Справа № 736/2206/25
Номер провадження 2/736/649/25
13 жовтня 2025 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Кутового Ю.С.,
при секретарі - Батюк Я.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора Чернігівської області, про визнання права власності на спадкове майно,-
До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора Чернігівської області, про визнання права власності на спадкове майно. Просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,06 га, кадастровий номер 7422484500:08:000:0720 на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 783761. Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове нерухоме майно, за таких обставин позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.
Представник відповідача належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козилівка Корюківського району Чернігівської області. Зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом реєстру територіальної громади № 2023/001223303 від 09.02.2023 р.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , (свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 245 від 07 серпня 2024 року), яка була зареєстрована та проживала разом зі позивачем за вказаною адресою, відповідно до довідки виконавчого комітету Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області від 23 січня 2025 року № 57.
Той факт, що ОСОБА_2 була матір'ю позивача підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 28 січня 1974 року.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається, у тому числі, із земельної ділянки, (колишні земельні частки (паї)), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власність на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 783761 на площу 3,06 га кадастровий номер 7422484500:08:000:0720, що розташована на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.
Саме на дане майно після смерті спадкодавця відкрилась спадщина.
06 грудня 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 73407059 (Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79440755).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України - далі ЦК).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК).
Відповідно до положень статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове нерухоме майно, за таких обставин позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Про втрату оригіналу державного акту на право власності на земельні ділянки позивачем було подано оголошення в районній газеті "Маяк.
Факт належності земельної ділянки померлій ОСОБА_2 підтверджується довідкою Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29.05.2025 р. за № 31-25-0.381-255/23-25, відповідно до якої, ОСОБА_2 18.12.2008 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 783761 на площу 3,06 га кадастровий номер 7422484500:08:000:0720. Згідно Витягу № НВ-9971782732025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, вартість земельної ділянки становить 44 227,08 (сорок чотири тисячі двісті двадцять сім) грн. 08 коп., для ведення особистого селянського господарства на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.
Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, можливо лише після подання нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а також перевірки нотаріусом відсутності заборони або арешту вказаного майна (п. 4.15 гл. 10 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 р. № 296/5).
Відповідно до п. 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, зареєстрованим в Мін'юсті України 06.08.2009 року за № 735/16751, із змінами згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 30.08.2010 р. № 631, новий державний акт (на ім'я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат». Дана інструкція втратила чинність відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013 № 537 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Держкомзему від 22 червня 2009 року № 325 та від 30 серпня 2010 року № 631» (зареєстровано в Мін'юсті України 24 вересня 2013 р. за № 1637/24169), тому фактично отримання дубліката державного акту на спадкодавця для оформлення спадщини на сьогодні є незаконним.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ст. 1225 цього Кодексу, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспарюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Оскільки спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визнання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Зважаючи на викладене вище, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в підготовчому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого засідання до початку розгляду справи по суті, несплачену позивачем частину судового збору в розмірі 605,60 грн. суд вважає за можливе віднести на рахунок держави.
Решту сплаченого судового збору залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1261, 1268, 1269, 1270, 1299 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 11, ч.1 ст. 142, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Менська державна нотаріальна контора Чернігівської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 07 серпня 2024 р.), а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,06 га, кадастровий номер 7422484500:08:000:0720 на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 783761.
Сплачений судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.С.Кутовий