздільного дослідження, оскільки у дослідницькій частині відсутній опис підпису ОСОБА_1 з порівняльного матеріалу (зразків) за графічними ознаками. Фактично, здійснивши опис підпису на об'єкті дослідження, експерт перейшов до порівняльного дослідження, що є порушенням Методики, адже не проводячи роздільного дослідження (не аналізуючи підпис на зразках), експерт не мав об'єктивної можливості здійснити порівняння підпису, виконаному на об'єкті дослідження з підписами, виконаними на наданих судом документах. Окрім того, при формуванні висновку експерт мав здійснити оцінку індивідуальної сукупності виявлених ознак підпису на договорі та підписів на зразках. Але таку оцінку надано з порушенням методики, оскільки не провівши роздільного дослідження, експерт був позбавлений можливості визначити ці ознаки. Також експерт сам визнав, що для проведення експертизи судом надані не всі запитані у клопотанні зразки, що обмежило дослідження.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні його клопотання про проведення повторної експертизи, чим фактично позбавив його права на справедливий суд в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З висновку експерта №24-5238 від 06 лютого 2025 року проведеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме дослідницької частини вбачається, що при порівнянні досліджуваного підпису зі зразками підписів ОСОБА_1 встановлені їх збіги за всіма загальними і наступними окремими ознаками (зображення 1-11). Встановлені збіжні ознаки стійкі, суттєві та утворюють індивідуальну сукупність, достатню для категоричного висновку, що підпис від імені ОСОБА_1 в Договорі поворотної (зворотної) фінансової допомоги б/н від 13 листопада 2019 року виконаний самим ОСОБА_1 .
При проведенні досліджень застосовувалися: мікроскоп МБС - 10 (збільш.24*) та прилад «Regula» (програма «V Scope»); лупа (збільш. 4Х); сканер «Epson Perfection V», за допомогою якого створені електрофотографії копії загального вигляду наданого на експертизу документа, об'єкта дослідження та зразків підпису ОСОБА_1 .
Зазначене свідчить про те, що всі зразки підпису відповідача були предметом дослідження експерта, тому доводи клопотання про порушення Методики дослідження зразків порівняльного матеріалу наданого експерту не заслуговують на увагу.
Згідно п. 1.13. вищезазначеної Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації. Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об'єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.
Вказане свідчить проте, що висновок експерта №24-5238 від 06 лютого 2025 року є достатньо обґрунтованим, містить дослідницьку частину з посиланням на об'єкти, які досліджувались. Фактично зазначенні в клопотанні відповідача обставини свідчать про його не згоду з висновками експерта, а не про необґрунтованість чи сумнівність цього висновку. Посилання в клопотанні на те, що висновок експерта суперечить встановленому судом факту його відсутності в Україні у день підписання договору, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки воно стосується оцінки судом висновку експерта з іншими наданих сторонами доказами. З урахуванням викладених вище обставин, колегія суддів вважає, що відмова у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи не свідчить про порушення права відповідача на справедливий суд в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підстави для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи у справі відсутні, а відтак у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст.103, 113, 368, 381 ЦПК України апеляційний суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова
Повна ухвала складена 14 жовтня 2025 року.