Справа № 738/18/24
№ провадження 1-кс/738/390/2025
08 жовтня 2025 року місто Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 121 КК України
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
учасників судового розгляду:
захисника - ОСОБА_3 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
29 вересня 2025 року до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2023 року за № 12023270340002670, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України (справа №738/18/24, провадження 1-кп/738/14/2025).
Заява мотивована тим, що в провадженні судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яка у судовому засіданні 25 вересня 2025 року під час допиту експертів, що залучалися до проведення судово-медичної експертизи (повторної комісійної), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , порушила вимоги щодо проведення допиту експертів, який повинен здійснюватися з урахуванням особливостей, передбачених ст. 356 КПК України. Під час проведення допиту судового експерта ОСОБА_7 , яка була доповідачем, у судовому засіданні також був присутній голова експертної комісії ОСОБА_6 , якого вже було допитано і під час допиту якого в залі судового засідання була присутня експерт ОСОБА_7 , яка чула запитання, поставлені йому під час допиту та його відповіді. Стороною захисту експерту ОСОБА_7 було поставлено ряд запитань, які стосуються достовірності висновку експерта, яка під час надання відповіді поводилася невпевнено, надавала розмиті, незрозумілі, непослідовні відповіді на запитання, внаслідок чого судовий експерт ОСОБА_6 втрутився у відповідь експерта ОСОБА_8 та озвучив клопотання щодо надання відповіді замість ОСОБА_8 , тобто в порушення вимог с. 356 КПК України. Суддя ОСОБА_4 , бажаючи отримати необхідну відповідь, задовольнила вказане клопотання на надала можливість ОСОБА_6 відповісти на поставлене стороною захисту питання, незважаючи на допущене порушення та заперечення захисників обвинуваченого. Під час надання відповіді експертом ОСОБА_6 заявлено клопотання щодо проведення одночасного допиту експертів. Суддя ОСОБА_4 , розуміючи, що експерт ОСОБА_7 не компетентна та не може відповісти на запитання сторони захисту, задовольнила клопотання. На думку захисника, призначення одночасного допиту експертів суддею ОСОБА_4 , враховуючи відсутність будь-яких розбіжностей у висновку експертів, повністю нівелює принципи та засади проведення саме одночасного допиту експерта та є протиправним, може призвести до викривлення доказів та порушення принципу змагальності, що у свою чергу ставить під сумнів справедливість судового процесу та порушення гарантії справедливого судового розгляду. З позиції розсудливого стороннього спостерігача, поведінка судді ОСОБА_4 свідчить про упереджене ставлення до сторони захисту, відсутність безсторонності та прагнення забезпечити переваги стороні обвинувачення.
Виклад позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав подану до суду заяву про відвід судді, посилаючись на викладені в ній обставини, просив її задовольнити.
Захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про проведення судового засідання без їх участі, підтримали подану заяву про відвід судді ОСОБА_4 ..
Захисник ОСОБА_12 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення судового засідання без його участі.
Прокурор ОСОБА_13 , потерпіла ОСОБА_14 , її представник адвокат ОСОБА_15 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися,
Обвинувачений ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, перебуваючи у ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», відмовився від отримання судового повідомлення, про що складено відповідний акт.
Суддя ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилася.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що в провадженні судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_16 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2023 року за № 12023270340002670, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України (справа №738/18/24, провадження 1-кп/738/14/2025).
29 вересня 2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_9 подано до суду заяву про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду вказаного кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України. Так, серед іншого, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
За окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді», особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Тобто, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
Отже, суд має визначити, чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_4 .
Суть доводів заяви захисника ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_4 зводиться до того, що суддею ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження порушено вимоги процесуального закону щодо порядку допиту експертів, у зв'язку з чим у сторони захисту виникають сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_4 ..
На думку суду, заявлений відвід судді ОСОБА_4 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК України.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення.
Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення.
Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
На думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, які не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 48).
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, проте захисник таких доказів не наводить.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.
Це означає, що під час з'ясування питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності в певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те,чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Таким чином, заявлений захисником відвід не містить жодних даних, які б свідчили про наявність підстав, що передбачені зазначеними нормами кримінального процесуального закону, та обґрунтованих доводів про упередженість судді. Жодні факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді з точки зору як об'єктивного, так і суб'єктивного критерію, заявник не навів. Отже, його побоювання щодо упередженості судді ОСОБА_4 не можна вважати об'єктивно виправданими.
Керуючись статтями 75-76, 80-81 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_9 про відвід судді Менського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другої статті 121 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 13 жовтня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1