Справа № 754/6365/25
Провадження № 2/727/2026/25
14 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Танасійчук Н.М.
при секретарі Кремзелюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Шевченківського районного суду міста Чернівці з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06049-05/2024 від 05.05.2024 в сумі 23400 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 05.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту №06049-05/2024, відповідно до умов якого первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надав ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. на строк визначений умовами кредитного договору, при цьому, відповідач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, не сплачував процентів за користування кредитом.
24.09.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №24092024, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №№06049-05/2024 від 05.05.2024 року.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 23400,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за відсотками - 8100,00 грн.; заборгованість за штрафом(неустойкою) - 9300,00 грн. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.06.2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, повернулись до суду без вручення адресату по причині відсутності адресата за вказаною адресою.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 05.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06049-05/2024 від 05.05.2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора W0951, який було відправлено на номер телефону відповідача - НОМЕР_1 .
Відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн. (п.1.1 договору) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Згідно п.п.1.2, 1.4.1 договору визначено, що строк кредитування складає 120 днів, з 05.05.2024 року по 01.09.2024 року, денна процентна ставка складає 1,50%.
Розділом 5 договору передбачено нарахування неустойки у виді штрафу.
Загальна вартість кредиту, відповідно до додатку №1 до кредитного договору №06049-05/2024 від 05.05.2024 року, складає 16800,00 грн. (6000,00 грн. - тіло кредиту, 10800,00 грн. - відсотки за користуванням кредиту).
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., що підтвержується листом ТОВ «Пейтек» від 31.03.2025 року про здійснення 05.05.2024 року, о 20 год. 10 хв., переказу коштів в сумі 6000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 .
При цьому, суд зазначає, що договір позики містить інформацію про узгодження сторонами реквізитів банківського рахунку, на який первісний кредитор мав перерахувати кошти - № НОМЕР_2 (п.1.6 договору).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання з відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору №06049-05/2024 від 05.05.2024 року та надання відповідачу 6000,00 грн. кредитних коштів.
Щодо переходу (відступлення) права вимоги за договором позики №01364-05/2024 від 02.05.2024 року, суд зазначає наступне.
24.09.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» укладено договір факторингу №24092024, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №06049-05/2024 від 05.05.2024року.
На підтвердження вказаного факту суду надано реєстр боржників до договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 року; акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу №24092024 від 24.09.2024 року.
Суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору.
Згідно з частиною 5 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону).
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Кредитний договір 06049-05/2024 від 05.05.2024 року підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W0951.
Зазначений договір не визнаний судом недійсним, тому в силу статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
З урахуванням викладеного укладення договору, наявність електронного підпису підтверджує волю сторін, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 517ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 6000 грн. водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, кредитні кошти позивачу не повернув, внаслідок чого за ним утворилася прострочена заборгованість за сумою кредиту 6000 грн., заборгованість за сумою відсотків 8100 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 06049-05/2024 від 05.05.2024 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення неустойки (Штрафу) в розмірі 9300 грн., то згідно ЗУ від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» , визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суд задовольняє частково, то сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог , що складає 1459,65 грн.
Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28; код ЄДРПОУ 35234236) 14100 грн. заборгованості, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6000 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 8100 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28; код ЄДРПОУ 35234236) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1459,65 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя: Н.М. Танасійчук