Суддя Черняк В. Г.
Справа № 644/6886/25
Провадження № 2/644/3953/25
14.10.2025
(заочне рішення)
14 жовтня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Черняка В. Г.,
за участю:
секретаря судових засідань -Юр'єва Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Таліон плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.11.2024 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 848793305, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 26146,00 грн. 11.02.2025 Товариство відступило право вимоги за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс».
Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 848793305 від 13.11.2024 у розмірі 71 178,40 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 23 498,96 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 47679,44 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 05.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі.
Представник позивача Дорошенко О.В. в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Надала суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 13.11.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 848793305 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Загальний розмір кредиту становить 12 000 гривень. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів. (п.2.2 Договору).
Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 13.11.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором можуть бути надані Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового Траншу за Договором збільшує Загальний розмір Кредиту на суму такого Траншу (п.п.2.3, 2.4 Договору)
Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5355-28XX-XXXX-8320, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п.5.1 Договору).
Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 13.12.2029 (п.7.3 Договору).
Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п.п.7.4 Договору).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту.
Згідно додаткової угоди від 22.11.2024 року до Договору № 848793305 від 13.11.2024 р. сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 100 грн 00 коп.
Згідно додаткової угоди від 23.11.2024 року до Договору № 848793305 від 13.11.2024 р. сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 100 грн 00 коп.
Згідно додаткової угоди від 26.11.2024 року до Договору № 848793305 від 13.11.2024 р. сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 2 116 грн 00 коп.
Згідно додаткової угоди від 28.11.2024 року до Договору № 848793305 від 13.11.2024 р. сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 3 830 грн 00 коп.
Згідно додаткової угоди від 30.11.2024 року до Договору № 848793305 від 13.11.2024 р. сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 1 500 грн 00 коп.
Згідно додаткової угоди від 03.12.2024 року до Договору № 848793305 від 13.11.2024 р. сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 2 100 грн 00 коп.
Згідно додаткової угоди від 05.12.2024 року до Договору № 848793305 від 13.11.2024 р. сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 4 400 грн 00 коп.
Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів та довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитні кошти з урахуванням всіх траншів у загальному розмірі 26 146 гривень успішно перераховані на картку відповідача ОСОБА_1 № 5355-28XX-XXXX-8320.
Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в довідках співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 13.11.2024 року.
Згідно розрахунку, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 848793305 від 13.11.2024 року складає 37 556,06 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 23 498,96 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 057,10 грн.
11.02.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/21.
Відповідно до реєстру прав вимоги від 11.02.2025 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 848793305 від 13.11.2024 року на загальну суму 49 305,54 грн., яка складається з наступного: заборгованість по кредиту - 23 498,96 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 057,10 грн.; неустойка - 11 749,48 грн.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги.
08.07.2025 ТОВ «Таліон Пюс» зверталось до ОСОБА_1 із вимогою про дострокове розірвання договору та про повернення споживчого кредиту та сплати заборгованості.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 848793305 від 13.11.2024 року станом на 07 липня 2025 року становить 82 927,88 грн., із яких: заборгованість по кредиту - 23 498,96 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 47 679,44 грн.; неустойка - 11 749,48 грн.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 848793305 від 13.11.2024 року про надання споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір № 848793305 про надання споживчого кредиту від 13.11.2024 року в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти в загальній сумі 26 146 грн., а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором. Кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем договорі № 848793305 про надання кредиту від 13.11.2024 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положенням пункту 2.1 договору факторингу № МВ-ТП/21 від 11 лютого 2025 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ Таліон Плюс» передбачено, що в порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Договір факторингу № МВ-ТП/21 від 11 лютого 2025 року не містить положення щодо права ТОВ Таліон Плюс» стягнення з боржника інших сум, ніж визначені в Реєстрі прав вимоги.
Як вбачається із Реєстрі прав вимоги до договору факторингу № МВ-ТП/21 від 11 лютого 2025 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 82 927,88 грн., з яких:
23 498,96 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
14 057,10 грн. - заборгованість за відсотками;
11 749,48 грн. - неустойка.
Таким чином, ТОВ Таліон Плюс» не набув права нараховувати відсотки за кредитним договором № 848793305 від 13.11.2024 р. після укладання договору факторингу № МВ-ТП/21 від 11 лютого 2025 року, обсяг прав якого, як нового кредитора, обмежений виключно правом грошової вимоги у межах суми заборгованості, визначеної договором факторингу № МВ-ТП/21 від 11 лютого 2025 року.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в розмірі 14 057,10 грн., які існували на час укладання договору факторингу № МВ-ТП/21 від 11 лютого 2025 року.
Аналогічною є правова позиція Харківського апеляційного суду, викладена у постанові від 09.07.2025 у справі № 644/116/24.
У відповідності до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У відповідності до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та частин 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, копію додаткової угоди № 1080 від 01.07.2025 про надання правової допомоги до Договору № 5 від «02» грудня 2024 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2025 року відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від «02» грудня 2024 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 01 липня 2025 року на суму 5 000 грн. Також до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Колінько А.В.
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., що відповідає співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
Згідно з платіжною інструкцією №1433 від 28 липня 2025 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору розмірі 2 422,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що задоволенню підлягає тільки частина позовних вимог, судовий збір стягується з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме стягненню підлягають кошти в сумі 37 556,06 грн., що становить 52,76 % від заявленої позивачем суми. Відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 278,06 грн. судового збору (2 422,40 грн. х 52,76 % = 1 278,06 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.2,12,13,81, 89, 247, 258-259,263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» заборгованість за кредитним договором № 848793305 від 13.11.2024 р., яка станом на 07 липня 2025 року становить 37 556,06 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 23 498,96 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 057,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 278,06 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення,
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», код ЄДРПОУ 39700642, адреса: вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, Чернігівська область, 14017;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Черняк В.Г.