Справа № 726/2346/25
Провадження №2/726/448/25
Категорія 71
(заочне)
06.10.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці при секретарі Житарь С.А., за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Венерської Ганни Іванівни до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову посилалися на те, що Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було розірвано.
Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який після розірвання шлюбу залишився жити з Позивачкою.
Постановою Чернівецького Апеляційного суду в справі №718/2105/20 від 02 лютого 2021 року було змінено рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області та визначено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 2500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка зазначає, що після укладення шлюбу, фактично з перших днів подружнього життя, ОСОБА_2 перестав дбати про створення нормальних сімейних відносин та утримання сім'ї. Перебуваючи в шлюбі, він відразу залишив сім'ю, вів спосіб життя, який притаманний неодруженій людині, не виявляв поваги до неї, взагалі не виконував сімейні обов'язки. З самого початку, шлюб набув формального значення та не підкріплювався жодними фактичними соціальними відносинами, що характерні для сім'ї. У зв'язку із чим вони як подружжя фактично перестали підтримувати між собою стосунки та почали проживати окремо. Сухальські ОСОБА_6 як до розірвання, так і після розірвання шлюбу не надавав жодної матеріальної допомоги на утримання сина, який постійно залишався проживати разом з ОСОБА_1 .
Також, Позивачка стверджує, що будь-які її спроби зв'язатись із Відповідачем, аби налагодити контакти з дитиною, а також прохання у наданні матеріального утримання були проігноровані.
Позивачка заявляє, що Відповідач ніколи не займалася вихованням свого сина, не цікавилася його інтересами. Сухальські ОСОБА_6 не проявляє жодного бажання зустрітися із дитиною, а також ніяким чином не піклується про дитину та не проявляє заінтересованості в її подальшій долі. Крім, цього не цікавиться успіхами сина та станом його здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.
Відповідач не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та не створює умов для отримання нею освіти. За таких обставин створились умови, які шкодять інтересам дитини.
3 моменту присудження аліментів до моменту звернення до суду відповідач жодного разу аліментів не сплачував, у зв'яку із чим утворилась заборгованість в розмірі 141 370 грн. 90 коп. Відповідач жодним чином не приймав участі в утриманні дитини, не піклувався про стан його здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не проявляв заінтересованості в його подальшій долі, не забезпечував необхідним харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, не підтримував жодного зв'язку із сином, не спілкувався з ним взагалі, тобто не дбав про його нормальне самоусвідомлення, не сприяв засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надав доступу до культурних та інших духовних цінностей.
Враховуючи вищевикладене просить суд постановити рішення про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 23.07.2025 року відкрито провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 25.08.2025 року призначено справу до розгляду.
ОСОБА_2 із зустрічним позовом не звертався.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_7 не з'явились, однак надіслали заяви про розгляд справи без участі, вказавши, що позовні вимоги підтримують повністю.
В судове засідання третя особа не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про розгляд справи.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином повідомлялася про розгляд справи.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 листопада 2015 року ОСОБА_4 являється сином сторін по справі, батьками записані, батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що згідно копії копія рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2020 року, сторони по справі розірвали шлюб.
Також, судом встановлено, що згідно характеристики Чернівецькій гімназії № 6 «Берегиня», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється учнем 4 класу. Батько дитини ОСОБА_2 , за період навчання дитини в гімназію не з'являвся, успіхами дитини не цікавився та не був присутнім на батьківських зборах, не підтримував контакт з педагогами та адміністрацією.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває перебуває на медичному обслуговуванні в КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Садгора" Чернівецької міської ради та декларація укладена з лікарем ОСОБА_8 . Виключно мати ОСОБА_1 відвідує даний центр з дитиною, піклується про його здоров'я. Батько ОСОБА_2 жодного разу не відвідував центр.
Судом встановлено, що Позивачка та її син проживають за адресою: АДРЕСА_1 , де створені всі належні умови для нормального проживання та гармонійного розвитку дитини, розвитку її особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Саме ОСОБА_1 піклується про стан здоров'я сина, забезпечує регулярні візити до лікаря. Також, жодних протипоказань для виконання батьківських обов'язків у Позивачка немає.
Крім того, судом встановлено, що Позивака офіційно працевлаштована в Чернівецькій гімназії № 6 «Берегиня», на посаді вчителя математики, розмір мого матеріального забезпечення достатній для утримання дитини, що підтверджується довідкою №92 та довідкою про доходи за останні 6 місяців, копією довідки, про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №779 від 30 січня 2025 року; копією витягу з Інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА - 004140480; копією акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; копія витягу форми ОК-5; копія витягу форми ОК-7.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачено, зокрема, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Згідно п. п. 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу ч. 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З відповідача слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп., що сплачені ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до суду, згідно квитанцій № 7579-4575-8559-2373 від 04.07.2025 року, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 150 грн. 00 коп., відповідно до квитанцій: №@2РL550030 від 22.09.2025 р. на суму 3200 грн., №@2РL914001 від 30.07.2025 р. на суму 1950 грн. №@2РL396895 від 24.07.2025 р. на суму 17000 грн. №1948715499 від 18.06.2025 р. на суму 50000 грн. Всього - 28 361 грн. 20 коп.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 164, 165 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , , третя особа: Служба у справах дітей Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 150 грн 00 коп., всього - 28 361 грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Садгірським райлнним судом м. Чернівці за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Л. В. Байцар