Справа № 632/1919/25
провадження №3/632/728/25
14 жовтня 2025 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця: солдат військової частини НОМЕР_1 , у розпорядженні командира, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 3 ст. 17220 КУпАП,
14 жовтня 2025 року до Златопільського міськрайонного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія НГУ № 046425 від 16 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 , згідно із яким останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.
Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
За положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Вказані дії орган, який розглядає справу, повинен вчинити для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення серія НГУ № 046425 від 16 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 встановлено порушення ст. 256 КУпАП: у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено по батькові особи, яка склала протокол; а також в повній мірі не зазначено відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: місце народження; при зазначені місця вчинення правопорушення вказано як с. В.Орілька Харківської області, в той же час, не зазначено району, з чого суд не може однозначно визначити місце вчинення правопорушення, а отже і підсудність справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 статті 17220 КУпАП, за якою обвинувачується ОСОБА_2 , передбачена відповідальність за:
- розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів,
- появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння,
- виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння,
- відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, і всі перелічені дії військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами повинні бути вчинені в умовах особливого періоду.
Кожен склад, викладений у ч. 1 ст. 17220 КУпАП, є окремим завершеним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність відповідною частиною зазначеної статті.
Статтею 266-1 КУпАП визначено процедуру огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 зазначеної статті регламентовано, що такий огляд вище зазначених осіб проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Частиною 4 зазначеної статті визначено, що у разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 5 зазначеної статті складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Згідно з ч. 6 зазначеної статті, під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 7 зазначеної статті визначено Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду (далі - Порядок).
У частині 8 зазначеної статті визначено, що огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 12 січня 2024 р. № 32, ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, форма акта огляду на стан сп'яніння, акта медичного огляду та висновку, який складається за результатами медичного огляду, а також порядок застосування спеціальних технічних засобів і тестів визначаються центральними органами виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають відповідні військові формування, а також правоохоронними органами спеціального призначення та Службою зовнішньої розвідки за погодженням з МОЗ.
Відповідно до п.3 огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно п.5 огляд проводиться:
уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність;
лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Відповідно до п. 6 уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння, згідно з п. 7 Порядку.
У разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння.
Акт огляду на стан сп'яніння, проведеного уповноваженою посадовою особою, складається у двох примірниках, один з яких вручається військовослужбовцю/військовозобов'язаному, а другий залишається в уповноваженої посадової особи та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Пунктом 8 визначено, що військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 9, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих держадміністрацій з урахуванням необхідності проведення такого огляду також і в районах ведення бойових дій.
У разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду, відповідно до п. 10.
Згідно з п. 14, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок, який може бути оскаржений.
Висновок складається у трьох примірниках: по одному - для уповноваженої посадової особи, військовослужбовця/військовозобов'язаного, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Отже, аналіз зазначеної статті та Порядку дає суду підстави прийти наступного висновку, що після встановлення ознак наркотичного сп'яніння у військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, уповноважена особа повинна про це довести особі, у які вони виявлені, та запропонувати пройти відповідний огляд на стан сп'яніння за допомогою приладів та тестів, про що складається Акт огляду на стан сп'яніння. Вказана процедура фіксується технічними засобами, або проводиться у присутності двох свідків.
Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Разом з цим, військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, перелік яких чітко визначений.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок, який може бути оскаржений.
У разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Відповідно до суті викладеного правопорушення, ОСОБА_1 15.09.2025, близько 1800 години, перебував під час виконання обов'язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини в АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 статті 17220 КУпАП.
На підтвердження викладеного в протоколі суду надано виписку із медичної карти амбулаторного хворого, де зазначено про інтоксикацію алкоголем з результатом 1,58%о, а також про те, що ОСОБА_1 обстежений за допомогою приладу Алкофор 405.
Суд, аналізуючи вказаний документ, дійшов наступного: що він (виписка із медичної карти амбулаторного хворого) жодним нормативним актом не передбачений, т.я. згідно з п. 14 Положення, лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.
Окрім цього, вказаний документ не містить інформації до якого закладу охорони здоров'я належить лікар, що проводив огляд та видав такий документ, т.я. суд звертає увагу, що перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій і проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Враховуючи зазначений лікарем у виписці із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 результат огляду - 1,58%о (алкогольне сп'яніння), то посилання при викладені суті адміністративного правопорушення що солдат ОСОБА_1 15.09.2025, близько 1800 години, перебував під час виконання обов'язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини в АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду є недопустимим.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до загальних приписів КУпАП адміністративна відповідальність для осіб настає при наявності в їх діях вини, яка є доведеною в законний спосіб.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді.
Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, недотримання при його складанні вимог ст. 256 КУпАП та суті правопорушення позбавляє суд можливості належним чином всебічно, повно і об'єктивно розглянути справу по суті та винести законне і обґрунтоване рішення, тому протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню для доопрацювання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 268, 276, 278 КУпАП,
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 17220 КУпАП повернути до в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: М. М. Босняк