Провадження № 1-кс/742/1439/25
Єдиний унікальний № 742/5354/25
іменем України
12 жовтня 2025 року м.Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Прилуки клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Прилуки Чернігівської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 серпня 2025 року за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в один рік,
в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025270330000763 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
Слідчим ВРЗЗС СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 подано до суду клопотання, погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12025270330000763 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Своє клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025270330000763 від 08.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Прилуки, Чернігівської області, громадянки України, українки, офіційно непрацевлаштованої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2025 за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена віл відбування покарання з іспитовим строком тривалістю в 1 рік.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , яка раніше судима вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2025 за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю в 1 рік, не маючи відповідного дозволу на збут наркотичних засобів, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, 12.09.2025 в період часу з 11 год. 45 хв. по 12 год. 20 хв., маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, незаконно збула за грошові кошти в сумі 300 (триста) гривень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був залучений для оперативної закупівлі наркотичних засобів в якості покупця і анкетні дані якого змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 10 таблеток, що міститься у блістері, які згідно з висновком експерта №CE-19/125-25/12881-НЗПРАП від 19.09.2025 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) у 10 таблетках становить 0,043 г.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , яка раніше судима вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2025 за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю в 1 рік, не маючи відповідного дозволу на збут наркотичних засобів, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, 10.10.2025 в період часу з 10 год. 09 хв. по 10 год. 33 хв., маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, незаконно, повторно, збула за грошові кошти в сумі 110 (сто десять) гривень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був залучений для оперативної закупівлі наркотичних засобів в якості покупця і анкетні дані якого змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», п'ять таблеток, метадону (фенадону), обіг якого обмежено.
10.10.2025 о 12 год. 06 хв. ОСОБА_5 було затримано у порядку ст.208 КПК України та 10.10.2025 о 17 год. 55 хв. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, тобто у незаконному збуті наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України та у незаконному збуті наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, вчиненому повторно.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй діянь підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом огляду і вручення грошових коштів від 12.09.2025; протоколом огляду та вилучення від 12.09.2025; висновком експерта №CE-19/125-25/12881-НЗПРАП від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.09.2025; протоколом огляду і вручення грошових коштів від 10.10.2025; протоколом огляду та вилучення від 10.10.2025; протоколом обшуку від 10.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.10.2025; речовими доказами.
Зібрані фактичні дані в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, тобто у незаконному збуті наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 КК України та у незаконному збуті наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 України, вчиненому повторно, санкцією якого передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.
Таким чином, на даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох епізодів збуту, що є тяжким злочином (ч.2 ст. 307 КК України), за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі. Усвідомлення загрози тривалого та реального терміну ув'язнення є потужним стимулом для переховування. Цей ризик критично посилюється тим, що підозрювана не проживає за місцем реєстрації, а орендує квартиру, немає офіційного працевлаштування, що свідчить про нестабільність її життєвого устрою, відсутність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання та, як наслідок, про високу легкість і намір швидко змінити місце перебування з метою уникнення правосуддя.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - встановлення слідством двох епізодів збуту наркотичних засобів, означає наявність мінімум двох ключових свідків (покупців), які можуть дати викривальні показання. З огляду на характер її злочинної діяльності, підозрювана, перебуваючи на волі, може використати свій вплив, навички маніпуляції, погрози, для того, аби схилити цих свідків до зміни раніше наданих показань, що суттєво перешкодить встановленню істини у провадженні.
Показання свідків, висновки експертів, мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних осіб у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрювана вже має судимість за злочин, пов'язаний з незаконним обігом психотропних речовин (ч.2 ст. 309 КК України), та вчинила новий, більш тяжкий, злочин (два епізоди збуту за ч.2 ст. 307 КК України) в період іспитового строку, що свідчить про ігнорування закону та умов вироку. Оскільки ОСОБА_5 є офіційно не працевлаштованою та оплачує орендоване житло, її фінансова необхідність, ймовірно, задовольняється за рахунок незаконного обігу наркотиків. Таким чином, існує висока ймовірність рецидиву і продовження нею систематичної злочинної діяльності у сфері збуту наркотичних засобів у разі обрання будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, тому слідчий і звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 242 240 грн. та покладенням на підозрювану у разі внесення застави відповідних обов'язків.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому доводи та просили його задовольнити.
Захисник підозрюваної в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав на відсутність ризиків на які посилається слідчий, які жодними доказами не підтверджені. Просив застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме цілодобовий домашній арешт. Крім того просив врахувати, що підозрювана має ряд захворювань, які потребують надання медичної допомоги, що не може бути забезпечено в слідчому ізоляторі.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, просив застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор та слідчий категорично заперечили з приводу застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вказали, що даний запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного зважаючи на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора та слідчого в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваної та її захисника, вивчивши зміст клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.
Порядок застосування запобіжних заходів визначений ст.194 КПК України. Клопотання та матеріали, якими обґрунтовується органом досудового слідства необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, погоджене з прокурором та у відповідності до ч.2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному та його захиснику.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.ч.5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Європейської Конвенції про захист прав людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom, § 34).
Згідно повідомлення про підозру від 10.10.2025 ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході судового розгляду.
Більше того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" /див. п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13.11.07 р./.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що сукупність наданих слідчим та прокурором доказів, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 можливо скоїла злочини, передбачені ч.2 ст. 307 КК України, та на даному етапі досудового слідства є достатніми для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу.
При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя констатує, що в конкретній ситуації існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання в співставленні з характеризуючими даними та початковою стадією досудового розслідування, є достатньо високими.
Враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, відомості про особу підозрюваної, відсутність офіційної роботи та постійного джерела прибутку, міцних соціальних зв'язків, які б забезпечували її перебування за місцем проживання, визнання вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, обставини вчиненого кримінального правопорушення, складність провадження та початкову стадію досудового слідства, вагомість доказів, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведено недостатність застосування до підозрюваної на початковому етапі інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вище вказаних ризиків.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового слідства застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ані вище вказаним ризикам, ані забезпечити охорону загальносуспільних інтересів.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Слідчий суддя враховує, що у відповідності до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не позбавляє права підозрюваної або ж її захисника порушувати питання про зміну обраного їй запобіжного заходу за умови надання відповідних аргументів чи доказів, які не були враховані судом при прийнятті рішення.
Твердження сторони захисту про неможливість перебування підозрюваної під вартою через стан здоров'я, оскільки вона буде обмежена у наданні медичної допомоги, не є підставою для обрання підозрюваній більш м'якого виду запобіжного заходу та не підтверджено жодними доказами.
Крім того, у разі погіршення стану здоров'я та за відсутності можливості проведення лікування в умовах медичної частини слідчого ізолятора підозрювана може бути направлена до лікувальних закладів міста Чернігова.
Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1,3,5 ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваної, а також те, що кримінальне провадження знаходиться на початковому етапі, та з огляду на обставини кримінальних правопорушень, розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та пропорційним щодо конкретної особи, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У разі внесення підозрюваним застави, суд вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 178, 181, 183, 184, 193-196, 205, 209, 369-372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025270330000763 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Строк взяття під варту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту її затримання, тобто з 12 год. 06 хв. 10 жовтня 2025 року.
Призначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., після внесення якої підозрювана ОСОБА_5 , звільняється з під варти під заставу.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) заборонити спілкуватися із свідками, спілкуватися з ними з дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) здати на зберігання слідчому, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (у разі наявності).».
Зобов'язати слідчого, який вніс клопотання повідомити родичам затриманої про взяття її під варту.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, захиснику, направити до Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області для виконання, слідчому та прокурору - для відома.
Строк дії ухвали визначити до 12 год 06 хв. 08 грудня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8