Справа № 740/3809/25
Провадження № 2/740/1799/25
13 жовтня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Роздайбіди О.В.,
при секретарі Дьоміній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжин Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із до 1/6 частин всіх заробітку (доходу).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі судового наказу, винесеного 16 травня 2025 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області із позивача на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця. Позивач зауважив, що при винесенні наказу про стягнення з нього аліментів суд не врахував, що ОСОБА_1 із 05.09.2024 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які фактично проживають спільно з позивачем в тимчасово орендованому будинку.
Позивач вважає, що відповідач вказала неправдиву інформацію при поданні заяви про стягнення аліментів, вказавши, що вона безробітна та не отримує матеріальної допомоги від нього, хоча сама працює в м. Києві в приватній клініці «Добробут» та отримує гідну заробітну плату, яку разом з коштами, які з позивача утримує виконавча розподіляє на двох чоловік. Просив врахувати той факт, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, мати яких має офіційний статус «мати одиначка» та ніяких виплат від держави не отримує, оскільки перебуває на службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 і увесь їх сукупний дохід розподіляють на 4 чоловік. У зв'язку з перебуванням на посаді поліцейського офіцера громади Новгород-Сіверського ВРП ГУНП в Чернігівській області (Понорницької ТГ) йому доводиться винаймати орендоване житло за власний рахунок, так як проживає не за місцем реєстрації. Позивач зазначив, що частка доходу перевищує реальні потреби дитини, а тому просить об'єктивно розглянути всі обставини справи та прийняти справедливе рішення.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13 год 45 хв 12 серпня 2025 року.
Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки підстав для зменшення розміру аліментів немає, адже діти, з якими він фактично проживає, не є його дітьми, записані на інших осіб, а саме у свідоцтві про народження неповнолітнього ОСОБА_5 в графі «батько» значиться « ОСОБА_6 », тоді як у неповнолітнього ОСОБА_7 - « ОСОБА_8 ». Вважає, що вказана позовна заява є доводом ухилення від виконання позивачем батьківських обов'язків з приводу спільного утримання неповнолітньої дочки, яка потребує лікування, яка навчається, їй потрібен одяг, канцелярські прилади, різні гігієнічні засоби, їжа і т.д. Зменшення розміру аліментів призведе до неможливості повністю забезпечити свою дочку. Зазначила, що працює, забезпечує дитину і крім того сплачує комунальні послуги. Зауважила, що будь-яких додаткових витрат, крім аліментів, позивач не надає.
У судове засідання сторони не з'явилися. У справі містяться заяви про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, кожен окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що сторони мають спільну дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 29).
На підставі судового наказу від 16 травня 2025 року, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 29 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 3).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб, виданим Новгород-Сіверським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 уклали шлюб 05 вересня 2024 року (а.с. 4).
Відповідно до довідки Понорницької селищної ради № 380 від 23.06.2025 р., ОСОБА_1 фактично проживає у с. Понорниця, та разом з ним проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пасинок, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , пасинок (а.с. 8).
Згідно з актом обстеження умов проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 проживають в орендованому будинку, доки ремонтується службова квартира. Із 2022 р. матеріально допомагав своїй доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цікавився здоров'ям, життям, розвитком, з 2024 року має нову сім'ю двох малолітніх дітей на утриманні, у той же час підтримує стосунки з рідною донькою. У нинішній сім'ї стосунки доброзичливі, люблячі. ОСОБА_11 не суперечить спілкуванню батька з дочкою. З'ясовано, що ОСОБА_1 має на утриманні двох малолітніх дітей теперішньої дружини та матеріально допомагає рідній доньці (а.с. 9).
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КНП «Чернігівська обласна дитяча лікарня» ЧОР від 17.02.2025 року та за результатами огляду лікарем ендокринологом Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України ОСОБА_3 встановлено діагнози: псоріаз волосистої частини голови, аутоімунний тиреоїдит, гіпертофічна форма, субклінічний гіпотиреоз, супутній діагноз: дисфункція гіпоталамуса періода пубертації, ожиріння нейро-ендокринне, високорослість (а.с. 24 - 28).
Згідно із ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дочки, посилався на зміну його сімейного стану - укладення нового шлюбу та перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей дружини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що зміна його сімейного стану призвела до значних матеріальних витрат, які вплинули на його матеріальний стан та неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на утримання дочки ОСОБА_9 .
Суд вважає, що саме позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, повинен довести обставини, які мають істотне значення, та є для нього перешкодою для сплати аліментів у встановленому раніше розмірі.
Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову та зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які є підставами, передбаченими ч. 1 ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів.
Аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому обов'язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Розмір аліментів, який стягується з позивача на користь відповідачки на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає інтересам дитини, яка має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку та не може бути безпідставно заниженим. Розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання дочки, відповідає вимогам сімейного законодавства, вимогам виваженості, розумності, справедливості та інтересам дитини, яка має право на гідний рівень матеріального забезпечення і не є надмірним для позивача. Інший висновок суперечитиме передбаченому в частині першій статті 3 Конвенції про права дитини, загальному принципу, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя О.В. Роздайбіда