Справа № 636/5787/25 Провадження 2/636/2984/25
14.10.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючої судді Золотоверхої О.О.,
за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, третя особа: Вовчанська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
10.07.2025 позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , терміном у три місяці.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була матір'ю позивача та дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на дату своєї смерті була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею був зареєстрований її чоловік. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Вовчанськ помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на дату своєї смерті був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася. У червні 2025 позивач звернулася до Вовчанської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріус у вчиненні нотаріальної дії відмовив, у зв'язку з пропуском передбаченого строку для прийняття спадщини. Строк пропущено позивачем через збройну агресію рф проти України, оскільки м. Вовчанськ Харківської області з 24.02.2022 по 12.09.2022 перебувало в окупації, з 13.09.2022 по 09.05.2024 - перебувало на териьорії можливих бойових дій, з 10.05.2024 до тепер - перебуває в зоні активних бойових дій, тривалий час органи державної влади у мсті не працювали. Позивач до 10.05.2024 також проживала у м. Вовчанськ, після чого виїхала до смт. Пісочин, Харківської області, після чого займалася вирішенням нагальних життєвих питань. Крім того погіршився стан здоров'я позивача внаслідок зміни місця проживання. Враховуючи вищезазначене, позивач звернулася до суду із цією позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позивач до суду не з'явилася, надала заяву, в якій просила розгляд проводити без її участі, позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без їх участі, просили винести рішення згідно чинного законодавства.
Третя особа надала заяву про розгляд справи без її участі, щодо суті позову поклалася на розсуд суду.
Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії паспорта на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (а.с.5-7) позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 04.10.2007. Згідно копії довідки від 20.05.2024 №6324-7002037757 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.8/2) ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно копії свідоцтва про народження від 21.03.1964 (а.с.9) ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 , батьками якої записано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . 19.01.1985 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , укладли шлюб, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 19.01.1985 (а.с.9/2).
Надано також копію свідоцтва про шлюб від 17.03.1959 (а.с.13) що укладення шлюбу між ОСОБА_3 , 1936 р.н., та ОСОБА_7 , 1937 р.н., після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 27.11.2021 (а.с.14). Згідно копії довідки №754 від 08.05.2025, виданої Вовчанською МВА (а.с.15) ОСОБА_2 на дату смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.12.1997; згідно запису по будинковій книзі разом з померлою був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Вовчанськ, Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 09.12.2022 (а.с.16). Згідно копії довідки №755 від 08.05.2025, виданої Вовчанською МВА (а.с.17) ОСОБА_3 на дату смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.12.1997; згідно запису по будинковій книзі був зареєстрований один.
Надано до суду і копії сторінок будинкової книги (а.с.18-19), проте суд зазначає, що титульний лист відсутній, у зв'язку з чим неможливо встановити до якої адреси відносяться вказані сторінки.
З копії листа від 18.06.2025 №775/02-31 з Вовчанської державної нотаріальної контори, адресованого позивачу (а.с.10) вбачається, що позивач 18.06.2025 звернулася до нотаріуса з питанням оформлення спадщини за законом після померлого ОСОБА_3 , проте пропустила передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, доказів фактичного прийняття спадщини не надано. Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84563325 та №81563299 від 18.06.2025 (а.с.11, 12 відповідно) відомості щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно відсутні.
Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1223, ч. 1 ст. 1269 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270, ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 в справі № 642/2539/18-ц, провадження № 61-5609св19.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного суд вважає, що позивачем доведено поважність причини пропуску строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, третя особа: Вовчанська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 , тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.О. Золотоверха