Справа № 127/10109/25
Провадження № 22-ц/801/1809/2025
Категорія: 62
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.
Доповідач:Ковальчук О. В.
14 жовтня 2025 рокуСправа № 127/10109/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчука О. В.,
суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С.,
за участю секретаря судового засідання Луцишина О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 13 червня 2025 року у м. Вінниці суддею цього суду Бойко В.М., дата складання повного тексту судового рішення відповідає даті його ухвалення,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, який обґрунтований тим, що 22.10.2021 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/10427/21-а адміністративний позов чоловіка позивача ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено. Зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 05.07.2021 № 897, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. За життя ОСОБА_2 . ГУ ПФУ у Вінницькій області добровільно вищевказане рішення суду не виконало.
При цьому, спадкоємцем майна померлого є дружина, позивач по справі. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про отримання невиплаченої пенсії спадкодавця. Однак, відповідач 03.10.2024 року надав відповідь в якій повідомив, що питання виплати недоотриманої пенсії чоловіка буде вирішуватися виключно в судовому порядку.
У зв'язку з наведеним, позивач просила суд стягнути з ГУ ПФУ у Вінницькій області недоотриману пенсію в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 145 859, 70 грн.
13.06.2025 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області вищевказаний позов задоволено. Стягнено з ГУ ПФУ у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 у сумі 145 859, 70 грн.
Не погодившись із ухваленим рішенням, представник ГУ ПФУ у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дана справа повинна була розглядатись в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом.
При цьому, апелянт вказує, що кошти, які нараховані на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/10427/21-а, включено до реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Вказана заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Власні кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, що передбачено статтею 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Спір у справі про стягнення заборгованості з виплати пенсії є тотожним спору у справі № 120/10427/21-а, яка вже розглянута Вінницьким окружним адміністративним судом, рішення набуло законної сили та перебуває на стадії виконання. Незгода позивача з тим, як держава врегулювала ці правовідносини, не може слугувати переконливим аргументом щодо дій суб'єкта владних повноважень, як і не може бути підставою для того, щоб не виконувати, не дотримуватися приписів законодавства. Зміна виконання судового рішення у справі № 120/10427/21-а щодо стягнення з ГУ ПФУ в Вінницькій області на користь позивача недоотриманої за життя померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 суми заборгованості по пенсії у розмірі 145 859, 70 грн не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на таке.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
В ході розгляду справи встановлено, що 21.12.1979 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб. Прізвище « ОСОБА_4 » після реєстрації шлюбу змінено дружиною на « ОСОБА_5 ». Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, 22.10.2021 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/10427/21-а адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ у Вінницькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено. Зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 05.07.2021 № 897, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (зворот а.с. 7).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.10.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Долею Т.І., спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_1 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
З Листа ГУ ПФУ у Вінницькій області від 04.11.2024 року видно, що для отримання невиплаченої доплати, нарахованої померлому ОСОБА_2 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року у справі № 120/10427/21-а в розмірі 145 859,70 грн, що фінансується з державного бюджету України, ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду (а.с. 9-10).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції враховував, що за життя ОСОБА_2 за рішенням суду, що набрало законної сили, набув право на отримання ним 145 859,70 грн. пенсійних виплат, а оскільки позивач успадкувала належні спадкодавцю ОСОБА_2 суми пенсії відповідно до положень ст. 1227 ЦК України, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
На підставі частин 1-3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З огляду на положення статей 1218, 1219, 1227 ЦК України спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку.
Положення частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 року у справі № 428/6685/19.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що позивач має право на спадкове майно - недоотриману спадкодавцем за життя пенсію, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації її права, як спадкоємця першої черги за законом, на отримання належного їй спадкового майна.
При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що виплата суми недоотриманої пенсії мала бути виконана в порядку черговості надходження коштів до фонду, оскільки невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Крім того, посилання апелянта на те, що дана справа повинна була розглядатись в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом, апеляційний суд вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як визначено п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 826/2840/17 зазначено, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
У свою чергу приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право майнового або особистого характеру на конкретний об'єкт цивільних правовідносин, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, суду необхідно з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Так з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області як спадкоємець, а не як член сім'є померлого, а тому сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою, у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
У цій справі предметом позову є майнова вимога позивача стягнути з відповідача на його користь грошові кошти, а саме пенсійні виплати, які нараховані, але не виплачені спадкодавцю. Таким чином, спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, що, в свою чергу, не дає підстав для висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати, понесені скаржником, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції необхідно віднести за його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 червня 2025 року - без змін.
Понесені скаржником, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, судові витрати залишити за ним.
Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді: Т. Б. Сало
О. С. Панасюк