14.10.2025
Справа 720/991/25
Провадження № 3/720/342/25
14 жовтня 2025 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності у зв'язку із тим, що 16 квітня 2025 року приблизно о 22 годині 46 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes-Benz E 220», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Січових Стрільців, 95 в с. Магала Чернівецького району Чернівецької області, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.
Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з'явився без поважних для суду причин.
Відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю, що адміністративну справу можливо розглянути у відсутності правопорушника.
Захисник Гакман М.Ю. висловив думку щодо закриття провадження у справі, оскільки відповідно до висновку судово-токсикологічної експертизи, яка була проведена за відібраним 16 квітня 2025 року біологічним зразком крові ОСОБА_1 етиловий спирт не виявлений.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП з наступних підстав.
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 130 ч. 1 КУпАП відповідальність особи настає у разі керування особою транспортним засобом в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння або відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння, а згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Таким чином, допустимими та належними доказами у справі має бути підтверджено як факт керування особою транспортним засобом, так і перебування її в стані алкогольного сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302760 від 16 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 був складений у зв'язку із тим, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
До протоколу додано висновок ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» від 16 квітня 2025 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 16 квітня 2025 року перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Однак, вищенаведені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не можна вважати достатнім та допустимим виходячи з наступного.
Більше того, навіть за умови визнання особою свої вини у вчиненні правопорушення, такий факт не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності (постанова ВС/КАС № 537/2088/17 від 15 травня 2019 року).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Викладені у протоколі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, а пояснення (алібі) особи, яка притягується до відповідальності мають бути спростовані матеріалами справи.
Суд звертає увагу на те, що одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення є висновок експерта (ст. 251 КУпАП).
З положень ст. 273 КУпАП слідує, що органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, залучається експерт, у тому числі для проведення експертизи.
Постановою Новоселицького районного суду від 30 травня 2025 року було задоволено клопотання захисника Гакмана М.Ю. про призначення по справі судово-токсилогічної експертизи за відібраним зразком крові ОСОБА_1 в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» 16 квітня 2025 року.
Згідно до наданого висновку експерта № 1000 судово-медичної токсикології ДСУ «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_1 , етиловий спирт не виявлений.
Відповідно до п.п.8,10 Глави ІІІ спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/735 від 09.11.2015(далі Інструкція), метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Окрім того, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам необхідно звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ про адміністративні правопорушення судам необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
На думку суду недотримання положень ст. 266 КУпАП та вищенаведених підзаконних нормативних актів, які регламентують порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, викликає сумнів у справжності обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому є грубим порушенням вимог закону та є безумовною підставою для визнання процедури огляду на стан сп'яніння недійсним, як прямо передбачено ч. 5 ст. 266 КУпАП.
За вказаних обставин, суд не може взяти даний протокол та додані до нього докази за основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Оскільки наявність чи відсутність стану сп'яніння у водія встановлюється лише на підставі огляду, проведеного у відповідності до вимог закону, а огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння визнаний недійсним, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, передбачено, що фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Надточій проти України», рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Приймаючи до уваги, що сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 слід тлумачити на його користь, із урахуванням порушень при проходженні ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, вважаю, що викладені у протоколі обставини не знайшли свого підтвердження, а тому його вина у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП не доведена, у зв'язку із чим провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, 130 ч.1, 247 п.1, 266, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя, -
Постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Ляху Г.О.